Решение № 39264368, 25.04.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.06.14р. Справа № 904/1567/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лоджистік технолоджис", м.Київ

до Публічного акціонерного товариства "Веста-Дніпро", м.Дніпропетровськ

про стягнення 285486,47 грн.

Суддя Кеся Н.Б.

При секретарі судового засідання - помічник судді Бобир Ю.В.

Представники:

Від Позивача: представник Харламов Д.В., довіреність № 1/02 від 07.02.2014 р. Душко К.О., дов. №16/06 від 16.06.2014р..

Від Відповідача: Шевчукова Р.В., посв. №2315 від 10.09.2012р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лоджистік технолоджис" (далі-Позивач) звернулось з позовом до Публічного акціонерного товариства "Веста-Дніпро" (далі-Відповідач), в якому просить господарський суд стягнути з Відповідача на свою користь заборгованість за договором транспортно-експедиційного обслуговування вантажів №171212 від 17.12.2012 року - в сумі 285486,47 грн., яка складається з основного боргу у розмірі 262600,00 грн., 2453,40 грн. інфляційного збільшення, 3831,20 грн. 3% річних, 16601,87 грн. пені, 5709,73 грн. судового збору та 1500 грн. оплата послуг на адвоката.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на невиконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором транспортно-експедиційного обслуговування вантажів № 171212 від 17.12.2012 року.

В підтвердження обґрунтування позовних вимог Позивач надав до позову:

копії правовстановлюючих документів;

копію договору № 171212 від 17.12.2012 року;

копію заявки №4 від 31.07.2013р.; №5 від 05.08.2013р.; №6 від 21.08.2013р.; №7 від 06.09.2013р.; №8 від 17.09.2013р.;

копію рахунку №65 від 25.07.2013р.; №77 від 19.08.2013р.; №83 від 30.08.2013р.; №98 від 19.09.213р.; №106 від 07.10.2013р.;

копії дорожніх відомостей;

копії актів виконаних робіт №58/2 від 02.08.2013р.; №64 від 14.08.2013р.; №69 від 24.08.2013р.; №82 від 18.09.2013р.; №89 від 30.09.2013р.;

копії платіжних доручень;

копію претензії №37 від 27.02.2014р.;

копію акту звіряння взаємних розрахунків;

договір про надання адвокатських послуг №1/02 від 07.02.2014р.;

копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №2100 від 2010 року;

акт наданих адвокатських послуг від 06.03.2014р.;

копію платіжного доручення №75 від 11.02.2014р.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що грошові зобов'язання по суті спору виникли по факту подання позову, оскільки Позивач при виставленні рахунків не зазначив строків оплати, додаткових угод про строки оплати між сторонами не укладалося, в претензії на суму позову Позивач також не зазначив про строки оплати і безпідставно вказав про наявність боргу. Крім того, у позові Позивач не довів правильність розрахунків 3% річних, пені та інфляції з наданням підтверджуючих документів. На підставі викладеного Відповідач просить в позові відмовити у повному обсязі. Щодо судових витрат Позивача представник Відповідача звернув увагу суду на те, що в доказах оплати витрат на послуги адвоката міститься посилання на інший договір про надання адвокатських послуг, ніж той, що наданий до справи.

В судовому засіданні 17.06.2014р. сторони не заперечували проти закінчення справи і судом оголошується вступна та резолютивна частини судового рішення в порядку ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та враховуючи пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лоджистік технолоджис" далі-Експедитор) та Публічним акціонерним товариством "Веста-Дніпро" (далі-Клієнт) укладено Договір транспортно-експедиційного обслуговування вантажів №171212 від 17.12.2012р., відповідно до умов якого Клієнт доручає, а Експедитор за плату, за дорученням Клієнта і за його рахунок, організовує транспортно-експедиційне обслуговування внутрішньо українських, експортно-імпортних і транзитних вантажів Клієнта та порожнього транспорту (далі - Вантаж Клієнта) при їх перевезенні по Україні та іншим країнам, відповідно до Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" від 01.07.2004 року, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Статутом залізниць України, Угодою про міжнародне вантажне сполучення, міжурядовими та прикордонними Угодами і національним транспортним правом країни, по території якої здійснюється перевезення.

Пунктом 2.2.4 Договору встановлено, що Клієнт зобов'язується оплатити вартість послуг Експедитора за чинним Договором.

Конкретизація додаткових послуг, вартість транспортування, заявлених Клієнтом, а також їх експедирування, визначаються в Заявках, які є невід'ємною частиною даного Договору. Клієнт здійснює платежі за транспортування і транспортно-експедиційне обслуговування вантажів в гривнях України. Клієнт здійснює на розрахунковий рахунок Експедитора 100% (стовідсоткову) передоплату (якщо інше не обумовлено додатковими угодами) вартості перевезення і транспортно-експедиційного обслуговування вантажів, на підставі рахунків Експедитора, не менше ніж за 1 (один) банківський день до початку перевезення. Передоплата вважається вчиненою в день надходження грошових коштів на банківський рахунок Експедитора (п.п. 3.1-3.3 Договору).

Так, сторонами складено заявки №4 від 31.07.2013р.; №5 від 05.08.2013р.; №6 від 21.08.2013р.; №7 від 06.09.2013р.; №8 від 17.09.2013р. (а.с. 27, 51, 55, 59, 63), в яких Відповідачем в особі начальника відділу транспортної логістики ПАТ "Веста-Дніпро" В.А.Попова та з боку Позивача в особі директора ТОВ "Лоджистік Технолоджис" О.П.Лютий конкретизовано предмет послуг, а також визначено, що оплата за послуги проводиться на протязі 30 (тридцяти) днів з моменту відвантаження. Заявки мають відбиток печатки лише з боку Позивача - ТОВ "Лоджистік Технолоджис".

Під час виконання умов договору Позивач в якості Експедитора надав послуги з транспортно-експедиційного обслуговування вантажів на загальну суму 474400,00 грн., що не заперечується Відповідачем і також підтверджується :

за заявкою №4 від 31.07.2013 року на суму 261400,00 грн. дорожніми відомостями з датою відвантаження 02.08.2013 року та актом №58/2 виконаних робіт від 02.08.2013р. (а.с. 27-34);

за заявкою №5 від 05.08.2013 року на суму 51500 грн. дорожньою відомістю з датою відвантаження 14.08.2013 року та актом №64 виконаних робіт від 15.08.2013 року (а.с. 51-54);

за заявкою №6 від 21.08.2013 року на суму 41000 грн. дорожньою відомістю з датою відвантаження 24.08.2013 року та актом №69 виконаних робіт від 24.08.2013 року (а.с. 55-58);

за заявкою №7 від 06.09.2013 року на суму 51500 грн. дорожньою відомістю з датою відвантаження 18.09.2013 року та актом №82 виконаних робіт від 18.09.2013 року (а.с. 59-62);

за заявкою №8 від 17.09.2013 року на суму 69000 грн. дорожньою відомістю з датою відвантаження 31.09.2013 року та актом №89 виконаних робіт від 30.09.2013 року (а.с. 63-66).

По факту наданих послуг Позивачем виставлені рахунки №65 від 25.07.2013 року, №77 від 19.08.2013 року, №83 від 30.08.2013 року, №98 від 19.09.2013 року, №106 від 07.10.2013 року.

Відповідач за даними рахунками перерахував Позивачу кошти на загальну суму 211800,0 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень, перелік та копії яких наявні в матеріалах справи (а.с. 35-50). На момент вирішення спору сума несплачених послуг Позивача складає 262600,00 грн. Крім того, в суму часткової оплати було зараховано 400,00 грн.

Згідно з п. 4.2 Договору, у випадку прострочення платежів, Клієнт виплачує Експедитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Згідно з розрахунком Позивача сума пені складає 16601,87 грн., яка нарахована за період з 02.09.13р. по 02.03.14р. з правильним визначенням періоду прострочення та правильним застосуванням розміру облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки.

На підставі ст. 625 ЦК України Позивач нарахував Відповідачу суму 3831,20 грн. 3% річних за період з 02.09.13р. по 02.03.14р. та 2453,40 грн. інфляційного збільшення за період з 31.10.13р. по 20.01.14р. Нараховані Позивачем 3% річних відповідають вимогам чинного законодавства.

З метою досудового врегулювання спору Позивач направив на адресу Відповідача претензію вих.№37 від 27.02.14р. про сплату заборгованості, яка останнім залишена без відповіді та задоволення (а.с. 67).

З урахуванням встановлених обставин позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною першою ст. 316 ГК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 530 ЦК України та ст. 193 ГК України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

На підставі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі, стягнення збитків та застосування штрафних санкцій.

Відповідач не виконав свої договірні (майново-господарські) зобов'язання перед Позивачем з оплати наданих на його замовлення послуг, чим порушив умови укладеного із Позивачем договору та вищевказані приписи діючого законодавства, тому позовні вимоги Позивача про примусове стягнення з Відповідача 262600,00 грн. основного боргу, 2453,40грн. інфляційних, 3831,20 грн. 3% річних та 16601,87 грн. пені - є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Заперечення Відповідача про те, що грошові зобов'язання до подачі позову у нього не виникли, суд вважає необґрунтованим з огляду на наступне. За умовами договору транспортно-експедиційного обслуговування вантажів №171212 від 17.12.2012р. сторонами передбачено передоплату послуг Позивача, якщо інше не визначено додатковими угодами. Позивач вважає, що за заявками ним узгоджено з Відповідачем відстрочення оплати на 30 календарних днів з моменту відвантаження вантажу. З огляду на це ним виставлялися рахунки по факту відвантаження, які сплачені Відповідачем частково. Відповідач не вважає заявки узгодженням таких умов оплати, оскільки посадова особа, що підписала заявки, саме на визначення умов оплати не уповноважувалася, печатка юридичної особи в цих заявках відсутня.

Зважаючи на ці аргументи сторін, суд дійшов висновку, що визначення грошових зобов'язань Відповідача за спливом 30-тиденного строку після відвантаження вантажу, не порушує прав та інтересів Відповідача, оскільки навіть при виключенні факту узгодження оплати з відстроченням платежу, залишається умова договору про передоплату. З огляду на це, рахунки на оплату, які отримав Відповідач від Позивача, підлягали негайному виконанню в будь-якому випадку.

Заперечення Відповідача щодо пені, інфляційних та 3% річних судом не приймаються, оскільки Відповідач не надав відповідно до вимог статті 33 ГПК України власного контррозрахунку та спростування даних, використаних Позивачем при обрахуванні цих сум.

Водночас суд зауважує на те, що незважаючи на те, що розрахунок Позивача інфляційних втрат не включає періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція), як цього вимагає пункт 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013року №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", в той же час при визначенні судом інфляційних втрат Позивача на мінімальну суму боргу за весь період прострочення було встановлено більш суму, ніж ту, яку визначено Позивачем в позову. Отже, заявлена Позивачем сума інфляційних втрат в будь-якому випадку не порушує прав та інтересів Відповідача як боржника за грошовими зобов'язаннями.

Щодо витрат Позивача на адвокатські послуги, на підставі ст. 44, ч.3 ст.48 ГПК України, п. 12 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.98р. №02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", пункту 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007р. №01-8/973 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права", суд вважає їх обгрунтованими і такими, що підлягають відшкодуванню з боку Відповідача. При посиланні Відповідача на те, що в доказах оплати витрат на послуги адвоката міститься посилання на інший договір про надання адвокатських послуг, ніж той, що наданий до справи, суд враховує пояснення представника Позивача, який пояснив це опискою в призначенні платежу.

Отже, за результатами розгляду справи судові витрати у справі повністю покладаються на Відповідача в порядку ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 4, 32-34, 36, 43, 44, 49, 82-85, 111-28, 116-117 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Веста-Дніпро" (49055, м.Дніпропетровськ, вул.Будівельників, 34, р/р 2600001501913 в філіалі АТ "Укрексімбанк", МФО 305675, код ЄДРПОУ 31950849) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лоджистік технолоджис" (юридична адреса: 02068, м.Київ, вул.Ревуцького, буд. 36/2, кв. 23; адреса листування: 49044, м.Дніпропетровськ, вул.Паторжинського, буд. 14/16, кв. 20, р/р 26004000027138 в ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023, код ЄДРПОУ 31837449) суму 262600,00 грн. основного боргу, 245340грн. інфляційних, 3831,20 грн. 3% річних, 16601,87 грн. пені, 5709,73 грн. судового збору та 1500 грн. оплати послуг на адвоката.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржено протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Н.Б. Кеся

Повне рішення складено 17.06.2014р.