Решение № 395814, 20.12.2006, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2006 р. Справа № 05/4422

Господарський суд Черкаської області в складі : головуючого - судді Швидкого В.А., при секретарі Ятіній І.О., за участю представників:

від позивача: Григор"єва О.В. - за довіреністю;

від 1-го відповідача: Головченко Т.А. - за довіреністю;

від 2-го відповідача: Спаських О.Ю. - за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ньютон-Консалтінг"

до Виконавчого комітету Черкаської міської ради та до Комунального підприємства "Черкаське обласне бюро технічної інвентаризації"

про визнання права власності та зобов"язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ньютон-Консалтинг" (далі-позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Виконавчого комітету Черкаської міської ради (далі-1-й відповідач) та до Комунального підприємства "Черкаське обласне бюро технічної інвентаризації" ( далі 2-й відповідач) про визнання права власності позивача на склад (літера А-1) та будинок охорони (літера-Б), що знаходиться по вул. Смілянська, 130 в м. Черкаси, спонукання відповідачів до оформлення та видачі свідоцтва про право власності та спонукання здійснити державну реєстрацію права власності за позивачем на вищевказані нежилі приміщення.

У справі оголошувалась перерва з 19 грудня 2006 року по 20 грудня 2006 року.

Представник позивача позов в судовому засіданні підтримала по підставам викладеним у позовній заяві.

Перший відповідач, посилаючись на ч. 3 ст. 375 ЦК України, ст. 24 Закону України "Про планування і забудову території", додатку 1 до п. 2.1 "Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно", затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5, позов не визнав. Представник відповідача -1 заперечення, викладені у відзиві на позов, у судовому засіданні підтримала.

Представник відповідача -2 звернув увагу суду на порушення позивачем норм чинного законодавства.

Матеріалами справи і в судовому засіданні встановлено.

На підставі договору купівлі-продажу від 27 грудня 1995 року, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Черкаській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Центральний торговий дім "Агроконтракт", останнє стало власником цілісного майнового комплексу виставочного павільйону Черкаського спеціалізованого підприємства матеріально-технічного забезпечення "Агропостач", що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 130 (надалі-павільйон). Даний договір купівлі-продажу зареєстрованого рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 19 березня 1996 року № 150. Майновий комплекс передано товариству за актом передачі від 18 квітня 1996 року.

09 квітня 1997 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Центральний торговий дім "Агроконтракт" отримало Державний акт серія ЧР № 24-133 (надалі-Акт) на право постійного користування землею, розміром 0,51 га, яка знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 130 (надалі - земельна ділянка) для обслуговування існуючого виставкового павільйону. Акт було видано Черкаською міською радою народних депутатів відповідно до рішення виконавчої комісії Черкаської міської ради народних депутатів від 18 квітня 1996 року за №195, про що в книзі записів державних актів на право постійного користування землею зроблено запис за №79.

03 квітня 2003 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Центральний торговий дім "Агроконтракт" перереєстровано у Товариство з обмеженою відповідальністю "Ньютон-Консалтинг", код в ЄДРПОУ 21379156 та отримало Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серія АОО №153233 від 03 квітня 2003 року.

Будівництво споруд було здійснено позивачем без отримання відповідного дозволу, що регламентується п.1.1 Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Державного Комітету будівництва, архітектури та житлового політики України від 05 грудня 2000 року N 945/5166. Тому відповідно до ч.1 ст. 376 ЦК України має місце факт самочинне будівництво.

Позивач просить визнати за ним право власності на Споруди, зобов"язати відповідача -1 оформити та видати позивачу свідоцтво про право власності на Споруди, зобов"язати відповідача-2 здійснити державну реєстрацію права власності позивача на Споруди.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

У відповідності до ч.2 ст.376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Порядок визнання права власності на майно, що виникло внаслідок самочинного будівництва, регламентується ст. 376 ЦК України.

Згідно із нормою частини 5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Частиною 3 вказаної статті визначено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Позивач є законним користувачем земельної ділянки на підставі Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою.

Позивачем було здійснено самочинне будівництво шляхом збільшення площі існуючого виставкового павільйону (літера-А-1) та добудовано будинок охорони (літера-Б), які не порушують прав сусідніх будинковолодінь, не псують архітектурний вигляд фасаду павільйону, а також не суперечать вимогам Державних будівельних норм України, та виконані в межах земельної ділянки, щодо якої позивач законно користується правом постійного користування, сплачує земельний податок. Згідно висновків державного пожежного нагляду та санітарно-епідеміологічної служби Споруди збудовано із дотриманням пожежних та санітарно-епідеміологічних норм.

Згідно з ч.4 ст.182 ЦК України порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Визнання судом права власності на Споруди за позивачем є підставою для зобов"язання відповідачем-2 здійснення державної реєстрації за позивачем права власності на Споруди та зобов"язання відповідача-2 видати свідоцтво про право власності, оскільки, ця дія є похідною від визнання права власності. Позивачем не надано доказів відмови відповідача -1 видати свідоцтво про право власності та відмови відповідача-2 від державної реєстрації цього права власності при наявності судового рішення про визнання права власності позивача на Споруди.

Згідно ч.2 ст. 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки даний спір виник з вини позивача, який в порушення вимог чинного законодавства самочинно зробив добудову, суд вважає необхідним судові витрати покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 49,82 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Ньютон - Консалтинг" код 21379156 право власності на склад (літера -А-1) та будинок охорони (літера -Б), що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 130.

В іншій частині позову відмовити.

СУДДЯ В.А. ШВИДКИЙ