Постановление суда № 39553476, 13.05.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

13 травня 2014 року м. Київ В/800/1941/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Амєліна С.Є. - головуючого,

Головчук С.В.,

Загороднього А.Ф.,

Іваненко Я.Л.,

Кобилянського М.Г.,

перевіривши виконання вимог законодавства при подачі заяви ОСОБА_6 про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 27 березня 2014 року в справі за позовом Полтавського міського центру зайнятості до ОСОБА_6 про стягнення коштів,

в с т а н о в и л а :

20 квітня 2014 року відповідач звернувся із зазначеною заявою, посилаючись на те, що внаслідок неправильного застосування норм матеріального права касаційний суд залишив без змін судові рішення про задоволення позовних вимог щодо стягнення безпідставно отриманої допомоги по безробіттю.

Статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за-ява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах чи встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 27 березня 2014 року, про перегляд якої просить ОСОБА_6, суд виходив з того, що позивач на час звернення до відповідача із заявою про призначення допомоги по безробіттю був зареєстрований як фізична особа підприємець, що відповідно до статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» в редакції на час виникнення спірних правовідносин, виключає можливість визнання його безробітним.

На підтвердження неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї і тієї самої норми права заявник надав ухвалу Вищого адміністративного суду України від 18 квітня 2013 року, в якій касаційний суд дійшов висновку про те, що наявність у особи лише посвідчення на зайняття певним видом діяльності, зокрема адвокатською, не є перешкодою для взяття на облік як безробітного і призначення відповідної допомоги.

Таким чином, з наведеного вбачаються різні обставини справ і правовідносин, що виникли на їх основі.

Посилання заявника на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 4 грудня 2013 року неможна взяти до уваги, оскільки нею вирішувалося процесуальне питання, що стосувалося строку звернення до адміністративного суду (статті 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України).

З огляду на викладені обставини та вимоги закону, підстави для допуску справи до провадження для перегляду судових рішень Верховним Судом України відсутні.

На підставі наведеного та керуючись статтями 236- 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України адміністративної справи за позовом Полтавського міського центру зайнятості до ОСОБА_6 про стягнення коштів за заявою відповідача про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 27 березня 2014 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:С.Є. Амєлін С.В. Головчук А.Ф. Загородній Я.Л. Іваненко М.Г. Кобилянський