Постановление суда № 39631610, 02.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" червня 2014 р. м. Київ К/9991/1968/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Федорова М.О.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Керчі Автономної Республіки Крим

на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.09.2009

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду 15.09.2010

у справі № 2-19/12663-2006А/5002

за позовом Державного підприємства «Керченський морський торговельний порт»

до Державної податкової інспекції в місті Керчі Автономної Республіки Крим

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.09.2009, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду 15.09.2010, позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 15.06.2006 № 0003402301/3 та № 00001423-1/3, від 05.04.2006 № 00001423-1/2.

ДПІ в місті Керчі Автономної Республіки Крим подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову. Посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права: п.п. 6.2.2 та п.п. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6, п. 11.15 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

У запереченнях на касаційну скаргу Державне підприємство «Керченський морський торговельний порт» зазначає про правильність та обґрунтованість висновків судів попередніх інстанцій та просить залишити оскаржувані рішення без змін, а скаргу - без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

Державною податковою інспекцією в м.Керчі Автономної Республіки Крим проведено планову виїзну комплексну документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства Державним підприємством «Керченський морський торговельний порт» за період: з 01.07.2004 по 30.06.2005, за результатами якої складено акт від 08.12.2005 № 190/23-1/01125554.

Підставою для нарахування за податковим повідомленням-рішенням від 15.06.2006 № 0003402301/3 податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 982375 грн., в тому числі: 503930 грн. основного платежу та 478445 грн. штрафних (фінансових) санкцій, слугували висновки перевірки про порушення п.п. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, п. 11.15 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі - Закон № 168/97-ВР).

Підставою для зменшення за податковими повідомленнями-рішеннями від 15.06.2006 № 00001423-1/3 та від 05.04.2006 № 00001423-1/2 бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2004 року в сумі 40600 грн. слугували висновки перевірки про порушення п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР.

Позиція податкового органу полягає в тому, що позивач неправомірно застосував до операцій з надання послуг щодо вантаження, перевантаження транзитних вантажів на вітчизняні та іноземні судна у сумі 497366 грн. нульової ставки податку на додану вартість, тоді як, повинен був оподатковувати такі операції за ставкою 20 % як операції з надання транзитних послуг згідно з абз. 3 п.п. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону № 168/97-ВР.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального права та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для вирішення справи, та надали їм правову оцінку.

Відповідно до п.п. 6.2.2. п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (у редакції, чинній на час здійснення оподаткування спірних операції) податок за нульовою ставкою обчислюється щодо операцій з продажу робіт (послуг), призначених для використання та споживання за межами митної території України.

Згідно з абз. 3 п.п. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону № 168/97-ВР операції з поставки послуг платником податку, пов'язані з перевезенням (переміщенням) пасажирів і вантажів транзитом через територію України, оподатковуються за ставкою, встановленою пунктом 6.1 цієї статті, яка має включатися до вартості послуг за транзит

Таким чином, визначальною умовою для оподаткування податком на додану вартість операцій з надання (продажу) робіт (послуг) за нульовою ставкою є призначення робіт (послуг) для використання та споживання за межами митної території України. При цьому вказаною нормою закону не передбачені обмеження для певних видів операцій з продажу робіт (послуг), а визначений в ній перелік операцій є уточнюючим і не є вичерпним.

Як було достовірно встановлено судами попередніх інстанцій, позивач здійснював надання фірмам-нерезидентам послуг щодо перевалювання вантажів та проходу через канал. При цьому судами встановлено, що вказаний вантаж призначений для використання та споживання за межами митної території України, а здійснені позивачем операції не пов'язані з перевезенням (переміщенням) вантажів транзитом через територію України.

Зважаючи на відсутність підстав для висновку про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, касаційна скарга залишається без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Керчі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.09.2009 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду 15.09.2010 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді М.О. Федоров

Ю.І. Цвіркун