Решение № 39413321, 30.05.2014, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2609/19701/12

Справа № 2-7333/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2014 року Солом`янський районний суд м.Києва в складі:

головуючого-судді- Лозинської М.І.,

за участі секретаря-Панченко М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: АСТ «Вексель», Моторно (транспортне страхове бюро) України про відшкодування збитків,-

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2, якою в подальшому було змінено прізвище на « Краєвську» та Національної акціонерної страхової компанії « Оранта» в якому просив стягнути з НАСК «Оранта» страхове відшкодування в розмірі 35000 грн.; з ОСОБА_2 в якості відшкодування матеріальної шкоди суму в розмірі 89797,49 грн. Свої вимоги мотивував тим, що 17 грудня 2008 року на перехресті вул. Комінтерну - Жилянська в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода з участю належного позивачу автомобіля « Лексус», д/н НОМЕР_3, та автомобіля марки « Пежо», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 Згідно з постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 28 січня 2009 року дорожньо-транспортна пригода сталась з вини відповідачки ОСОБА_2 Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивачу була заподіяна матеріальна шкода , спричинена пошкодженням транспортного засобу «Лексус», д/н НОМЕР_3 , розмір якої у відповідності до звіту № 211 від 31.07.2012 року складає 119614,16 грн.

У зв`язку із тим, що згідно з полісом № ВВ/8779522 цивільно-правова відповідальність відповідачки ОСОБА_2 застрахована Національною акціонерною компанією « Оранта» позивач просив стягнути з НАСК « Оранта» розмір спричиненої матеріальної шкоди в межах ліміту у розмірі 35000 грн., а з відповідача ОСОБА_2, різницю між заподіяним розміром збитків та сумою, що підлягає відшкодуванню страховою компанією , а також кошти, сплачені ним за виготовлення Звіту № 221 від 31.07.2012 року в розмірі 960 грн.,та за транспортування пошкодженого автомобіля евакуатором в розмірі 256 грн., 3 783 ,29 грн. - витрати на проведення відновлювальних робіт; витрати на оплату поштових телеграм на ім`я відповідача у розмірі 184,04 грн., а також судовий збір.

Відповідно до рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 07 лютого 2013 року позов ОСОБА_1 задоволено частково та стягнуто з НАСК « Оранта» на його користь 35 000 грн., суму відшкодування в межах ліміту відповідальності, в частині позову до ОСОБА_2 відмовлено у зв`язку із пропуском позовної давності. Також стягнуто з НАСК « Оранта» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 350,00 грн.

Згідно з ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 26 червня 2013 року рішення Солом`янського районного суду м. Києва рішення Солом`янського районного суду м. Києва залишено без змін.

В подальшому згідно з Ухвалою Вищого спеціалізованого суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 листопада 2013 року рішення першої та апеляційної інстанцій в частині позовних вимог до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди скасовано, а справа передана на новий розгляд до суду першої інстанції.

В ході розгляду справи після скасування рішень, позивач позовні вимоги до ОСОБА_2 підтримав та просив їх задоволення з підстав, що викладені у позові.

Представник відповідача ОСОБА_2 та відповідачка в судовому засіданні позовні вимоги не визнали . В обґрунтування заперечень представник відповідача послався на те, що оскільки цивільно-правова відповідача застрахована в АСТ « Вексель» на підставі Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 202-69808 КЦСП від 18 квітня 2008 року, саме дана страхова компанія повинна відповідати за збитків, що не охоплюються полісом цивільно-правової відповідальності відповідачки. При цьому вказав, що Господарським судом м. Києва порушено провадження у справі про банкрутство АСТ « Вексель» та строки ліквідації продовжувались на шість місяців до 18.11.2011 р. та на шість місяців до 18.05.2012 року. Серед переданих до ліквідаційної комісії АСТ «Вексель» страхових справ, справи ОСОБА_1 про виплату коштів за страховим випадком не міститься, що на думку представника відповідача свідчить проте, що з боку позивача з моменту ДТП не здійснювалось належних заходів по врегулюванню питання виплати страхового відшкодування, а у зв`язку з початком процедури банкрутства страховика, позивач не вживав належних заходів і дій щодо захисту своїх порушених прав. З огляду на наведене, представником відповідача заявлено про сплив строку позовної давності, у зв`язку із чим вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.

