Постановление суда № 39538780, 22.04.2014, Авдіївський міський суд Донецької області

Провадження № 6/217/89/2014

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2014 року Авдіївський міський суду Донецької у складі головуючого судді Соболєвої І.П. при секретарі Сильчевої Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання заступника начальника відділу державної виконавчої служби Авдіївського міського управління юстиції І.А.Побєдінського. про примусове проникнення до житла боржника, суд

ВСТАНОВИВ :

Заступник начальника відділу державної виконавчої служби Авдіївського міського управління юстиції І.А.Побєдінський звернувся до суду з поданням про примусове проникнення до житла боржника. Посилаючись на те, що на примусовому виконанні у ВДВС Авдіївського міського управління юстиції Донецької області перебуває виконавче провадження ВП №39836909, відкрите на підставі наказу №5006/2/115/2012, виданого 12.02.2013 року Господарським судом Донецької області про стягнення з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1)на користь ПАТ КБ «Приват Банк» заборгованості у розмірі 28 756, 94 гривень. 18.09.2013 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надіслано боржнику рекомендованим листом з повідомленням за адресою зазначеною у виконавчому документі. У перебігу примусового виконання , з метою перевірки майнового стану боржника до обліково-реєстраційних установ направлено відповідні запити. Згідно інформації наданої зазначеними установами, рухоме та нерухоме майно за боржником не зареєстроване, інформація про місце отримання доходів відсутня. Неодноразовими виходами за адресою боржника згідно виконавчого документа, з метою перевірки майнового стану за місцем мешкання, а саме АДРЕСА_1, потрапити до зазначеної нерухомої квартири не надалось можливим, про, що складені відповідні акти державного виконавця. На теперішній час боржником не здійснено жодних дій щодо сплати заборгованості , що свідчить про ухилення від виконання зобов'язань покладених на нього виконавчим документам. Тому з метою виконання вище вказаного виконавчого документа, для здійснення перевірки майнового стану боржника за місцем мешкання, виявлення, опису та арешту майна належного ОСОБА_2 та подальшій його реалізації відповідно до діючого законодавства є необхідність у примусовому проникненні до житла боржника, а саме квартири АДРЕСА_1.

Дослідивши письмові матеріали справи та подання, суд дійшов висновку, що подання задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Так, в судовому засіданні встановлено, що Господарським судом Донецької області від 12.02.2013 року було видано наказ № 50006/2/115/2012 про стягнення з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1) на користь ПАТ КБ «Приват Банк» ( 49094, м.Дніпропетровськ, вул..Набережна перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570) заборгованості за кредитом в сумі 16000,00 гривень, 7061,34 гривень- заборгованості по процентам за користування кредитом, 1561,40 - заборгованість по комісії за користування кредитом, 2524,70 гривень- нені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, 1609,50 гривень судового збору.

Так, в судовому засіданні встановлено, що на виконанні у ВДВС Авдіївського міського управління юстиції знаходиться вище зазначений наказ про стягнення з ОСОБА_2( адреса боржника: АДРЕСА_1) на користь ПАТ КБ «Приват Банк» заборгованість у розмірі 28756,94 гривень.

З актів державного виконавця від 14.02. 2014 року, 27.03.2014 року, вбачається , що виходом за адресою : АДРЕСА_1 встановлено, що майновий стан боржника перевірити не вдалось, ніхто не відчинив двері та державним виконавцем залишено у дверях виклик боржника про явку до державної виконавчої служби на 20.02.2014 року та на 03.04.2014 року, щодо питання сплати заборгованості по наказу.

Відповідно до пункту 4 частини 3 ст.11 ЗУ "Про виконавче провадження" державний виконавець має право безперешкодно входити до приміщень та сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, при необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку.

Відповідно до частини 1 ст. 376 ЦПК України, питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи при виконання судових рішень вирішується судом за поданням державного виконавця.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі № 1-18/2011 щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 376 у взаємозв'язку зі статтями 151, 152, 153 ЦПК України, роз'яснено, що Конституція України проголосила Україну правовою державою (стаття 1). Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (частина друга ст.3 Конституції України). Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша ст. 64 Основного Закону України).

Кожному гарантується недоторканність житла; не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду (частини перша, друга ст.30 Конституції України).

Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканність житла, яке визначено в Конституції України і міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави в права людини з метою забезпечення загального блага.

В Україні як правовій державі визнається і діє принцип верховенства права (стаття 1, частина перша ст.8 Конституції України, який передбачає панування права в суспільстві і вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність.

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом, завданням якого є, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України (частина перша ст.55 Основного Закону України, стаття 2 Закону України „Про судоустрій і статус суддів").

Відповідно до ЗУ "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Однак, судом зазначається про те, що причини для примусового проникнення до житла боржників в поданні не підтверджуються. Дані про те, що у вказаному житловому приміщенні знаходиться майно чи кошти боржника в матеріалах подання відсутні, посилання державного виконавця у поданні про наявність такого майна не є достатнім доказом цієї обставини.

Крім того, суду не надано доказів того, що боржнику належить на праві власності чи користування домоволодіння за адресою АДРЕСА_1.

У акті на який посилається державний виконавець щодо виходу до житла боржника від 14.02.2014 року взагалі відсутні поняті, а міститься підпис лише стягувача ОСОБА_3, тому суд до цього акту ставиться критично

В акті на який посилається державний виконавець від 27.03.2014 року, щодо виходу до житла боржника є підписи двох понятих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 однак взагалі відсутні відомості щодо їх адреси проживання, тому суд до цього акту також ставиться критично.

Крім того, існують розбіжності в адресі проживання боржника, у наказі Господарського суду Донецької області від 12.02.2013 року, зазначена адреса АДРЕСА_2, а у постанові про відкриття виконавчого провадження адреса боржника: АДРЕСА_1.

У перебігу примусового виконання, з метою перевірки майнового стану боржника до обліково-реєстраційних установ було направлено державним виконавцем відповідні запити. Згідно інформації наданої зазначеними установами, рухоме та нерухоме майно за боржником не зареєстроване, інформація про місце отримання доходів відсутня.

Окрім того в матеріалах подання відсутні будь-які докази, щодо отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження та будь яких повідомлень про явку до ВДВС Авдіївського міського управління юстиції, а навіть їх надіслання поштою.

Таким чином достатні правові підстави для примусового проникнення житлове приміщення згідно вимог ст. 376 ЦПК України суду не доведено.

З цих підстав, мотиви подання не можна визнати обґрунтованими, а тому подання задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтею 376 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання заступника начальника відділу державної виконавчої служби Авдіївського міського управління юстиції І.А.Побєдінського про примусове проникнення до житла боржника - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Донецької області через Авдіївський міський суд Донецької області шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення, якщо її постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня її отримання.

Суддя: