№ 394334, 21.12.2006, Господарський суд Чернігівської області

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 7-38-36, факс 7-44-62

Іменем України

ПОСТАНОВА

 "21" грудня 2006 р. Справа № 6/339

09 год. 50 хв., м. Чернігів

Господарський суд Чернігівської області у складі:

судді Блохіної Ж.В.

при секретарі Сороці Я.Є.

за участю представників

позивача: Машко О.П., дов. № 30680/10/10-010 від 30.12.06р.,

відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

позов Державної податкової інспекції у м. Чернігові

м. Чернігів, вул. Кирпоноса, 28

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

 АДРЕСА_1

про стягнення 100,00 грн. за рахунок активів,

ВСТАНОВИВ:

Подано позов про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 100,00 грн. податкового боргу за рахунок активів по єдиному податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб. Податковий борг виник станом на 31.10.2006р.

Відповідач був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання 05.12.2006р., а саме на його адресу, вказану у позовній заяві та доданих до неї документах, направлено ухвалу суду, судову повістку та копію позовної заяви з додатком, проте, поштове відправлення повернуто відділенням зв'язку до суду з відміткою „за закінченням терміну зберігання”.

05.12.2006р. розгляд справи було відкладено в зв'язку з неявкою відповідача та на його адресу направлено ухвалу суду, судову повістку та копію позовної заяви з додатком рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення про призначення судового засідання на 21.12.2006р.

У судове засідання відповідач вдруге не з'явився, заперечення на позов не надав, поштове відправлення повернуто відділенням зв'язку до суду з відміткою „за закінченням терміну зберігання”.

Згідно листа державного реєстратора від 20.12.2006р. № 1398 відповідач свою адресу не змінював.

Суд вирішує справу на основі наявних доказів на підставі ч. 6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали справи та надані докази, вислухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

ОСОБА_1зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності Новозаводською районною радою м. Чернігова 31.03.2000р. та знаходиться на обліку в ДПІ м. Чернігова як платник податків з 14.11.2000р.

Відповідно до ст.4, п.3 ст. 9 Закону України “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про систему оподаткування” платники податків зобов'язані сплачувати належні суми податків та зборів (обов'язкові платежі) у встановлені законодавством строки.

Відповідно до ст.11 Закону України “Про систему оподаткування” платник податків несе відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків та дотримання вимог чинного законодавства.

Так, станом на 31.10.2006р. відповідач має податковий борг по єдиному податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб в сумі 100,00 грн., що підтверджується наданою позивачем довідкою про суму податкового боргу.

Згідно Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” 30.07.1998р. №727 ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

В заяві про право застосування спрощеної системи оподаткування обліку та звітності від 19.06.2003р. відповідач вказав такий вид діяльності як торгівельна діяльність роздрібна.

Згідно Додатку до рішення міської ради від 07.06.2001р. зі змінами, внесеними рішенням міської ради від 12.09.2002р. розмір ставки єдиного податку для фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, зареєстрованих в м. Чернігові, за торгівельну роздрібну діяльність становить 100 грн. на місяць.

Відповідачем не сплачено єдиний податок за грудень 2003 року.

Відповідно до п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-III від 21.12.2001р. Позивачем на узгоджену суму податкового зобов'язання були направлені перша податкова вимога №1/188 від 18.04.2002р. (повернулася до ДПІ у м. Чернігові в зв”язку з відмовою в отриманні, про що складено акт встановлення факту повернення податкової вимоги від 23.05.2002р. і розміщена на дошці податкових оголошень 23.05.2002р.) та друга податкова вимога № 2/549 від 27.09.2002р. (повернулася до ДПІ у м. Чернігові в зв”язку з відмовою в отриманні, про що складено акт встановлення факту повернення податкової вимоги від 04.11.2002р. і розміщена на дошці податкових оголошень 04.11.2002р.).

Відповідно до п.п.3.1.1. п.3.1. ст.3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-III від 21.12.2001р., активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.

За таких обставин, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити повністю в сумі 100,00 грн.

Керуючись п.п. 3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ст.ст.87, 94, 158, 160-163, 167, 186, 254, 255, пунктом 6 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути за рахунок активів з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1) до місцевого бюджету (р/р 34213379600002 в УДК в Чернігівській області, код платежу 16050200, код одержувача 22825965, МФО 853592) 100,00 грн. податкового боргу.

3. Дана постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду в наступному порядку: про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу -з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

4. Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Ж.В.Блохіна