Представник третьої особи- АСТ « Вексель», арбітражний керуючий Кудляк Є.В., що була залучена судом до участі у справу, в судове засідання не з»явився, подавши через канцелярію суду клопотання про розгляд справи без його участі, повідомивши про визнання АСТ « Вексель» банкрутом згідно з постановою Господарського суду м.Києва від 18.05.2010 року та відкриття ліквідаційної процедури та відсутності заяви ОСОБА_1 про включення його до реєстру кредиторів.

Представник третьої особи- Моторного ( транспортного) страхового бюро України , залученої судом до участі у справу , в судове засідання не з`явилась, подавши через канцелярію суду клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Вислухавши пояснення позивача, відповідачки ОСОБА_2 та ії представника, дослідивши матеріали справи, суд виходить із наступного.

Встановлено, що власником транспортного засобу « Лексус», д.н НОМЕР_3 є ОСОБА_1.

17 грудня 2008 року на перехресті вул. Комінтерну та Жилянської в м.Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю належного позивачу вказаного вище автомобіля та автомобіля « Пежо» , д\н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2.

Згідно з постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 28 січня 2009 року встановлено ,що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини відповідача ОСОБА_2 внаслідок порушення нею пункту 16.6 Правил дорожнього руху України.

Відповідно до звіту автотоварознавчого дослідження № 221 про оцінку автомобіля « Лексус» ,д.н. НОМЕР_3 складеного 31.07.2012 року спеціалістами ПП « Експерт-Сервіс-Альфа» розмір матеріального збитку становить 119614,16 грн.

Згідно полісу № ВВ/8779522 цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована Національною акціонерною компанією « Оранта» з 22.10.2008 року до 21.10.2009 року з лімітом відповідальності в сумі 35000 тис. грн.., франшиза 0 грн.

Відповідно до ст.22 Закону України « Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Виходячи із цього в межах ліміту відповідальності страховика Солом»янським районним судом м.Києва від 26 червня 2013 року було стягнуто з НАСК « Оранта» на користь позивача 35 тис. грн.-шкода, заподіяна внаслідок дорожнього транспортної пригоди.

Рішення в цій частині є таким, що набрало законної сили.

Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність у разі недостатності страхової виплати ( страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язаня сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою ( страховим відшкодуванням).

Таким чином, враховуючи те обов`язок по відшкодуванню шкоди в межах ліміту 35000тис. грн. належить НАСК « Оранта» , ОСОБА_2 повинна відшкодувати позивачу непокритий страховим відшкодуванням розмір шкоди в сумі 84614.16 грн., що є різницею між оціненим розміром збитків , який згідно із Звітом автотоварознавчого дослідження № 221 складеного 31.07.2012 року становить 119614,16 та лімітом відповідальності 35 тис. грн.

Відповідачкою в ході судового розгляду заявлено про сплив строків позовної давності, оскільки дорожньої транспортна пригода сталась 17.12.2008 року, однак в суд позивач звернувся з пропуском трирічного строку , а саме 20 серпня 2012 року.

Обгрунтовуючи клопотання про поновлення строків звернення до суду з позовом, позивач вказує, що такий строк ним пропущений з поважних причин, оскільки протягом усього часу ним велись переговори з АСТ «Вексель» , з якою він має відносини по укладеному договору добровільного страхування з приводу виплати , проте лише 28 вересня 2011 року він дізнався про те, що його не отримає.

