№ 39425015, 17.06.2014, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

17 червня 2014 р. Справа № 802/1717/14-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Томчука А.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Медяної Н.А.

позивача: Розгонюк Г.М.

відповідача: Гуменюк О.І., Баран С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерносвіт"

до: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

В травні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Зерносвіт» (далі - ТОВ «Зерносвіт») звернулось в суд з адміністративним позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Вінницькій області (далі - Вінницька ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позову зазначали, що в період з 22.04.2014 року по 24.04.2014 року Вінницькою ОДПІ проведено виїзну документальну позапланову перевірку з питань дотримання ТОВ «Зерносвіт» вимог валютного законодавства України при проведенні розрахунків за контрактом №2 від 13.06.2013 року, за результатами якої складено акт №1066/2206/31909523 від 25.04.2013 року. На підставі вказаного акту відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0004072206 від 08.05.2014 року, яким позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства в сумі 16517,00 грн. Однак позич вважає, що відповідачем було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення без врахування всіх вагомих обставин та з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки останнім не враховані форс-мажорні обставини, а тому просив визнати його протиправним та скасувати.

У судовому засіданні представник позивача надав пояснення, що відтворюють зміст позовної заяви. Позовні вимоги просив задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача заперечували щодо заявленого адміністративного позову та просили відмовити у його задоволенні. В матеріалах адміністративної справи містяться письмові заперечення (а.с.40-42).

Суд, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі направлень Вінницької ОДПІ від 22.04.2014 року №1111/2206, в період з 22.04.2014 року по 24.04.2014 року посадовими особами Вінницької ОДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Зерносвіт» з питань дотримання вимог валютного законодавства України при проведенні розрахунків по контракту №2 від 13.06.2013 року, укладеному із нерезидентом - «Prospera Logistics, LLC, США», результати якої оформлено актом перевірки №1066/2206/31909523 від 25.04.2014 року (а.с. 19-26).

У відповідності до зазначеного акту перевірки встановлено порушення ТОВ «Зерносвіт» ст..2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в частині порушення законодавчих термінів надходження імпортного товару по контракту №2 від 13.06.2013 року, укладеного із нерезидентом - «Prospera Logistics, LLC, США».

На підставі висновків акту перевірки Вінницькою ОДПІ 08.05.2014 року винесено податкове повідомлення-рішення №0004072206 форми "У", яким позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства в сумі 16517,00 грн. (а.с. 18).

В подальшому, не погоджуючись з прийнятими податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду за захистом своїх прав, оскільки вважає останнє таким, що суперечать вимогам чинного податкового законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним діям та спірним рішенням відповідача, суд виходить з наступного.

Оскільки підставою прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стали висновки акту перевірки від 25.04.2014 року, то для вирішення позовних вимог необхідним є дослідження обґрунтованості цих висновків.

З акту перевірки вбачається, що висновки податкового органу полягають у тому, що позивачем недотримано вимог ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» №185/94-ВР від 23.09.1994 року (далі - Закон №185/94-ВР).

Відповідно до ст. 2 Закону №185/94-ВР імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.

Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

За приписами ст. 1 Закону №185/94-ВР виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

При поміщенні товарів у митний режим переробки за межами митної території строк повернення цих товарів або продуктів їх переробки на митну територію України у митному режимі імпорту визначається відповідно до Митного кодексу України.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Судом встановлено, що 13.06.2013 між позивачем та нерезидентом «Prospera Logistics, LLC, США» укладено контракт №2, згідно предмету якого постачальник («Prospera Logistics, LLC, США») поставляє, а покупець (ТОВ «Зерносвіт») приймає та розраховується за товар - б/у сільгосптехніка в робочому стані без гарантій, згідно специфікацій та інвойсів. Ціна на товар встановлена в доларах США. Контракт вступає в силу з моменту його підписання та дійсний до 13.06.2014 року. Умови поставки - C.I.F. Одеса, Україна. Поставка товару в Україну здійснюється не пізніше 90 днів після здійснення повного розрахунку, згідно п.5.1.3 при умовах виконання покупцем п.5 в повному обсязі. Оплата за товар здійснюється 100% попереднім розрахунком покупцем на протязі 2 (двох) банківських днів з моменту отримання вимоги постачальником (а.с. 6-8).

На виконання умов даного контракту нерезидентом «Prospera Logistics, LLC, США» здійснено позивачу реалізацію імпортного товару (б/у сільгосптехніку) на суму 159530,00 дол.США/1299383,24 грн., у зв'язку з чим ТОВ «Зерносвіт» в період з 13.06.2013 року по 24.04.2014 року перерахувало на користь нерезидента валютні кошти в сумі 159830,00 дол.США/1275123,29 грн. Така оплата підтверджується платіжним дорученням №235 від 17.10.2013 року, згідно якого позивачем перераховано на користь нерезидента попередню оплату за товар в сумі 24600,00 дол.США/196627,80 грн. (а.с.9). Зазначений документ був наданий товариством перевіряючим під час проведення перевірки. Встановлено, що граничний термін надходження імпортного товару по даній поставці є 15 січня 2014 року. Тобто, в законодавчо встановлений строк імпортний товар від нерезидента на митну територію України не надійшов.

