Постановление суда № 39370436, 11.03.2014, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

11 березня 2014 року

Справа № 203/7150/13-ц

2-з/0203/32/2014

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2014 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Суддя Кіровського районного суду м. Дніпропетровська Маймур Ф.Ф., ознайомившись з заявою представника позивача Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, за позовом Публічного акціонерного товариства Т «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ФОП ОСОБА_4, ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Добра Справа» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

До Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернувся позивач із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме майно, яке належить ОСОБА_5 та ОСОБА_6, оскільки в разі задоволення позовних вимог, вчинення відповідачами дій стосовно цього майна, яке належить їм на праві власності, за відсутності іншого майна на яке можливо буде звернути стягнення, позивач не зможе виконати рішення суду та повернути кредитні кошти, тому позивач просив суд задовольнити заяву про накладення арешту на рухоме майно. (а.с. 183-184)

Ознайомившись із матеріалами заяви про забезпечення позову, а також матеріалами цивільної справи №203/7121/13-ц, приходжу до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.

Так, відповідно до ст.151 ч.1 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Нормою ст.152 ч.1 ЦПК України встановлено види забезпечення позову, одним з яких є накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Частиною 3 ст.151 ЦПК України визначено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Отже, викладена норма процесуального закону встановлює обов'язок для особи, яка звертається до суду із заявою про забезпечення позову, довести необхідність вчинення судом таких процесуальних дій саме з метою забезпечення виконання можливого рішення суду. Однак, зазначені вимоги процесуального закону не були виконані належним чином позивачем при поданні ним відповідної заяви, а викладені в ній підстави для її задоволення не стосуються відповідачів по даній справі, а саме ОСОБА_3 та ОСОБА_4, внаслідок чого виконання рішення суду, яке може бути ухваленим на користь позивача не стосується рухомого майна на яке позивач просить накласти арешт, оскільки воно належить на праві власності особам які не є сторонами по даній цивільній справі, а отже суд приходить до висновку про відмову у задоволенні цієї заяви.

Крім того, суд при розгляді заяви про забезпечення позову, приймає до уваги, що в разі її задоволення та накладення арешту на рухоме майно ОСОБА_5 та ОСОБА_6, зазначене призведе до порушення законних прав осіб, які не є сторонами по даній цивільній справі, а також враховуючи, що позивачем не було заявлено вимог щодо рухомого майна, яке зареєстровано та належить відповідачам на праві власності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

З огляду на вищевикладене та приймаючи до уваги, що позивачем всупереч ст. ст. 10, 60 ЦПК не надано суду належних та допустимих доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, у випадку винесення його на користь позивача, крім того, позивачем не вірно зазначено осіб на рухоме майно яких позивач просив суд накласти арешт, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що заява представника позивача про забезпечення позову є необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.151-153, 208, 210 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви представнику позивача Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, за позовом Публічного акціонерного товариства Т «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ФОП ОСОБА_4, ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Добра Справа» про стягнення заборгованості - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська до Апеляційного суду Дніпропетровської області апеляційної скарги протягом 5 днів з дня отримання копії оскаржуваної ухвали.

Суддя Ф.Ф. Маймур