№ 39490982, 23.06.2014, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2014 року справа № 823/1637/14

9 год. 55 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Коваленка В.І.,

за участю секретаря - Савости С.В.,

за участю:

представника позивача - не з'явився,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у місті Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 4 005 грн. 06 коп.

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у місті Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області звернулась до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 4 005 грн. 06 коп.

Позивач зазначає, що відповідач добровільно не сплатила суму податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 4 005 грн. 06 коп., а тому позивач просить стягнути її в судовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач в судове засідання не з'явилась, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлена належним чином.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши наявні матеріали справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до такого висновку.

Як встановлено судом, фізична особа-підприємець ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрована 12.03.2008р. як суб'єкт господарювання, перебуває на обліку в органах доходів і зборів як платник податків.

Вирішуючи спір по суті, суд враховує, що частиною 1 статті 67 Конституції України закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених Законом.

В розумінні підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим зобов'язанням визнається сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України під податковим боргом розуміється сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

В судовому засіданні встановлено, що за наслідками проведення планової виїзної документальної перевірки відповідача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р., посадовою особою позивача складено акт № 1522/17-2107/НОМЕР_1 від 30.12.2011р., яким зафіксовано порушення положень Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», внаслідок чого встановлено заниження відповідачем податку з доходів фізичних осіб за 2010 рік на загальну суму 7 972 грн. 50 коп.

На підставі акту перевірки позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000101702 від 13.01.2012р., яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на 7 972 грн. 50 коп.

Досліджуючи в судовому засіданні наявні матеріали справи, суд встановив, що за наслідками проведення камеральної перевірки своєчасності сплати відповідачем податку з доходів фізичних осіб, посадовою особою позивача складено акт № 6417/17-220 від 26.11.2012р., яким зафіксовано порушення термінів сплати податку з доходів фізичних осіб по строку сплати: 23.01.2012р. сплачено 24.01.2012р. податок у сумі 2000 грн.; 23.01.2012р. сплачено 03.03.2012р. податок у сумі 2700 грн.

На підставі акту перевірки позивачем прийнято податкові повідомлення-рішення: №0008051720 від 27.11.2012р., яким відповідачу нараховано штраф у сумі 540 грн. та №0008061720 від 27.11.2012р., яким відповідачу нараховано штраф у сумі 200 грн.

Податкове повідомлення-рішення № 0000101702 від 13.01.2012р. одержано особисто відповідачем 13.01.2012р., що підтверджується відомостями, які містяться на корінці зазначеного рішення. Податкові повідомлення-рішення №0008051720 від 27.11.2012р. та №0008061720 від 27.11.2012р. направлені відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу її державної реєстрації: АДРЕСА_1, однак не вручені у зв'язку із закінченням терміну зберігання поштового відправлення про що поштовим відділенням зв'язку 30.12.2012р. зроблено відмітку на конверті.

Згідно пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення №0008051720 від 27.11.2012р. та №0008061720 від 27.11.2012р. вважаються врученими відповідачу 30.12.2012р.

При вирішенні спору по суті, суд враховує, що згідно пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Зважаючи на ту обставину, що згадані податкові повідомлення-рішення вручені відповідачу, ним не оскаржені та не скасовані у встановленому законом порядку, то на відповідача покладається обов'язок щодо сплати грошових зобов'язань, які визначені в цих рішеннях.

Таким чином, як встановлено судом, сума податкового боргу відповідача по податку з доходів фізичних осіб, з урахуванням нарахованої пені в розмірі 25 грн. 03 коп., та часткової сплати зобов'язань в сумі 4 700 грн. станом на 30.05.2014р. становить 4 005 грн. 06 коп., що також підтверджується даними зворотнього боку облікової картки відповідача.

Суд звертає увагу, що згідно пункту 59.1 статті 51 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В судовому засіданні встановлено, що позивачем сформовано податкову вимогу №211 від 27.01.2012р. на суму податкового боргу в розмірі 37 946 грн. 02 коп. Зазначена вимога направлена відповідачу 27.01.2012р.

Суд зазначає, що згідно пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Таким чином, як встановлено судом, за відповідачем обліковується податковий борг відповідача по податку з доходів фізичних осіб в загальному розмірі 4 005 грн. 06 коп.

Згідно підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

За вказаних обставин, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в дохід бюджету через державну податкову інспекцію у місті Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області, що знаходиться за адресою: вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, Черкаської обл., 18000, ідентифікаційний код 38715755, податковий борг в сумі 4 005 (чотири тисячі п'ять) грн. 06 коп.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку передбаченому статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Коваленко