Постановление суда № 39576267, 24.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

24 червня 2014 року м. Київ К/800/32952/14

Суддя Вищого адміністративного суду України Рецебуринський Ю.Й. перевіривши касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради на постанову Добропілського міськрайонного суду Донецької області від 8 квітня 2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання перерахувати і виплатити державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Добропілського міськрайонного суду Донецької області від

8 квітня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2014 року, позов задоволено частково. Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, визначеному статтею 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатністі та витратами, зумовленими народженням та похованням» за період з 17 жовтня 2013 року по 17 березня 2014 року з врахуванням проведених виплат. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Суди попередніх інстанцій задовольняючи позовні вимоги виходили з того, що ОСОБА_1 є застрахованою особою у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, знаходиться у відпустці по догляду за дитиною та здійснює за нею догляд, а тому відповідно до статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18 січня 2001 року №2240-ІІІ (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) вона має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не навів підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права, у тому числі з порушеного відповідачем питання.

За наведених обставин у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті провадження за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради на постанову Добропілського міськрайонного суду Донецької області від 8 квітня 2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання перерахувати і виплатити державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.Й. Рецебуринський