№ 39456366, 19.06.2014, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

19 червня 2014 р. Справа № 802/1870/14-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дончика Віталія Володимировича,

за участю:

секретаря судового засідання: Медвідь І.О.,

представників позивача: Кухар Ж.М., Бурки В.Р.,

представників відповідача: Міровського В.А., Іщенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства Агрофірма "Лани Поділля" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Вінницькій області про скасування податкового повідомлення-рішення

в с т а н о в и в:

В травні 2014 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство Агрофірма «Лани Поділля» (далі - ПП Агрофірма «Лани Поділля», позивач) з позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області (далі - Вінницька ОДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Зазначало, що Вінницькою ОДПІ проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за лютий 2014 року ПП Агрофірми «Лани Поділля», наслідки якої знайшли своє відображення в акті № 221/2204/31576351 від 11.04.2014р. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003982204 від 06.05.2014р., відповідно до якого, ПП Агрофірмі «Лани Поділля» збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 225 000 грн., з них, за основним платежем - 150 000 грн., за штрафними санкціями - 75 000 грн.

Позивач не погоджується з вказаним рішенням, вважає його протиправним та просить скасувати, оскільки воно є незаконним, необґрунтованим та безпідставним, не відповідає фактичним обставинам справи.

У судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги у повному обсязі та надали суду пояснення, що відтворюють зміст позовної заяви.

Представники відповідача в судовому засіданні не погодилися із заявленими позовними вимогами з підстав, викладених у письмових запереченнях від 17.06.2014р. № 907/7/10-011, в яких зазначено, що Вінницька ОДПІ приймала оскаржуване податкове повідомлення-рішення згідно із нормами чинного законодавства, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що головним державним ревізором-інспектором відділу проведення камеральних перевірок управління податкового аудиту Вінницької ОДПІ Іщенко Ольгою Василівною, на підставі п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України та у порядку ст.. 76 Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за лютий 2014 року ПП Агрофірми «Лани Поділля», наслідки якої знайшли своє відображення в акті № 221/2204/31576351 від 11.04.2014р.

Камеральною перевіркою встановлено заниження ПП Агрофірмою «Лани Поділля» позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за лютий 2014 року в сумі 150 000 грн., та заниження суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 150 000 грн.

На підставі висновків вказаного акту перевірки, Вінницькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003982204 від 06.05.2014р., відповідно до якого, ПП Агрофірмі «Лани Поділля» збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 225 000 грн., з них, за основним платежем - 150 000 грн., за штрафними санкціями - 75 000 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Вирішуючи спір по суті суд виходить із наступного.

Так, в ході проведення перевірки показників з метою встановлення наявності розбіжностей реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Єдиного реєстру податкових накладних перевіряючим встановлено, що на порушення п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, п.п. 4.68 п. 4.6 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011р. № 1492, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 20.12.2011р. за № 1490/20228, ПП Агрофірмою «Лани Поділля» занижено податкове зобов`язання з податку на додану вартість за лютий 2014 року в сумі 150 000 грн.

Заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість відбулося внаслідок порушення позивачем п. 192.1, п. 192. ст. 192, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в зв`язку з включенням до Розрахунку коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2014 року зі знаком «мінус» податкову накладну та розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, які підлягають реєстрації та не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ретельно перевіривши доводи податкового органу, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, під час розгляду справи судом встановлено, що на виконання договору поставки від 17.12.2013 року № 294, укладеного між ПП Агрофірмою «Лани Поділля» (Продавець) та ФГ «Кошланське» (покупець), позивачем 18.12.2013 року виписано податкову накладну № 42 на поставку селітри аміачної вапнякової українського виробництва на суму 900 000 грн., у т.ч. ПДВ 150 000 грн.

В зв`язку з невиконанням договору поставки, позивачем складено розрахунок № 32 від 07.02.2014р. коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 18.12.2013р. № 42, згідно якого сума коригування податкового зобов`язання та податкового кредиту становить 150 000 грн.

В подальшому, відкоригована сума податкових зобов`язань з ПДВ, а саме 150 000 грн., була включенна позивачем до Розрахунку коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2014 року зі знаком «мінус».

При цьому, позивач не заперечував того факту, що вказані податкова накладна та розрахунок коригування сум податку на додану вартість ним не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Статтею 192 ПК України передбачені особливості визначення бази оподаткування в окремих випадках (порядок коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту).

Так, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;

отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Разом з тим, п. 201.10 ст. 201 ПК України встановлено, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

З аналізу даної норми слідує, що відсутність факту реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, сума ПДВ за якою підлягає коригуванню, виключає право покупця включення даних сум ПДВ до податкового кредиту. При цьому, в даному випадку, відсутність факту реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань.

Таким чином, враховуючи те, що податкова накладна від 18.12.2013р. № 42 не була зареєстрована позивачем в Єдиному реєстрі податкових накладних, у ПП Агрофірми «Лани Поділля» були відсутні підстави для виключення зазначеної у ні суми податку на додану вартість із свої податкових зобов`язань, а тому, суд приходить до висновку, що Вінницькою ОДПІ правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003982204 від 06.05.2014р., яким ПП Агрофірмі «Лани Поділля» збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 225 000 грн., з них, за основним платежем - 150 000 грн., за штрафними санкціями - 75 000 грн.

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню через відсутність порушення прав.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно частини 4 статті 69 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.1, 2 ст. 71 КАС України).

Відповідно до статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору відповідно до статті 94 КАС України у зв'язку із відмовою в задоволенні позову відшкодуванню із Державного бюджету України не підлягають.

Керуючись статтями 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в:

В задоволені адміністративного позову відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дончик Віталій Володимирович