Постановление суда № 39403547, 23.06.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

23 червня 2014 року Справа № 905/6313/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя - суддіПоляк О.І. (доповідач) Бакуліна С.В. Шаргало В.І.розглянувши матеріали касаційної скаргиДержавного закладу "Азовська басейнова санітарно-епідеміологічна станція"на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 09.04.2014 у справі№ 905/6313/13 Господарського суду Донецької областіза позовомДержавного підприємства "Маріупольський морський торговельний порт"доДержавного закладу "Азовська басейнова санітарно-епідеміологічна станція"простягнення заборгованості у розмірі 59 569,88 грн.

ВСТАНОВИВ:

Подана Державним закладом "Азовська басейнова санітарно-епідеміологічна станція" касаційна скарга на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 09.04.2014 у справі Господарського суду Донецької області № 905/6313/13 не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України, оскільки вона не відповідає вимогам розділу ХІІ-1 ГПК України, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 111 ГПК України касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала касаційну скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права судом.

Отже, у касаційній скарзі має зазначатися перелік конкретних норм матеріального і/або процесуального права, які, на думку заявника, порушені чи неправильно застосовані судами попередніх інстанцій, з обов'язковим обґрунтуванням суті такого порушення чи неправильного застосування.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 111-3 вказаного Кодексу касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Проте, як вбачається зі змісту касаційної скарги, скаржник, зазначаючи про порушення судами нижчих інстанцій норм матеріального і процесуального права, не вказує, які саме норми порушені останніми та в чому полягає суть такого порушення.

Натомість, відповідач стверджує про порушення самим лише позивачем приписів ст. ст. 105, 11, 112, 901 ЦК України.

Також скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанцій не були прийняті до уваги наведені ним доводи, що мало своїм наслідком неправильне встановлення ними дійсних обставин даної справи, у зв'язку з чим мотивування касаційної скарги фактично зводиться до необхідності суду касаційної інстанції самостійно з'ясувати обставини справи, які не були встановлені господарськими судами нижчих інстанцій, та надати власну оцінку доказам відповідача, відмінну від тієї, яка була надана судами попередніх інстанцій.

Натомість, в силу ч. 2 ст. 111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Тоді як відповідно до положення частини 1 наведеної норми її повноваження полягають лише у перевірці застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи.

Отже, виходячи з наведеного, беручи до уваги положення п. 6.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року №11 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України" (із змінами і доповненнями), колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про повернення касаційної скарги заявнику на підставі п. 6 ч. 1 ст. 111-3 ГПК України.

У зв'язку з зазначеним розгляд клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги доцільно буде здійснити після усунення ДЗ "Азовська басейнова санітарно-епідеміологічна станція" обставин, що стали підставою для повернення поданої скарги, в порядку ч. 3 ст. 111-3 ГПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 86, 111, п. п. 4, 6 ч. 1 ст. 111-3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

у х в а л и В :

Касаційну скаргу Державного закладу "Азовська басейнова санітарно-епідеміологічна станція" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 09.04.2014 у справі № 905/6313/13 Господарського суду Донецької області повернути скаржникові.

Головуючий суддя О.І. Поляк

Судді С.В. Бакуліна

В.І. Шаргало