Постановление суда № 39601711, 02.07.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

02 липня 2014 року Справа № 5005/1392/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіБожок В.С.,суддівКостенко Т.Ф., Сибіги О.М.розглянувши матеріали касаційної скаргиФізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Кривий Рігна постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.05.2014 рокуу справі господарського суду Дніпропетровської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Навчальна книга - Богдан", м. ТернопільдоФізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Кривий Рігпростягнення 27 807,37 грн.

В С Т А Н О В И В:

Касаційна скарга фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.05.2014 року у справі № 5005/1392/2011 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 та ч. 1 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Крім того, касаційна інстанція на підставі вже встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала касаційну скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права судом.

Тобто, в касаційній скарзі повинен бути чітко викладений зміст порушення або неправильного застосування норм права із зазначенням конкретних їх пунктів та статей, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття оскаржуваного рішення.

Всупереч наведеному, вимоги вказаної норми процесуального закону скаржником дотримано не було.

У поданій касаційній скарзі фізична особа - підприємець ОСОБА_4 посилається на те, що судові рішення попередніх інстанцій винесені при неповному з'ясуванні фактичних обставин справи, що мають значення для даної справи, та на порушення норм матеріального і процесуального права, однак при цьому скаржник перераховує лише загальні норми права, які регулюють договірні правовідносини, і не зазначає суті порушення вказаних правових норм.

Крім того, в поданій касаційній скарзі не зазначено, які норми були не застосовані, застосовані неправомірно або невірно застосовані, натомість скаржник спонукає до переоцінки наявних у справі доказів, зокрема, до оцінки актів звірки.

Відповідно до ч. 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Натомість доводи, викладені у касаційній скарзі, зводяться лише до аналізу наявних у справі доказів, яким вже було надано оцінку господарськими судами попередніх інстанцій.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин, касаційна скарга фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.05.2014 року не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України і підлягає поверненню на підставі п. 6 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 86, 111, п. 6 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.05.2014 року у справі № 5005/1392/2011 повернути скаржнику.

Головуючий суддя В.С. Божок

Судді: Т.Ф. Костенко

О.М. Сибіга