Решение № 3934849, 18.06.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/34

18.06.09

За позовом

Державного підприємства «Національна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі ВП «Южно –Українська АЕС»

до

Відкритого акціонерного товариства «Банк «Біг Енергія»

про

стягнення заборгованості

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Денисенко А.В.

Представники:

від позивача : Третяк Л.В. (довіреність від 16.01.2009)

від відповідача : Щадко М.В. (довіреність №33 від 16.03.2009)

В судовому засіданні 18 червня 2009 року за згоди представників сторін було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

Державне підприємство „Національна енергогенеруюча компанія „Енергоатом” в особі ВП „Южно –Українська АЕС” (надалі - позивач) звернулося до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Банк „Біг Енергія” (надалі –відповідач, Банк) про стягнення 58172,60 грн. заборгованості за невиконаною операцією з купівлі валюти, 282,64 грн. –3% річних та інфляційних втрат в розмірі 859,69 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неправомірно не повернуті кошти позивача, які були перераховані ним на купівлю іноземної валюти.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що постановою правління Національного банку України (надалі - НБУ) від 13.03.2009 № 134 було призначено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а тому Банк повинен виконувати кредиторські вимоги по своїх зобов’язаннях лише після припинення дії мораторію. Крім того відповідач посилався на той факт, що зобов’язання по перерахуванню коштів є не грошовими зобов’язаннями Банку, що пов’язані з обслуговуванням рахунку позивача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

29 жовтня 2004 року між позивачем (Клієнт) і відповідачем (Банк) було укладено Договір банківського рахунку в іноземній валюті на здійснення розрахунково –касового обслуговування (надалі - Договір), за умовами якого відповідач відкрив позивачу поточний рахунок в іноземній валюті.

У відповідності до Довідки відповідача від 12.02.2008 № 01/08-17 позивачу було відкрито поточні рахунки в іноземній валюті № 26004001000002 (RUB), ТА № 26003002000002 (USD, EUR).

У відповідності до пп. 3.1.2, 3.1.3 Договору банк зобов’язався здійснювати розрахункові та касові операції в іноземній валюті відповідно до чинного законодавства, забезпечувати своєчасне зарахування коштів в іноземній валюті на рахунок Клієнта у порядку, встановленому чинним законодавством.

У відповідності до ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»у розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту використовується як засіб платежу іноземна валюта. Такі розрахунки здійснюються лише через уповноважені банки

Відповідно до ст. 4, 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»уповноважені банки зобов'язані купувати іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України за дорученням і за рахунок резидентів з метою забезпечення виконання зобов'язань резидентів, які випливають з абзаців четвертого, п'ятого, шостого підпункту "а" пункту 4 статті 5 цього Декрету, в тому числі щодо платежів у іноземній валюті, що здійснюються резидентами за межі України на виконання зобов'язань у цій валюті перед нерезидентами щодо оплати продукції, послуг, робіт та ін.

Згідно із п. 1 глави 1 Розділу ІІ Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 10.08.2005 N 281 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29 серпня 2005 р. за N 950/11230 (надалі - Положення) клієнти-резиденти (юридичні особи та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності) мають право купити, обміняти іноземну валюту з метою здійснення розрахунків з нерезидентами за торговельними операціями на підставі заяви про купівлю іноземної валюти.

У відповідності до вказаних норм позивачем 29.01.2009 було подано відповідачу заяву про купівлю іноземної валюти № 525, у відповідності до якої Банку доручалося купити іноземну валюту (російські рублі) для оплати фірмі ВАТ «Атоммашекспорт»за виконані роботи по технічному супроводженню обладнання. У вказаній заяві зазначено про те, що в разі якщо після виконання заявки залишаються невикористані кошти Банку доручається перерахувати їх на поточний рахунок № 26000102312 МОД «Райффайзен банк Аваль». Придбану валюту доручалося перерахувати на поточний рахунок позивача в іноземній валюті № 26004001000002.

28 січня 2009 року позивач згідно платіжного доручення № АЄС/31 перерахував з поточного рахунку № 26004103087001 на користь ВАТ „Банк «Біг Енергія» (рахунок № 29008004000002) 52935,00 грн. для закупівля валюти по договору з ВАТ «Атоммашекспорт».

Відповідно до п. 2 Глави 1 Розділу IV Положення заява про купівлю іноземної валюти або банківських металів приймається уповноваженим банком до виконання протягом 90 днів, починаючи з дня її оформлення, заява про продаж іноземної валюти (вільний продаж) або банківських металів - протягом 30 днів (день оформлення не враховується).

У відповідності до п. 15 Глави 1 Розділу IV Положення клієнт має право відкликати з уповноваженого банку, що його обслуговує, заяву про купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів у повній або частковій сумі шляхом подання до кінця операційного часу дня, що передує дню торгів на міжбанківському валютному ринку України, листа про відкликання, складеного в довільній формі та засвідченого підписами відповідальних осіб клієнта і відбитком його печатки (за її наявності).

30.01.2009 позивач направив відповідачу лист № 05/1058, в якому виразив відмову у закупівлі валюти, та просив грошові кошти, що перераховані на р/р № 29008004000002 в сумі 57312,91 грн. платіжним дорученням № АЄС/31 від 28.01.2009 повернути позивачу на розрахунковий рахунок № 26004103087001 в ЗАТ «Альфа-Банк».