В той час, як датою митного оформлення даного імпортного товару є 12 лютого 2014 року, що підтверджується копіями МД-2, 3, та 6 (а.с.11,12,13).

У зв'язку з чим, станом на 16.01.2014 року за розрахунками по контракту у позивача утворилась прострочена заборгованість в сумі 24600,00 дол.США кінцевий строк погашення якої минув 15.01.2014 року. Таким чином, прострочена дебіторська заборгованість в сумі 24600,00 дол.США закрилась в повному обсязі, шляхом надходження імпортного товару від нерезидента згідно вище вказаних МД від 12.02.2014 року на суму 43500,00 дол.США/371955,45 грн.

Суд зазначає, що п. 1 постанови Національного банку України «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» від 14.05.2013 №163 (далі - Постанова №163) установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Таким чином, враховуючи вимоги Постанови №163, позивачем порушено 90 денний термін, що встановлений для здійснення розрахунків за операціями імпорту товарів, передбачених в ст. 1 та 2 Закону №185/94-ВР, а саме порушено граничний термін надходження валютних цінностей на митну територію України.

За приписами ст. 4 Закону №185/94-ВР порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Органи доходів і зборів вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Керуючись зазначеною нормою, відповідачем, за порушення граничних термінів надходження валютних цінностей на митну територію України більше ніж 90 днів, було нараховано позивачу пеню у розмірі 16517,00 грн.

В судовому засіданні, позивачем не заперечується той, факт, що кошти по даному контракту остаточно надійшли 17 жовтня 2013 року, однак позивач обґрунтовує такі дії тим, що в період виконання контракту №2 від 13.06.2013 року контрагент «Prospera Logistics, LLC, США» 24.12.2013 року звернувся до ТОВ «Зерносвіт» із листом, яким повідомило останнього про форс-мажорні обставини. З тих підстав, що із-за суворих погодних умов і зимових штормів, в Сполучених Штатах «Prospera Logistics, LLC, США» відчувала серйозні затримки поставок розкладу на дорогах, а також в порту відправлення. У зв'язку з чим, попередньо оплачений вантаж поставленні перед вантажоодержувачем - ТОВ «Зерносвіт» в контейнері МГСУ 9800145 було відстрочене через суворі погодні умови протягом 24 календарних днів (а.с. 14).

На підтвердження своєї позиції позивач надав суду копію вище вказаного листа із перекладом на українську мову (а.с.58).

Однак, суд критично відноситься до вказаного листа, як доказу, оскільки наданий лист датований 27.05.2014 року, що свідчить про те, що такий документ формувався після подачі до суду даного адміністративного позову (19.05.2014 року дата звернення до суду). Крім того, як вбачається з акту перевірки та встановлено з пояснень представників відповідача, вище вказаний документ станом на час проведення перевірки товариством перевіряючим не надавався. Крім того, зі змісту даного листа не можливо встановити, які саме форс-мажорні обставини дійсно мали місце в період поставки товару.

Разом з тим, суд зазначає, що листом Державної податкової адміністрації України від 18.05.2005 №4402/6/23-5315 надано роз'яснення, що офіційне підтвердження дії форс-мажорних обставин повинно бути легалізоване в консульській установі України в державі, де мали місце обставини непереборної сили, або засвідчене в посольстві відповідної держави в Україні та легалізоване в Міністерстві закордонних справ України. Оскільки даний лист, який надано позивачем, як доказ своїх тверджень, не легалізований в консульській установі та Міністерстві закордонних справ України, що фактично не має юридичної сили, для підтвердження форс-мажорних обставин.

Разом з тим, слід вказати, що згідно з умов контракту №2 від 13.06.2014 року зазначено, що товар постачається до покупцю лише після 100% оплати даного товару. Наведені обставини також спростовують твердження позивача щодо того, що отримувач товару не міг його вчасно отримати, а отже і вчасно оплатити.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв у спосіб та у межах наданих йому повноважень та ним було взято до уваги всі обставини та докази, а тому позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що позивачем не подано належних та допустимих доказів, в розумінні ст. 70 КАС України, які б свідчили про протиправність дій відповідача. У зв'язку чим, викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

У відповідності до ч.3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

З урахуванням положень вище вказаного Закону, на користь Державного бюджету підлягають стягненню з позивача 1644,30 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Зерносвіт" (код ЄДРПОУ 31909523) до Державного бюджету України судовий збір у сумі 1644 грн. 30 коп. (одна тисяча шістсот сорок чотири гривні 30 коп.) (банк одержувача - ГУ ДКСУ у Вінницькій області, код банку 802015, р/р 31219206784002).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя: Томчук Андрій Валерійович