Постановление суда № 39309521, 03.06.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 127/2206/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Кашпрук Г.М.

Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Сапальової Т.В.

суддів: Боровицького О. А. Граб Л.С.

при секретарі: Майданюк Я.Л.

за участю представників сторін:

представника відповідача: Плахотнюк Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 24 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області про скасування постанови державного виконавця,

В С Т А Н О В И В :

в лютому 2014 року ОСОБА_3 звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з позовом до відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області про визнання незаконною постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, постанови про відмову в задоволенні скарги, зобов'язання відкрити виконавче провадження.

Вінницький міський суд Вінницької області постановою від 24 березня 2014 року позов задовольнив частково.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Вінницького міського суду Вінницької області та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Позивач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Так, судом першої інстанції встановлено, що постановою Замостянського районного суду м. Вінниці від 04.03.2011 року по справі № 2-а-652/11 задоволено позов ОСОБА_3 та зобов'язано управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі Вінницької області здійснювати ОСОБА_3 відповідно до вимог ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» нарахування та виплату призначеної пенсії, встановивши її у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком (основна пенсія) та додатково - у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком (додаткова пенсія), починаючи - 07.08.2010 року по день припинення права на таку пенсію. Постанову було допущено судом до негайного виконання.

Дана постанова суду першої інстанції набула законної сили відповідно до ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12.11.2012 року.

03.12.2013 року Вінницьким міським судом Вінницької області видано виконавчий лист по справі № 2-а-652/11. В даному виконавчому листі судом зазначено, що судове рішення підлягає до негайного виконання, а строк його пред'явлення до виконання складає три роки.

13.12.2013 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Вінницької міського управління юстиції Плахотнюк Н.Ю. винесено постанову № 41185748 про відмову у відкритті виконавчого провадження у зв'язку із пропуском встановленого статтею 22 Закону України «Про виконавче провадження» строку пред'явлення виконавчого документу до виконання, оскільки у даному випадку виконавчий лист підлягав до виконання у строк до 04.03.2012 року.

Постановою начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області Сускова А.О. від 20.01.2014 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 13.12.2013 року.

Не погодившись із вказаними рішеннями, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що строк пред'явлення до виконання виконавчого документу, виданого Вінницьким міським судом Вінницької області 03.12.2013 року по справі №2-а-652/11, становить три роки з наступного дня після постановлення судового рішення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом; якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення; якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів; наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Як вбачається з оскаржуваної постанови державного виконавця (а. с. 4), в якості підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження зазначено п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", а саме: пропущено встановлений строк пред'явлення виконавчого документу до виконання. Відповідно до ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, з наступного дня після його постановлення, тобто до 04.03.2012 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" строк пред'явлення виконавчого документа до виконання встановлюється для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

Позивач набув права на звернення рішення суду до примусового виконання 04 березня 2011 року на час дії Закону України "Про виконавче провадження" в редакції від 01 січня 2011 року, строк пред'явлення рішення суду до примусового виконання яким визначено протягом трьох років. Внесенням змін до Закону України "Про виконавче провадження", які набрали законної сили 08 березня 2011 року та якими зменшено строк звернення рішення до примусового виконання до одного року, було погіршено становище права позивача. Таким чином, застосовуючи при видачі виконавчого листа положення Закону України "Про виконавче провадження" в редакції від 01 січня 2011 року, тобто на час набуття позивачем права на звернення рішення суду до примусового виконання, судом було правомірно зазначено у виконавчому листі строк пред'явлення виконавчого листа до виконання 3 роки.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ст. 25, 26 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець при вирішенні питання про відкриття виконавчого провадження перевіряє дотримання стягувачем строку пред'явлення виконавчого листа до виконання.

При цьому, згідно з положеннями Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець не наділений повноваженнями перевіряти правильність визначення (обчислення) судом строку пред'явлення виконавчого листа до виконання.

Таким чином, зробивши висновок, що зазначений у виконавчому документі строк пред'явлення його до виконання суперечить вимогам Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець вийшов за межі наданих йому повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем правомірності прийнятого рішення не доведено.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)", яким встановлено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені на момент їх видачі.

Виконавчий лист по справі №2-а-652/11 видано Вінницьким міським судом Вінницької області 03 грудня 2013 року, тобто після набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)", а відтак зазначена норма не регулює спірних правовідносин.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області залишити без задоволення, а постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 24 березня 2014 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 10 червня 2014 року .

Головуючий Сапальова Т.В.

Судді Боровицький О. А.

Граб Л.С.