Постановление суда № 39550285, 02.07.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Антоненко М.В.

Суддя-доповідач - Гайдар А.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2014 року справа №437/15995/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді: Гайдара А.В.,

суддів: Ханової Р.Ф.,

Яковенко М.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу департамента з питань праці та соціального захисту населення Луганської міської ради на постанову Ленінського районного суду м.Луганська від 26 грудня 2013 року по адміністративній справі № 437/1595/14-а (суддя першої інстанції Антоненко М.В.) за позовом ОСОБА_3 до департаменту з питань праці та соціального захисту населення Луганської міської ради, третя особа: головне управління державної казначейської служби України у Луганській області про визнання неправомірними дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 (надалі позивач) звернулась до суду першої інстанції з позовною заявою додепартаменту з питань праці та соціального захисту населення Луганської міської ради, третя особа: головне управління державної казначейської служби України у Луганській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років на відповідній період. (арк. справи 3-7).

Постановою Ленінського районного суду м.Луганська від 26 грудня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_3 - задоволені частково, внаслідок чого визнані протиправними дії управління щодо відмови в призначенні ОСОБА_3 допомоги по догляду за дитиною - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення нею трирічного віку, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для дітей віком до 6 років на відповідний період, з 16.04.2013 оку по 26.12.2013 року з урахуванням проведених виплат. (арк.справи 41-44)

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції як прийняту з порушенням норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог (арк. справи 46,47).

Апеляційний розгляд справи здійснювався у порядку письмового провадження з врахуванням приписів частини 6 статті 128, пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України з огляду на те, що жодна з осіб, які беруть участь у справі не прибула у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового засідання.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи позивач є матір'ю дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та отримує грошову допомогу, як застрахована особа у розмірі 130,00 грн., виплату якої до 01.01.2013 року здійснювало управління праці та соціального захисту населення Камянобрідської районної у м.Луганську ради, що підтверджується довідкою відповідача.

24 вересня 2013 року позивач звернулась до департаменту з питань праці та соціального захисту населення Луганської міської ради з питання виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, що встановлюється правлінням фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом, на що отримала відмову. (арк. справи 11-13).

Статтею 5 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-XII (зі змінами та доповненнями) передбачено, що всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника).

Пунктом 1 частини 1 статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод. За положеннями частини третьої статті 46 Конституції України, пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановлено законом.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій визначені Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5 жовтня 2000 року № 2017-3.

На день звернення позивача до відповідача із заявою при призначення їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку, частина 1 статті 15 Закону України «Про допомогу сім'ям з дітьми» діє в наступній редакції: допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 99, 100, 160, 162, 167, 183-2, 184, 195, 197, 198, 199, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу департамента з питань праці та соціального захисту населення Луганської міської ради на постанову Ленінського районного суду м.Луганська від 26 грудня 2013 року по адміністративній справі № 437/1595/14-а - без задоволення.

Постанову Ленінського районного суду м.Луганська від 26 грудня 2013 року по адміністративній справі № 437/1595/14-а - залишити без змін.

Направити особам, які беруть участь у справі протягом трьох днів з моменту підписання копії даної ухвали.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя А.В.Гайдар

Судді Р.Ф.Ханова

М.М. Яковенко