202/1532/14-к
1кп/0202/121/2014
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2014 року Індустріальний районний суд
м. Дніпропетровська
у складі: головуючої - судді Ігнатенко В.В.
за участю прокурора - Бєлова М.С.
адвоката - ОСОБА_1
при секретарі - Олійник А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпропетровську кримінальне провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013040000000604 від 29.08.2013 року, відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпропетровська, українця, громадянина України, освіта середня, не працюючого, раніше судимого: 30.08.1995 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська за ст. 229-6 ч.1 КК України до 3 років позбавлення волі, з відстрочкою виконання вироку на 2 роки; 16.04.1996 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська за ст.ст. 229-6 ч.2, 43, 14 КК України до 4 років позбавлення волі; 15.09.1998 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за ст.ст. 140 ч.2, 229-6 ч.2, 42, 14 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, з конфіскацією майна; 07.10.2003 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська за ст. 185 ч.2 КК України до 1 року позбавлення волі; 15.06.2005 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська за ст. 309 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі; 12.02.2008 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська за ст.ст. 263 ч.2, 309 ч.2, 70 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі; 25.01.2013 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська за ст. 187 ч.1 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, за вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 263 ч.1 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Обвинувачений ОСОБА_2, маючи злочинний намір, спрямований на незаконне придбання та зберігання вибухових речовин, без передбаченого законом дозволу, у невстановлений досудовим розслідуванням час та у невстановленому досудовим розслідуванням місці, незаконно придбав два споряджені корпуси гранат типу РПГ-40, промислового виробництва, які відносяться до категорії вибухових речовин, які став незаконно зберігати за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, без передбаченого законом дозволу.
Після чого, 13 листопада 2013 року, у період часу з 13 години 20 хвилин до 14 годин 30 хвилин, в ході проведення обшуку за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, працівники міліції виявили та вилучили гранати типу РПГ-40, які є двома спорядженими корпусами гранат типу РПГ-40, промислового виробництва, які відносяться до категорії вибухових речовин, придатні для здійснення вибуху, корпуси ручних протитанкових гранат „РПГ-40" споряджаються зарядом вибухової речовини „ТРОТИЛ", маса вибухової речовини 720-760 гр., які останній незаконно придбав і зберігав, без передбаченого законом дозволу.
Таким чином, дії обвинуваченого ОСОБА_2 виразилася у незаконному придбанні та зберіганні вибухових речовин, без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 263 ч.1 КК України.
Будучи допитаним в якості обвинуваченого, ОСОБА_2 свою провину у вчиненому кримінальному правопорушенні не визнав, стверджував суду, що гранати йому не належать, їх приніс сусід ОСОБА_3 зі своєю співмешканкою ОСОБА_4, які проживають за адресою: АДРЕСА_2, у дитячий колясці, в якій знаходилась малолітня дитина. Оскільки ОСОБА_3 розповідав йому про своїх знайомих у міліції та повідомив, що у найближчий час працівники міліції планують проводити його обшук. У жовтні 2013 року, за місцем його мешкання за адресою: АДРЕСА_1, приходив ОСОБА_3 з пакетом в якому містились гранати, але його мати ОСОБА_5 вижинула його з квартири. Так, 13 листопада 2013 року, вранці до нього приходив ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 та дитиною, з метою розпиття спиртних напоїв, в ході чого один раз всі з приміщення квартири вийшли, а ОСОБА_3 залишився у квартирі. Через деякий час, вони всі разом вийшли на вулицю, коли його затримали співробітники міліції, з якими він направився за місцем свого мешкання у квартиру АДРЕСА_1, де працівники міліції провели обшук, в ході якого у ванній кімнаті з-під ванни дістали пакет, що містив гранати у розібраному стані, на що він одразу пояснив, що гранати йому не належать, їх підкинув ОСОБА_3
Про винність обвинуваченого суд робить висновок виходячи з наступних доказів.
Свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 суду у судовому засіданні пояснили, що 13 листопада 2013 року, у період часу з 13 години 20 хвилин до 14 годин 30 хвилин, вони проводили обшук за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, оскільки володіли інформацією, що за місцем мешкання обвинуваченого знаходиться зброя з метою збуту. Перед проведенням обшуку обвинувачений ОСОБА_2 був ознайомлений з постановою про проведення обшуку, після чого в ході обшуку у ванній кімнаті під ванною був знайдений поліетиленовий пакет, в якому знаходились дві гранати та рукоятки до них.
Свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 суду пояснили, що 13 листопада 2013 року, вони знаходились на ж/м Лівобережний, де їм співробітники міліції запропонували прийняти участь в якості понятих при проведенні обшуку, на що вони погодились. Так, 13 листопада 2013 року, у період часу з 13 години 20 хвилин до 14 годин 30 хвилин, вони були присутні при проведенні обшуку за місцем мешкання обвинуваченого ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1. В ході якого під ванною у ванній кімнаті працівники міліції виявили та вилучили поліетиленовий пакет, в якому знаходились предмети зеленого кольору. Вилучене було скріплено печаткою, де вони поставили підписи.
Свідок ОСОБА_3 суду повідомив, що 13 листопада 2013 року, він разом з ОСОБА_4 та дитиною знаходився за місцем мешкання обвинуваченого ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, де вони разом розпивали спиртні напої. Після чого, ОСОБА_4 з дитиною направилась додому, спустилась поверхами нижче, а він разом з обвинуваченим ОСОБА_2 направились до магазину, де на вулиці підійшли співробітники міліції, які затримали обвинуваченого ОСОБА_2 Пізніше йому стало відомо, що за місцем мешкання обвинуваченого були виявлені гранати.
Свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що 13 листопада 2013 року, вона разом з дитиною та ОСОБА_3 знаходилась за місцем мешкання обвинуваченого ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, де вони разом розпивали спиртні напої. Через деякий час, вона з дитиною направилась додому, спустилась поверхами нижче, а обвинувачений ОСОБА_2 з ОСОБА_3 направились до магазину. Пізніше, їй стало відомо від ОСОБА_3, що ОСОБА_2 затримали співробітники міліції, які за місцем його мешкання знайшли гранати.
Свідок ОСОБА_11 суду повідомила, що вона займає посаду слідчого Індустріального РВ. У неї в провадженні знаходилось кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 за ст. 263 ч.1 КК України, в ході досудового розслідування якого винесла постанову про призначення вибухотехнічної експертизи двох металевих предметів циліндричної форми, які були знайдені за місцем мешкання обвинуваченого ОСОБА_2, якою було дозволено пошкодження або знищення речових доказів для проведення дослідження відповідно чинного законодавства.
Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні суду пояснила, що займає посаду слідчого УБОП. У неї в провадженні знаходилось кримінальне провадження за фактом вбивства, в ході досудового розслідування якого поступила оперативна інформація, що за місцем мешкання обвинуваченого ОСОБА_2 знаходиться вибухівка та інші пристрої, що мають причетність до кримінального провадження. У зв'язку з чим, було надано доручення про проведення обшуку за місцем мешкання обвинуваченого ОСОБА_2
Експерт ОСОБА_13 суду підтвердив висновок судової вибухово-технічної експертизи № 70/26-137 від 19 грудня 2013 року, пояснюючи, що під час проведення експертизи гранати були знищені, оскільки згідно постанови слідчого про призначення експертизи необхідно було вирішити питання про придатність до вибуху. Усі його дії узгоджувались із Методикою проведення експертизи, а також з метою визначення придатності вибухового спорядження, для здійснення вибуху проводилось експериментальне дослідження, в ході якого після подачі електричного струму в ланцюг прослідували вибухи, було встановлено що гранати вибухнули що і дозволяло зробити висновок, що предмети - група об*єктів №1 придатні для здійснення вибуху, та відносяться до категорії вибухових речовин. В той час група об*єктів №2, наданих на дослідження - дві рукоятки до гранат РПГ-40 вибухового спорядження не містять і до категорії вибухових речовин та боєприпасів не відносяться.
Свідок ОСОБА_5 суду повідомила, що вона проживає разом з сином - обвинуваченим ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1. Так, 13 листопада 2013 року, за місцем її мешкання та сина, приходили ОСОБА_3, ОСОБА_4 з дитиною, з якими вона та обвинувачений ОСОБА_2 розпивали спиртні напої, в ході чого вони всі виходили на балкон, а ОСОБА_3 один раз залишився з дитиною. Після чого, всі крім неї покинули квартиру, але через деякий час прийшли співробітники міліції з ОСОБА_2 та провели обшук у приміщенні квартири, в ході якого під ванною знайшли пакет у якому знаходились гранати, на що ОСОБА_2 пояснював, що гранати йому не належать. Стверджує, що гранати підкинув ОСОБА_3, оскільки 13 листопада 2013 року, вранці вона займалась пранням у ванній кімнаті, та знайденого пакету під ванною не було.
