Постановление суда № 39600649, 25.06.2014, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 750/3261/14 Провадження № 22-ц/795/1316/2014 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Коверзнев В. О. Доповідач - Литвиненко І. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2014 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіЛитвиненко І.В.суддів:Страшного М.М., Шарапової О.Л.при секретарі: Герасименко Ю.О.за участю: ОСОБА_5, його представника ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 травня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про відшкодування витрат на переобладнання та ремонт будинку,

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати рішення суду через невідповідність висновків суду обставинам справи та ухвалити рішення про задоволення позову.

Рішенням суду в задоволенні позову відмовлено.

Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що апелянт проживала з відповідачем як член сім'ї та мала право постійного користування житлом, а тому, гроші, які вона витрачала на ремонт та оздоблення будинку підлягають поверненню. Апелянт також зазначає, що суд дав невірну оцінку свідченням свідків по справі ОСОБА_8 та ОСОБА_9

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, пояснення учасників судового розгляду, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 став власником в порядку спадкування будинку АДРЕСА_1 на підставі рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 21.11.2006 року.

В цьому будинку на даний час проживає колишня дружина відповідача ОСОБА_8 ОСОБА_7 є дочкою відповідача і з 2009 року, після розірвання шлюбу, разом зі своєю малолітньою дочкою стала проживати в цьому ж будинку, одночасно зберігаючи право користування квартирою чоловіка до 2012 року, коли заочним рішенням Новозаводського районного суду від 12.04.2012 року вона була визнана такою, що втратила право користування квартирою чоловіка. З 18.04.2014 року ОСОБА_7 зареєстрована і проживає в АДРЕСА_2.

ОСОБА_7 вважає, що вона заселялась в будинок батька як член сім'ї, проживаючи в будинку, витратила 30489 грн. на ремонт і поліпшення будинку батька, а тому вона має право на відшкодування цих витрат.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні правові підстави для покладення на відповідача обов'язку відшкодування витрат на переобладнання та ремонт належного йому будинку.

Такі висновки суду відповідають матеріалам справи та положенням ст.ст. 316, 319 ЦК України.

Твердження апелянта про те, що вона проживала у спірному будинку як член сім'ї власника будинку спростовуються тим, що шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 був розірваний 23.05.2002 року, відповідач створив другу сім'ю і з 2010 року проживає за іншою адресою, а позивачка була зареєстрована у квартирі колишнього чоловіка і там зберігала право на проживання до 2012 року. Вказане доводить, що позивачка не була членом сім'ї відповідача у періоді, проводила ремонт будинку, про що мотивовано зазначено в рішенні суду першої інстанції,

Відповідно до ст.ст.316, 317 , 319, 321, 383 ЦК України, тільки власник майна може розпоряджатись, користуватись ним на власний розсуд. ОСОБА_7 не є власником спірного будинку і тому ремонтні та будівельні роботи вона могла проводити лише з дозволу власника ОСОБА_5, однак вона не надала доказів на підтвердження згоди відповідача на проведення будь-яких ремонтних робіт, переобладнань у його будинку, а тому всі витрати вона проводила за власним бажанням і не має права на їх відшкодування.

Посилання в апеляційній скарзі на пояснення свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 як на доказ того, що ОСОБА_5 не заперечував проти проведення ремонту будинку, спростовуються звукозаписом пояснень вказаних свідків, які говорили про те, що ОСОБА_5 згоди на ремонт будинку не давав.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, висновки, викладені в рішенні, доводами апеляційної скарги не спростовуються, підстави для скасування рішення суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315, 319, 325 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 травня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: