Постановление суда № 39314829, 16.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2014 року м. Київ К/800/27452/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.01.2013

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2013

у справі № 2а-804/12/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Елгранд»

до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.01.2013, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2013, позовні вимоги задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби від 29.12.2012 № 0003542360.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Елгранд» зареєстровано як юридичну особу 28.07.2004 Святошинською районною державною адміністрацією міста Києва. 09.08.2004 товариство взято на податковий облік в органах Державної податкової служби і станом на час проведення перевірки, позивач перебував на обліку в ДПІ у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби.

За результатами проведеної податковим органом документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період травень, червень та серпень 2011 року, складено акт від 12.12.2011 № 373/23-60/33061196, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог пп.14.1.181, п. 14.1. ст. 14, п. 198.3. ст. 198, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1. ст. 200 Податкового кодексу України, а саме завищення позивачем по взаємовідносинах з ТОВ «ЛІБЕТІ СТАЙЛ» сум податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 442504,77 грн.

На підставі акта перевірки, відповідачем 29.12.2012 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003542360, яким нараховано грошове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість на загальну суму 468939,08 грн., з яких за основним платежем 442504,77 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 26434,31 грн.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про скасування вказаного податкового повідомлення-рішення від 29.12.2012, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (далі -ПК України), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів /послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Факт здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «ЛІБЕТІ СТАЙЛ» підтверджується наявними в матеріалах справи, належним чином оформленими, первинним документами бухгалтерського обліку, зокрема: податковими накладними, видатковими накладними, рахунками-фактури, платіжними дорученнями.

Як свідчать матеріали справи, основним видом діяльності позивача згідно Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, крім іншого, є оптова торгівля електропобутовими приладами, а тому отримані від ТОВ «ЛІБЕТІ СТАЙЛ» електроприлади було використано позивачем у власній господарській діяльності для подальшого продажу контрагентам-покупцям.

Наступне транспортування позивачем придбаних у ТОВ «ЛІБЕТІ СТАЙЛ» товарів підтверджується наявними в матеріалах справи договором про надання транспортно-експедиторських послуг № 15656 від 29.08.2011, укладеним між позивачем та ТОВ «Нова Пошта», договором про надання транспортно-експедиторських послуг № 846 від 01.09.2008, укладеним між позивачем та ТОВ «Нова Пошта», банківськими виписками на підтвердження здійснення платежів в оплату наданих транспортних послуг, Актом № НП/2-0024525 здачі прийняття-робіт (надання послуг) від 31.08.2011, Актом № НП/2-0014289 здачі прийняття-робіт (надання послуг) від 31.05.2011, Актом № НП/2-0017762 здачі прийняття-робіт (надання послуг) від 30.06.2011.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з ТОВ «ЛІБЕТІ СТАЙЛ», що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.

За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що податковий кредит позивачем сформовано на підставі належно оформлених податкових накладних, виписаних контрагентом позивача, та отриманими в ході виконання господарських операцій, що ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а тому, вірними є висновки судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність у податкового органу підстав для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення 29.12.2012 № 0003542360.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби - відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.01.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль