№ 3944721, 27.05.2009, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2009 р. Справа № 2а-17857/09/0370

Волинський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді- Костюкевича С.Ф.,

при секретарі судового засідання Кириченко О.О.,

з участю представників позивача Видиш О.С., Стасюка В.Я.,

представників відповідача Сахарчука А.А., Федчук О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НІМБ-7» (далі по тексту ТзОВ «НІМБ-7) до Луцької обєднаної державної податкової інспекції (далі Луцька ОДПІ) про визнання нечинним податкового повідомлення рішення,

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ «НІМБ-7» звернулося в суд з позовом до Луцької ОДПІ про визнаннянечинним податкового повідомлення рішення від 10.03.2009 року №00052399/0 винесеного згідно акту перевірки від 24.02.2009 року №45/231/34122893, яким ТзОВ «НІМБ-7» було відмовлено в праві на бюджетне відшкодування та нараховані штрафні санкції. Позовні вимоги мотивовано тим, що оспорювані податкові повідомлення-рішення є такими, що не відповідають фактичним обставинам, порядку проведення податкових перевірок та прийнятті з порушенням чинного податкового та іншого законодавства.

В судовому засіданні представники позивача Видиш О.С., Стасюк В.Я. позовні вимоги змінили, просили визнати нечинним податкове рішення-повідомлення не повністю, а лише в часині податкового зобовязання в сумі 382852, 69 грн., з яких: 255235, 19 грн. за основним платежем; 127617, 50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. По суті пояснили, що між ТзОВ «НІМБ-7» (покупець) та ТзОВ «Шартис» (продавець) було укладено договір купівлі-продажу заводу по виготовленню сухих будівельних сумішей з додатковим обладнанням та транспортною технікою на суму 25332140 грн.. Покупцем на виконання умов договору 22.03.2008 року було перераховано кошти в сумі 1913985 грн., про що виписано податкові накладні, і цю суму зараховано на податковий кредит. При проведенні перевірки договору купівлі-продажу податковій інспекції не було предявлено, оскільки він був викрадений разом з особистими речами керівника товариства. Згідно умов цього договору ТзОВ «НІМБ-7» за платіжними дорученнями №№1, 3 перерахувало на розрахунковий рахунок ТзОВ «Шартис» авансовий платіж за приміщення заводу 1913985 грн. ТзОВ «Шартис» виписано та передано ТзОВ «НІМБ-7» податкові накладні на суму 1913985 грн., віт. ч. ПДВ 318997 грн., і дану суму ПДВ зараховано до податкового кредиту ТзОВ «НІМБ-7». Через шахрайські дії керівників ТзОВ «Шартис» завод було попередньо було реалізовано ТзОВ «Автокліма», про що ТзОВ «НІМБ-7» у ході укладення договору купівлі-продажу відомо не було. Просить позов задовольнити.

Представники відповідача Сахарчук А.А., Федчук О.Р. позов не визнали, при цьому пояснили, що договір купівлі-продажу заводу від 23.03.2007 року та технічної документації про реєстрацію в БТІ позивачем при перевірці податковій інспекції надано не було. Перевіркою було встановлено, що станом на 23.03.2007 року, тобто, на дату укладення договору купівлі-продажу між ТзОВ «НІМБ-7» та ТзОВ «Шартис» щодо придбання заводу, завод було реалізовано ТзОВ «Автокліма» згідно договору купівлі-продажу №09/01 від 09.01.2007 року. Отже, поставка та передача прав власності на завод з метою настання реальних наслідків відсутні, оскільки завод належав ТзОВ «Автокліма». Проведеною перевіркою було встановлено, що ТзОВ «НІМБ-7» було порушено вимоги Закону України «Про податок на додану вартість» при придбанні заводу та при здійсненні іншої господарської діяльності, Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, в результаті чого завищено податковий кредит. За результатами перевірки 10.03.2009 року відповідно до діючого законодавства було прийнято податкове повідомлення-рішення. Крім того, пояснили, що податковою перевіркою встановлено, що ТзОВ «НІМБ», ТзОВ «Автокліма» та ТзОВ «Шартис» являються повязаними особами відповідно до п.1.28 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки громадянин ОСОБА_1 будучи засновником ТзОВ «Шартис» з часткою у статутному фонді 50%, раніше працював директором ТзОВ «Автокліма», яке мало 35% голосів в зборах учасників ТзОВ «НІМБ-7» в березні 2007 року при погодженні питання про купівлю в ТзОВ «Шартис» заводу і тоді ж в січні та березні 2007 року ТзОВ «Автокліма» перерахувало для поповнення статутного фонду ТзОВ «НІМБ-7» 3000 000 грн. В позові просять відмовити.

Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та Законами України.

Зі змісту статті 17 КАС України спори юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності належать до компетенції адміністративних судів, крім випадків коли такі справи підлягають розгляду в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Згідно з пунктом 4 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів.

Судом встановлено, що 01.02.2006 року Луцькою РДА проведена реєстрація ТзОВ «НІМБ-7» (свідоцтво №398508) за адресою: вул. Шкільна, 48, с. Підгайці, Луцький район, Волинська область.

ТзОВ «НІМБ-7» 03.02.2006 року взято на податковий облік в Луцькій ОДПІ. Дані про реєстрацію субєкта господарювання як платника ПДВ свідоцтво від 06.04.2006 року №02455058 НВ№144261.

