Решение № 39320905, 18.06.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.06.14р. Справа № 904/2953/14

За позовом прокурора Саксаганського району м. Кривого Рога Дніпропетровської області в інтересах держави виконавчий комітет Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, в особі позивача комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Кривий Ріг Дніпропетровська область

про стягнення 15697 грн. 19 коп.

Суддя Кармазіна Л.П.

Представники:

від прокурора - Пономаренко А.Є., представник, посвід. № 023761від 20.12.2013 р.

від позивача - представник не з'явився

відповідач - ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_2

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Саксаганського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах держави виконавчий комітет Криворізької міської ради в особі позивача комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" звернувся до господарського суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 15697,19 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань за договором на постачання теплової енергії для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання та пару № 6298 від 04.06.2009р.

Ухвалою господарського суду від 05.05.2014 року розгляд справи призначено на 29.05.2014 року.

29.05.2014р. представник позивача у судовому засіданні надав письмові пояснення по справі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, до судового засідання надав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою представника.

Ухвалою господарського суду від 29.05.2014р. розгляд справи відкладено на 12.06.2014р.

12.06.2014р. прокурор в судовому засіданні надав пояснення по справі, підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача під час судового засідання підтримав позовні вимоги прокурора, просив суд позов задовольнити.

Відповідач до судового засідання подав через канцелярію суду заперечення на позовну заяву якими вважає позов необґрунтованим, оскільки стягнення з відповідача заборгованості за оплату теплової енергії виходячи із розрахунку, зазначеному у договорі, як для нежитлового приміщення є незаконним.

В присутності прокурора та представника позивача та відповідача в судовому засіданні оголошено перерву до 17.06.2014р.

17.06.2014р. представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, подав до канцелярії суду клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Прокурор в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог, просив суд в позові відмовити.

17.06.2014р. року в порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення прокурора та відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Пунктом 2 ст. 121 Конституції України передбачено, що на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно з абзацом 3 ч. 1 та ч. 3 ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує справи за позовними заявами: прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до абзацу 2, 3 п. 5 рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 року № 3-рп/99, "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до ст. 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади. Орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, фактично є позивачем у справах, порушених за позовною заявою прокурора.

З матеріалів справи вбачається, що між комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" (постачальник-позивач) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (споживач-відповідач) укладено договір на постачання теплової енергії для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання та пару № 6298 від 04.06.2009р., відповідно до умов якого постачальник постачає споживачу теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та у вигляді пару на технологічні потреби, а споживач оплачує отриману теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) у строки, передбачені цим договором. (а.с. 10-12)

Відповідно до п. 6.1 договору, цей договір діє з 01.09.2008 року по 01.09.2010 року та вважається пролонгованим щорічно, якщо за місяць до закінчення строку не подано заяву однієї з сторін про відмову від цього договору або його перегляду.

Згідно з п. 1.3 договору, постачальник постачає споживачу теплову енергію на об'єкти, вказані в таблиці № 2 у відповідності з встановленим планом теплоспоживання з 01.09.08р. по 01.09.10р. Оплата здійснюється з моменту вказаного періоду дії договору.

Відповідно до умов договору, об'єктом теплоспоживання є нежитлове приміщення-косметичний кабінет за адресою: АДРЕСА_1.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що оплата за поставлену теплову енергію здійснюється споживачем щомісячно, самостійно в грошовій формі та іншими формами розрахунку за узгодженням сторін до 15-го числа місяця наступного за розрахунковим. В іншому випадку постачальник має право без додаткового попередження припинити повністю або обмежити часткову подачу теплової енергії споживачу.

Тарифи теплової енергії передбачені постановою НКРЕ України №119 від 30.09.2011р. "Про затвердження тарифів на теплову енергію КПТМ "Криворіжтепломережа", що складає 954 грн.05 коп. за 1 Гкал (з ПДВ). (а.с.60)

На виконання умов договору позивач відпустив відповідачу теплову енергію протягом всього періоду, передбаченого договором, не порушуючи щорічні розпорядження Виконавчого комітету Криворізької міської ради "Про початок та закінчення опалювального періоду".

