Постановление суда № 39484939, 10.06.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 257/173/14-ц Номер провадження 22-ц/775/2746/2014

Головуючий в 1 інстанці Чальцева Т.В.

Доповідач - Ткачук С.С.

категорія 55

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2014 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Осипчук О.В.,

суддів Ткачук С.С., Смєлік С.Г.,

при секретарі Руденко Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 на ухвалу Київського районного суду м. Донецька від 18 лютого 2014 року про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «АвтоПросто» про захист прав споживача, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, інтереси якого представляє ОСОБА_3, звернувся до суду з позовом про захист прав споживача, мотивуючи свої вимоги наступним.

Між ним та ТОВ «АвтоПросто» 12.07.2011р. укладено договір, предметом якого є надання послуг, спрямованих на придбання автомобіля. В рахунок укладеного договору останнім сплачені кошти у розмірі 78881,12 грн. Зрозумівши, що своєчасна поставка автомобіля стає неможливою та те, що умови угоди суперечать законодавству, ним прийнято рішення про розірвання цієї угоди з поверненням йому сплаченої суми грошей. Таку заяву було прийнято відповідачеві, але жодної відповіді на неї не надійшло.

Підставами визнання укладеної угоди недійсною у позові зазаняає відсутність у відповідача права надавати фінансові послуги, бо відповідно до ст. 5 ч.1 Закону України «Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг» фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами - підприємцями. ТОВ «АвтоПросто» набуло статусу фінансової установи лише 19.01.2012р., а ліцензію про надання фінансових послуг отримало 15.01.201, т.т. вже після укладення оспорюваного договору. Отже відповідач не мав права на укладання такої угоди взагалі, адже не мав права здійснювати такий вид фінансової господарської діяльності.

Ухвалою Київського районного суду м. Донецька від 18 лютого 2014 року позовну заяву залишено без розгляду.

Залишаючи без розгляду позовну заяву на підставі ч.1 п. 4 ст. 207 ЦПК України, суд виходив з того, що аналогічна позовна заява, вже була подана до суду.

У апеляційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу суду і справу передати до розгляд суду першої інстанції, бо вважає, що ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права. Апелянт зазначає, що підставами цього позову є зовсім інші обставини та докази, які при подачі першого позову взагалі не були відомі. Вважає, що між тими самими сторонами наявний спір, про той самий предмет, але із зовсім інших підстав.

В судовому засіданні представник позивача доводи скарги підтримав і просив задовольнити.

Представник ТОВ «АвтоПросто» в судове засідання не з'явився, але судову повістку з повідомленням часу проведення судового засідання апеляційний судом отримав, що підтверджується електронними даними поштового відправлення.

Апеляційний суд визнає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позов заявника до відповідача ТОВ «АвтоПросто» про визнання оспорюваного договору з підстав нечесної підприємницької діяльності шляхом введення споживача в оману згідно ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», розглянута Київським районним судом м. Донецька і по справі 04.07.2012р. ухвалено заочне рішення, яке скасовано після перегляду апеляційним судом Донецької області, який своїм рішенням від 11.11.2013р. дане заочне рішення скасував та ухвалив своє рішення про відмову у позові.

Відповідно до ч.1.п.4.ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав розглядається в іншому суді.

Але вище приведене свідчить, що на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення провадження по розгляду попереднього позову ОСОБА_2 вже було закінчено, а тому помилково застосував норму процесуального закону передбачену ст.207 ч.1п.4 ЦПК України.

Окрім того, заявлений спір по даній справі між тими сторонами стосується того предмету спору але з інших підстав, ніж за тих обставин, за якими відбувся вже розгляд попереднього позову.

Відповідно до ст.311 ч.1п.3.4 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

На підставі викладеного апеляційний суд визнає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи і при вирішенні питання була помилково застосована норма процесуального закону, що дає підстави для скасування оскарженої ухвали суду першої інстанції з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 307, 311, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Київського районного суду м. Донецька від 18 лютого 2014 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: