Постановление суда № 39352441, 13.06.2014, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

13 червня 2014 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі

головуючий: Хилевич С.В.

судді: Собіна І.М., Оніпко О.В.

секретар судового засідання Демчук Ю.Ю.

за участю ОСОБА_1 та її пресдатвника,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського міського суду від 22 квітня 2014 року у справі за заявою ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення Рівненського міського суду від 4 листопада 2013 року,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Рівненського міського суду від 22 квітня 2014 року ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення Рівненського міського суду від 4 листопада 2013 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерного комерційного банку „Індустріалбанк" (далі - Банк або ПАТ Індустріалбанк") до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.

У поданій на ухвалу апеляційній скарзі ОСОБА_1 покликалася на її незаконність та необґрунтованість через порушення судом норм процесуального права.

На її обґрунтування зазначала, що рішенням з неї стягнуто на користь Банку заборгованість за кредитним договором. Повернення кредитних коштів було забезпечено іпотекою, предметом якої є двокімнатна квартира. На утриманні вона має двох малолітніх дітей, єдиним доходом є соціальна допомога, квартира, яка є єдиним житлом для неї та її дітей, передана в іпотеку. З ПАТ "Індустріалбанк" було погоджено те, що з метою збереження квартири вона сплачуватиме заборгованість рівними частинами, однак іпотекодержатель згодом почав вимагати сплати повної суми заборгованості та продажу іпотечної квартири. Тому вона звернулась до суду з заявою про розстрочення виконання рішення суду, однак суд не врахував наведені обставини та подані докази неможливості виконання рішення суду.

З цих підстав просила ухвалу Рівненського міського суду від 22 квітня 2014 року скасувати та постановити нову, якою заяву задовольнити, розстрочивши виконання рішення Рівненського міського суду від 4 листопада 2013 року протягом 10 років.

Постановляючи ухвалу про відмову в задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення суду, суд першої інстанції правильно виходив з відсутності поважних причин невиконання заявником рішення суду, а також не вбачається і винятковості випадку та обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду, а тому її посилання на скрутне матеріальне становище не є тією обставиною, за наявності якої суд управі застосувати розстрочку.

Згідно зі ст. 373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про розстрочку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може розстрочити виконання.

Матеріалами справи встановлено, що рішенням Рівненського міського суду від 4 листопада 2013 року, що набрало законної сили, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ „Індустріалбанк" 156 527,23 гривень заборгованості за кредитним договором. Зазначене рішення звернуто до примусового виконання.

Відповідно до норм процесуального права передбачається, що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов'язку доказування і подання доказів, то відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Звертаючись до суду із заявою про розстрочку виконання рішення, заявник не надала суду належних доказів, як це вимагається нормами ст. 373 ЦПК України, які були би підставою для його розстрочки. Обставини, на які ОСОБА_1 посилається в заяві і підтримала в судовому засіданні, не можуть бути розцінені як виняткові та такі, що дають право на розстрочку виконання рішення суду.

Доводи апеляційної скарги, що зводяться до обставин, викладених заявником у заяві про розстрочку виконання рішення суду і яким судом першої інстанції надана належна правова оцінка відповідно до ст.ст. 210, 212 ЦПК України, не спростовують висновків суду та не є підставами для скасування чи зміни ухвали суду.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з додержанням вимог закону, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 312 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312-315, 324-325 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а ухвалу Рівненського міського суду від 22 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий : Судді :