Провина обвинуваченого також підтверджується дослідженими у судовому розгляді письмовими доказами: протоколом обшуку від 13 листопада 2013 року (а.с. 9-13), згідно якого працівниками міліції за місцем мешкання обвинуваченого ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 виявлено та вилучено поліетиленовий пакет, що містить 2 металевих предмети темно-зеленого кольору циліндричної форми, які згідно висновку судової вибухово-технічної експертизи № 70/26-137 від 19.12.2013 року (а.с. 27-31), є двома спорядженими корпусами гранат типу РПГ-40, промислового виробництва, що відносяться до категорії вибухових речовин, придатних для здійснення вибуху, які визнані речовими доказами у кримінальному провадженні (а.с. 33, 100-101).
До невизнання своєї провини обвинуваченим ОСОБА_2, суд відноситься критично та розуміє їх як спосіб захисту з метою уникнути відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, оскільки його винність у повному обсязі підтверджується показами свідків даних у судовому засіданні та дослідженими в ході судового розгляду доказами. Так, свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 стверджували, що під час проведення обшуку за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, було виявлено та вилучено гранати, крім того свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повідомили, що знаходячи за місцем проживання обвинуваченого 13 листопада 2013 року, до ванної кімнати не заходили, вибухову речовину не приносили до місця мешкання обвинуваченого, окрім того, сам обвинувачений ОСОБА_2 у судовому розгляді не зміг упевнено пояснити з яких причин вказані свідки, на його думку принесли у дитячій колясці, вибухову речовину. Свідок ОСОБА_12 пояснила, що їй була відома інформація про знаходження гранат за місцем мешкання обвинуваченого ОСОБА_2, у зв'язку з чим був проведений обшук, під час якого дійсно виявлено та вилучено гранати. Крім того, свідок ОСОБА_11 та експерт ОСОБА_13 у судовому засіданні підтвердили, що для вирішення питання про придатність вилучених гранат до вибуху, необхідно було проведення експертизи, під час якої гранати були знищені. Отже, свідки в ході судового розгляду давали послідовні та непротиречні покази, викриваючи обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення.
Окрім того, згідно висновків судово- дактилоскопічної експертизи № 64/01-1, яка була проведена 05.01.2014 року, три сліди папілярних узорів пальців рук, перекопійовані на дві ліпких стрічки, які були виявлені і вилучені 13.11.2013 року при проведенні обшуку за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_2, по АДРЕСА_1, для ідентифікації особи не придатні.
До показів ОСОБА_5 даних в ході судового розгляду суд відноситься критично, оскільки свідок ОСОБА_5 являється матір'ю обвинуваченого ОСОБА_2, проживає разом з обвинуваченим за адресою: АДРЕСА_1, у зв'язку з чим, суд вважає що її покази спрямовані на уникнення обвинуваченого від відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.
Роблячи оцінку приведеним вище доказам у їх сукупності, суд вважає їх достовірними, добутими з дотриманням кримінально-процесуального закону, підтверджуючими один одного, які відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.
При визначенні виду та розміру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а також особу обвинуваченого ОСОБА_2, який раніше неодноразово судимий, крім того вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 25 січня 2013 року був засуджений за ст. 187 ч.1 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців, у період якого вчинив нове кримінальне правопорушення (злочин), у зв'язку з чим, суд вважає необхідним призначити йому покарання за правилами ст. 71 КК України, частково приєднавши до призначеного покарання не відбуте покарання за вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 25 січня 2013 року.
Речові докази - оптичний диск для лазерних систем зчитування формату DVD-R, який міститься при матеріалах кримінального провадження, суд вважає необхідним залишити на зберігання при матеріалах кримінального провадження.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 263 ч.1 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на три роки.
У відповідності до ст. 71 КК України ОСОБА_2 призначити покарання за сукупністю вироків, частково приєднавши до призначеного покарання не відбуте покарання за вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 25 січня 2013 року, у вигляді одного року позбавлення волі, остаточно визначив до відбуття покарання у вигляді позбавлення волі строком на чотири роки.
Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з 13 січня 2013 року, залишив незмінним запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, до вступу вироку у законну силу.
Речові докази - оптичний диск для лазерних систем зчитування формату DVD-R, який міститься при матеріалах кримінального провадження - залишити на зберігання при матеріалах кримінального провадження.
Вирок суду може бути оскаржений до судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 30 діб з моменту проголошення, а засудженим у той же строк з дня вручення копії вироку.
Головуюча: В.В.Ігнатенко
Судебное решение № 39465021, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська было принято 18.06.2014. Форма судопроизводства - Уголовное, форма решения – Приговор. На этой странице вы сможете найти полезные сведения об этом судебном решении. Мы предоставляем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных содержит полный спектр необходимой информации, позволяя вам удобно находить полезные сведения.
то решение относится к делу № 202/1532/14-к. Фирмы, указанные в тексте настоящего судебного документа: