№ 39470387, 25.06.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2014 року Справа № 917/1762/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І.,суддів :Гончарука П.А., Стратієнко Л.В.розглянувши касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській областіна постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.01.2014 рокуу справі за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4доІнспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській областіпровизнання незаконною та скасування постанови

В С Т А Н О В И В:

у вересні 2013 року підприємець ОСОБА_4 звернувся до господарського суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області, у якому, з урахуванням заяви про уточнення вимог, просив визнати незаконною постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області щодо накладання на нього штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № П-45-13-Ю від 13.08.2013 року.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 14.11.2013 року позов задоволено у повному обсязі.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.01.2014 року рішення суду першої інстанції залишено без.

Постановлені у справі судові рішення оскаржено в касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 16.06.2014 року порушено касаційне провадження у справі за скаргою відповідача, у якій він посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права і просить судові рішення скасувати, як незаконні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та його представника, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", забудова присадибних, дачних, а також садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки. Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 м2.

За змістом пунктів 24, 25 Переліку об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, який затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 109 від 07.07.2011 року, містобудівні умови та обмеження на будівництво садибних (котеджних) житлових будинків, дачних та садових будинків загальною площею до 300 м2 з числом надземних поверхів не більше двох, в т.ч. з господарськими будівлями та спорудами, індивідуальними гаражами в межах відведення земельних ділянок без зміни цільового і функціонального призначення, що визначається будівельним паспортом земельної ділянки, не надаються, а згідно п. 1.6. Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 103 від 05.07.2011 року, для об'єктів будівництва, на які надається будівельний паспорт, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.

Відсутність законодавчо визначеної необхідності розроблення проекту будівництва приватного будинку по пров. Інтернаціональний, 8а у м. Полтава, виготовлення його на замовлення забудовника, який прийняв проект без зауважень, необов'язковість зазначення містобудівних умов та обмежень у таких проектах виключає правомірність застосування санкцій до автора проекту, а тому суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд дійшли правильного висновку про відсутність підстав для накладання на відповідача штрафних санкцій, обґрунтовано задовольнили позов, визнавши постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № П-45-13-Ю від 13.08.2013 року недійсною, і підстав для скасування чи зміни судових рішень за мотивів, наведених у касаційній скарзі, судова колегія Вищого господарського суду України не вбачає.

Керуючись ст. ст. 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.01.2014 року - без змін.

Головуючий М.І. Остапенко

Судді П.А. Гончарук

Л.В. Стратієнко