Облік споживання теплової енергії проводиться згідно приладів обліку або розрахунковим способом за їх відсутністю.(п.2.1 договору)

За період з 16.01.12 року по 22.07.13 року у відповідача виникла заборгованість на загальну суму 14726 грн. 81 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками на оплату (а.с.17-33), реєстром рахунків з відомостями про отримання їх відповідачем. (а.с.34-50)

На підставі п. 3.3 договору, яким передбачено, що якщо споживач є суб'єктом другого сектору господарювання та не здійснив оплату за поставлену теплову енергію в строк, встановлений п. 3.1 Договору, він несе відповідальність і відповідності до п.п. 4-7 ст. 231 ГК України та Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» №543/96-ВР від 22.11.1996 року в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 232 грн. 08 коп.

На підставі ст.625ЦК України, за неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором, позивач нарахував відповідачу за період прострочки 3% річних у розмірі 593грн. 64коп. та збитки від інфляції у розмірі 144 грн. 66 коп.

Станом на час розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем залишилась не оплаченою.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши прокурора та відповідача, суд доходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання згідно умов договору, виконав належним чином.

З огляду на умови договору, щодо строку оплати поставленої теплової енергії, строк оплати поставленої теплової енергії, є таким, що настав.

Доказів оплати поставленої теплової енергії відповідач не надав.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

В силу ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

За таких обставин та враховуючи, що відповідач свої зобов'язання у повному обсязі не виконав, суд вважає, що позовні вимоги прокурора про стягнення з відповідача суми 14726грн.81коп. основного боргу - є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо заперечень відповідача, викладених у запереченнях на позов з приводу того, що належна на праві власності відповідачу квартира відноситься саме до жилого фонду та не використовується у господарській діяльності, а застосування тарифу за теплову енергію для нежитлових приміщень є незаконним.

Суд дослідивши матеріали справи, встановив, що укладений між сторонами договір на постачання теплової енергії для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання та пару № 6298 від 04.06.2009р., укладений відносно об'єкту теплопостачання - приміщення за адресою АДРЕСА_1, зазначений договір не втратив чинності, не припинив своєї дії, договір не визнано недійсним в судовому порядку, будь-яких доказів щодо звернення до позивача з метою зміни тарифів за споживання теплоенергії, як для житлового приміщення відповідач не надав, до того ж, як вбачається з матеріалів справи відповідач сумлінно виконував умови укладеного договору та здійснював платежі за спожиту теплову енергію з 2009 року по 2012р. за тарифами, як для нежитлових приміщень, а тому доводи відповідача є непідтвердженими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені в сумі 232 грн. 08 коп., суд вважає, що в цій частині вони підлягають задоволенню частково на суму 230 грн. 40 коп. з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 3.3 договору, якщо споживач є суб'єктом другого сектору господарювання та не здійснив оплату за поставлену теплову енергію в строк, встановлений п. 3.1 договору, він несе відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати.

З огляду на зазначені обставини справи та приписи законодавства, оскільки період нарахування пені визначений прокурором без дотримання вимог ч. 6 ст. 232 ГК України, тому пеня нарахована за збігом шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, у зв'язку з цим суд доходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню в сумі 230 грн. 40 коп.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача збитків від інфляції у розмірі 144 грн. 66 коп. та 3% річних за неналежне виконання грошових зобов'язань у розмірі 593 грн. 64 коп., суд зазначає наступне:

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, доходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 144 грн. 66 коп. - є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Виходячи з того, що факт споживання відповідачем теплової енергії є доведеним матеріалами справи, а оплата вказаної теплової енергії в строк визначений договором відповідачем проведена не була, перевіривши наданий прокурором розрахунок 3% річних (а.с.16) за неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань відповідно до договору, вважає, що позовні вимоги прокурора про стягнення з відповідача суми 3% річних у розмірі 593 грн. 64 коп., підлягають задоволенню у повному обсязі.

Отже, факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором, щодо своєчасної оплати спожиту теплову енергію встановлено судом та доведено матеріалами справи.

Згідно зі ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 32, 33, 36, 43, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пров. Дежньова, 9, код ЄДРПОУ 03342184) основну заборгованість у розмірі 14726 грн. 81 коп., суму 3% річних у розмірі 593 грн. 64 коп., суму збитків від інфляції у розмірі 144 грн. 66 коп. та пеню у розмірі 230 грн. 40 коп.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, код ЄДРПОУ 37989269, Відділення банку ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, п/р 31214206783005, МФО 805012, ЄДРПОУ банку 37988155) судовий збір в розмірі 1826 грн. 80 коп.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржене протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Л.П. Кармазіна

Повне рішення складено 18.06.2014р.