05.02.2009, 16.02.2009 та 10.03.2009 позивачем направлялися відповідачу повторні листи з вимогами повернути перераховані платіжним дорученням № АЄС/31 від 28.01.2009 грошові кошти в сумі 57312,91 грн.

03.03.2009 відповідач направив позивачу відповідь на його лист від 16.02.2009 ; 05/1836, в якій повідомив, що у зв’язку з недостатність коштів на кореспондентському рахунку відповідач не має можливості повернути зазначені грошові кошти. А листом від 31.03.2009 № 746/05 повідомив позивача про те, що постановою правління Національного банку України (надалі - НБУ) від 13.03.2009 № 134 в Банку було призначено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Грошові кошти в сумі 57312,91 грн., що були перераховані позивачем платіжним дорученням № АЄС/31 від 28.01.2009 на рахунок відповідача, відповідачем повернуті не були.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України (надалі –ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов’язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до частини третьої ст. 1068 ЦК України банк зобов’язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Статтею 51 Закону України «Про банки і банківську діяльність»визначено, що банківські розрахунки проводяться у готівковій та безготівковій формах згідно із правилами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку України. Безготівкові розрахунки проводяться на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді. Банки в Україні можуть використовувати як платіжні інструменти, зокрема, платіжні доручення.

Відповідач порушив зобов’язання щодо виконання розпорядження позивача про повернення невикористаних грошових коштів на закупівлю валюти на розрахунковий рахунок позивача.

Враховуючи той факт, що грошові кошти в сумі 57312,91 грн., перераховані платіжним дорученням № АЄС/31 від 28.01.2009 обліковуються на розрахунковому рахунку відповідача № 29008004000002, у зв’язку з неповерненням відповідачем вказаної суми коштів у зв’язку з відмовою позивача від операції по закупівлі іноземної валюти, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі суми перерахованих коштів, а саме в сумі 57312,91 грн.

Відповідно до частини першої ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

У відповідності до ст. 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність»(надалі –Закон про банки) у разі істотної загрози платоспроможності банку Національний банк України призначає тимчасову адміністрацію.

Згідно із ст. 85 цього закону з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, який відповідав би встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України вимогам, Національний банк України має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців.

Постановою Правління НБУ № 134 від 13.03.2009 року «Про призначення тимчасової адміністрації у відкритому акціонерному товаристві Банку „Біг Енергія” у вказаному банку призначено тимчасову адміністрацію строком на 1 рік - з 16.03.2009 до 15.03.2010 та з метою створення сприятливих умов для фінансового стану банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 16.03.2009 року до 15.09.2009 року.

У відповідності до ст. 2 зазначеного Закону мораторій –це зупинення виконання банком майнових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Частиною другою ст. 85 Закону про банки визначено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов’язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

Відповідач визнає, що грошові кошти в сумі 57312,91 грн. перераховані згідно платіжного доручення № АЄС/31 від 28.01.2009 він повинен був повернути до введення мораторію, тобто до 16.03.2009, але порушив договірне зобов’язання, а після введення мораторію перерахування стало неможливим, оскільки мораторій поширюється на зобов’язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасового адміністратора. Таким чином, зобов’язання за договором було порушене відповідачем до введення мораторію.

Однак дана обставина не впливає негативно на права позивача щодо судового захисту своїх прав. Так, згідно із частиною третьою ст. 85 Закону України про банки протягом дії мораторію: 1) забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України; 2) не нараховується неустойка (штраф, пеня), інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).

Отже, мораторій не впливає на право кредитора (позивача) звернутися до суду із позовними вимогами та на право суду розглянути та задовольнити їх, оскільки стадія судового розгляду не є стягненням за виконавчими документами, позовні вимоги не стосуються стягнення неустойки чи фінансових санкцій.

У відповідності до частини третьої ст. 1066 ЦК України банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Крім того, статтею 1074 ЦК України встановлені обмеження права розпоряджатись рахунком, за якою обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Ні Закон України «Про банки і банківську діяльність», ні Постанова правління НБУ № 134 від 16.03.2009 не надають відповідачу права блокувати операції по поточним рахункам клієнтів.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність контррозрахунку відповідача, за порушення відповідачем зобов’язань за Договором щодо повернення позивачу суми невикористаних на закупівлю валюти коштів стягненню з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України на користь позивача підлягає сума 3% річних у розмірі 282,64 грн. за період з 01.02.2009 по 31.03.2009 та інфляційних втрат в розмірі 859,69 грн. за лютий 2009р.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача у сумі 702,55 грн. (584,55 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача за зустрічним позовом.

Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Банк «Біг Енергія»(ідентифікаційний код: 20023463, адреса: 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, буд.15) на користь Державного підприємства «Національна Атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі відокремленого підрозділу «Южно –Українська атомна електрична станція»(ідентифікаційний код 24584661, адреса: 01032, м. Київ, вул. Вєтрова, 3; 55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, промзона, а/с 20, р/р 26004103087001 в ЗАТ «Альфа –банк», МФО 300346) 58 455,24 грн. (п’ятдесят вісім тисяч чотириста п’ятдесят п’ять гривень 24 копійки) та судові витрати в розмірі 702,55 (сімсот дві гривні 55 копійок) грн. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя

С.М. Морозов

Дата підписання повного тексту рішення 23.06.2009р.