Згідно направлення ДПА у Волинській області №000038 від 29.01.2009 року було проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «НІМБ-7» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.02.2006 року по 30.09.2008 року, про що складено акт №45/23-1/34122893 від 24.04.2009 року. Відповідно до акту, перевіркою встановлено, що ТзОВ «НІМБ-7» порушено п.4.1 ст.4, пп.4.1.1 п.4.1 ст.4, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11, пп.1.22.1 п.1.22 ст.1, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.10, пп.5.7.1 п.5.7 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Порядок складання декларації з податку на прибуток з підприємств, п.1.4 ст.1, пп.7.2.4 п.7.2, пп.7.3.1 п.7.3, пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5, пп.7.7.5 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме, занижено податок на прибуток і податок на додану вартість.

Пункт 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі по тексту Закон України «Про ПДВ», бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Як пояснив представник позивача 23.03.2007 року між ТзОВ «НІМБ-7» та ТзОВ «Шартис» було укладено договір купівлі-продажу заводу по виготовленню сухих будівельних сумішей з додатковим обладнанням та транспортною технікою, з яких перший покупець, а другий продавець. Правовстановлюючі документи у ТзОВ «НІМБ-7» на завод по виготовленню сухих будівельних сумішей з додатковим обладнанням та транспортною технікою відсутні. При цьому додав, що правовстановлюючі документи на завод разом з особистими речами директора товариства були викрадені невстановленими особами, про що до органів внутрішніх справ директором подавалась заява. Чому на ТзОВ «Шартис» не залишилось другого примірника договору та чому директор ТзОВ «Шартис» Мазуркевич С.І. при опитуванні його працівниками податкової служби вказав, що не укладав вищевказаний договір, пояснити не може.

Пунктом 7.4.5 пункту 7.4 ст.7 Закону України «Про ПДВ» передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

З оглянутих в судовому засіданні документів ТзОВ «НІМБ-7» на виконання договору купівлі-продажу заводу перераховано кошти на ТзОВ «Шартис» згідно платіжних доручень №1 від 22.03.2007 року на суму 1500000 грн., №3 від 23.03.2007 року на суму 413985 грн., а останнім виписано податкові накладні на загальну суму 1913985,95 грн., в тому числі ПДВ 318997, 50 грн.

За результатами планової документальної перевірки ТзОВ «Автокліма» складено акт №02744 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 року по 30.06.2007 року. Як пояснили представники відповідача по результатах перевірки податковою міліцією порушено кримінальну справу відносно директора ТзОВ «Шартис» Мазуркевича С.І. та ТзОВ «Автокліма» в особі його директора Дзюби В.М. щодо укладення договору купівлі-продажу №09/01 від 09.01.2007 року, відповідно до якого ТзОВ «Шартис» реалізував на ТзОВ «Автокліма» завод.

Отже, станом на 23.03.2007 року, тобто на дату укладення договору між ТзОВ «НІМБ-7» та ТзОВ «Шартис» щодо придбання заводу, даний завод ТзОВ «Шартис» вже був реалізований ТзОВ «Автокліма» згідно договору №09/01 від 09.01.2007 року.

Відповідно до п.1.4 ст. 1 Закону України «Про ПДВ», поставка товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Суд вважає, що фактично не відбулось поставки та передачі прав власності до позивача на завод та укладення угод з метою настання цих реальних наслідків. Однак, ТзОВ «НІМБ-7» до Луцької ОДПІ було подано податкову декларацію про повернення бюджетного відшкодування.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про ПДВ», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Так як, згаданий завод на дату укладення договору купівлі-продажу між ТзОВ «НІМБ-7» та ТзОВ «Шартис» вже був реалізований останнім на ТзОВ «Автокліма», тому в подальшому не може використовуватись в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності ТзОВ «НІМБ-7».

Відповідно до п.3 ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідальність за забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах несе власник, або посадова особа, яка здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

З акту перевірки вбачається, що в даному випадку, відношення до фінансово-господарської діяльності директором ТзОВ «Шартис» Мазуркевич С.І., не мав.

Отже, податкові накладні оформлені з порушенням вимог пп.7.2.4 п.7.4. ст.7 Закону України «Про ПДВ», та не дають платнику податку на включення сум ПДВ до податкового кредиту звітного періоду та не підтверджують податковий кредит, як цього вимагає пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про ПДВ».

Згідно поданий ТзОВ «Шартис» до Рожищенського відділення Луцької ОДПІ декларацій по ПДВ за березень 2007 року №3696 від 20.04.2007 року, в податковому зобовязанні відповідного періоду задекларована сума становить - 00,00 грн.

Оскільки позивачем ТзОВ «НІМБ-7» не представлено правовстановлюючих документів на куплений завод по виготовленню сухих будівельних сумішей з додатковим обладнанням та транспортною технікою, тому товариство не має права на бюджетне відшкодування.

Зважаючи на наведене вище, суд вважає, що позовні вимоги до задоволення не підлягають.

Керуючись ст.ст.11, 17, 122, 158, 160, 163 КАС України, ст.ст. 2, 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ст.ст.1, 3, 4, 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», наказом Державної митної служби України від 09.07.1997 року №307 «Про затвердження Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації», суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «НІМБ-7» до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення рішення, відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі, тобто з 01 червня 2009 року. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий: С.Ф. Костюкевич