Скасовуючи рішення суду першої та апеляційної інстанції , Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ згідно з Ухвалою від 30.11.2013 року вказав на те, що судами не надано оцінку неповажності причин звернення до суду та підстав пропуску позивачем строків звернення з позовом до відповідачки.

Згідно з ч.4 ст.338 ЦПК України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Відповідно до частини 5 ст.267 ЦК України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право позивача підлягає захисту.

З матеріалів справи вбачається, що 18.04.2008 року між позивачем та АСТ «Вексель» укладений договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 202-898/08 КЦСП відповідно до умов якого Страхувальник має право одержати страхове відшкодування при настанні страхового випадку.

Встановлено, що згідно з Постановою Господарського суду м. Києва від 18.05.2010 року у справі № 44\282-б, АСТ « Вексель» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, про що відповідне оголошення було опубліковане в газеті « Урядовий кур`єр» від 22 травня 2010 року № 92, заява про включення до реєстру кредиторів від ОСОБА_1 ліквідатору не надходило.

З матеріалів справи вбачається, що 23.10.2009 року позивач звертався до АСТ « Вексель» про виплату йому страхового відшкодування за наслідками чого листом від 26.10.2009 року його було повідомлено про сплату страхового відшкодування протягом 2009-січня 2010 року.

В подальшому згідно з листом від 28.09.2011 року АСТ « Вексель» повідомлено позивача про порушення справи про банкрутство, у зв`язку із чим 20.08.2012 року позивач з підстав визначених у ст.1194 ЦК України звернувся до відповідачки з даними позовом до суду.

Отже, зважаючи на те, що позивач вживав дії щодо відновлення своїх порушених прав, суд вважає , що строк позовної давності пропущений ним з поважних причин, оскільки АСТ» Вексель» зволікав з прийняттям рішення про виплату позивачу страхового відшкодування, а тому порушене право позивача на відшкодування йому спричиненої шкоди підлягає захисту.

Враховуючи обов`язок відповідачки по відшкодуванню різниці збитків непокритих лімітом відповідальності страхової компанії відповідача, з ОСОБА_2 підлягає стягненню 84614,16 грн.

Крім того, до складу матеріальної шкоди , слід віднести кошти, сплачені ним за виготовлення Звіту № 221 від 31.07.2012 року в розмірі 960 грн., та за транспортування пошкодженого автомобіля евакуатором у розмірі 256 грн.,а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 85830,16 грн.

Позовні вимоги про стягнення витрат на проведення відновлювальних робіт в сумі 3783,29 грн. на підставі рахунку № СА-000055852 від 06.03.2009 року задоволенню не підлягають, оскільки перевищують розмір збитків встановлених спеціалістом, який є належним та допустимим доказом по справі, що встановлено судом.

Також не підлягають відшкодування витрати на оплату вартості поштових телеграм на ім`я ОСОБА_2, оскільки не є прямо пов`язані з виною ОСОБА_2 у дорожньо-транспортній пригоді.

Посилання представника відповідача на те, що Звіт автотоварознавчого дослідження, проведений спеціалістами ПП « Експерт-Сервіс -Альфа » не є належним та допустимим доказом, що підтверджує розмір спричиненої шкоди та сума є значно завищеною судом до уваги не приймається, оскільки судом при розгляді справи надавалась оцінка проведеному звіту на підставі чого суди прийшли до висновку про стягнення з НАСК « Оранта» суми страхового відшкодування в межах ліміту.

Виходячи із чого суд вважає, що така позиція представника відповідача зводиться до переоцінки доказів встановлених судом.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги до ОСОБА_2 є обґрунтованими та доведеними, а тому підлягають частковому задоволенню з підстав, що викладені вище.

В порядку ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 858,30 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.267, 1194 ЦК України, ст.ст.10,60,61,209,212-215.294 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: АСТ « Вексель», Моторно (транспортне) страхове бюро України про відшкодування збитків задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 85830,16 грн. у якості відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 858,16грн.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя