Постановление суда № 39344012, 10.06.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

10 червня 2014 року Справа № 927/257/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіМележик Н.І.,суддів:Губенко Н.М., Кочерової Н.О., Самусенко С.С., Селіваненка В.П.,розглянувши заявуТовариства з обмеженою відповідальністю "Інтрансавтострой"про перегляд Верховним Судом УкраїнипостановиВищого господарського суду України від 19.02.2014у справі№ 927/257/13-гза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Інтрансавтострой"доПублічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача1. ОСОБА_7; 2. Приватного автотранспортного підприємства "Інтрансавтострой"проприпинення зобов'язань та визнання відсутнім права,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 08.08.2013 у справі № 927/257/13-г у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтрансавтострой" відмовлено повністю; визнано недійсною з моменту укладення додаткову угоду від 28.04.2005 до генеральної кредитної угоди №010/12/135 від 29.12.2004 між Акціонерним поштово-пенсійним банком "Аваль" та Приватним виробничо-комерційним підприємством "Інтрансавтострой".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2013 рішення господарського суду Чернігівської області від 08.08.2013 змінено в частині розподілу судових витрат.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.02.2014 у даній справі постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2013 та рішення господарського суду Чернігівської області від 08.08.2013 залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтрансавтострой" звернулося із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 19.02.2014 у справі № 927/257/13-г, у якій просить указану постанову скасувати повністю та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 31.10.2012 у справі № 16/35, від 19.02.2014 у справі № 5011-35/15336-2012 мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права, а саме: частини третьої статті 92, частини першої, другої, третьої, п'ятої, шостої статті 203, статті 215 Цивільного кодексу України, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 10.04.2014 у справі № 927/257/13-г заявнику було надано строк до 06.05.2014 для усунення недоліків, допущених при оформленні заяви про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 19.02.2014.

Заявником усунуто недоліки у встановлений строк.

Згідно з частиною третьою статті 11120 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у разі якщо заявник усунув недоліки заяви в установлений строк, вона вважається поданою в день первинного її подання до Вищого господарського суду України.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України призначено повторний автоматичний розподіл заяви про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 19.02.2014 у справі № 927/257/13-г та 23.05.2014 заяву передано судді Мележик Н.І.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України вважає за необхідне відмовити в допуску справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 11116 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 частини першої статті 11116 ГПК України) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

У постанові від 19.02.2014 у справі № 927/257/13-г, про перегляд якої просить заявник, Вищий господарський суд України погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо відмови в задоволенні позовних вимог про припинення зобов'язань та визнання відсутнім права. При цьому, суди дійшли висновку щодо наявності правових підстав для визнання недійсною додаткової угоди до генеральної кредитної угоди, укладеної сторонами, виходячи із встановлених обставин справи про те, що у президента банку були відсутні повноваження щодо підписання спірної додаткової угоди.

Водночас у постанові від 31.10.2012 у справі № 16/35 суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо відмови у задоволенні позову про визнання недійсною додаткової угоди, з огляду на те, що позивачем не доведено факт існування обставин, які є підставою для визнання її недійсною.

У постанові від 19.02.2014 у справі № 5011-35/15336-2012 суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо відмови в задоволенні позову про визнання недійсними правочинів, виходячи із встановлених судами обставин справи про те, що відповідач, на момент підписання спірних договорів, не знав та не міг знати про те, що протоколи були підроблені та про наявність у зв'язку з цим обмежень генерального директора, оскільки на момент підписання спірних договорів рішення засідань наглядової ради позивача, оформлені протоколами, не були визнані недійсними у судовому порядку та підтверджували повноваження генерального директора позивача на підписання спірних правочинів.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

За таких обставин відсутні підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтрансавтострой" у допуску справи № 927/257/13-г до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя Н. Мележик Судді Н. Губенко Н. Кочерова С. Самусенко В. Селіваненко