Постановление суда № 39264144, 03.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/20168/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О. Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

03 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Грищенко Т.М.,

суддів Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,

при секретарі Самсоновій М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СПАРТА-НІКЕ" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2014 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПАРТА-НІКЕ" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002302001 від 20.08.2013, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СПАРТА-НІКЕ" звернулося до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, у урахуванням заяви про зміну позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002302001 від 20.08.2013.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів неповного з'ясування обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, та порушення судом норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотримання норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясовних обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, була проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ "СПАРТА-НІКЕ" з питань правильності формування податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «ВКФ«Мілана» за період з 01.05.2012 по 31.08.2012. Результати перевірки оформлені актом від 26.07.2013 № 69/1-22-01-32104123.

В ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки та згідно висновків цього Акта, відповідачем порушено вимоги п.п.188.1, ст. 188, п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на загальну суму 45000грн., в т.ч. за травень 2012 року - 27000 грн., за червень 2012 року - 9000 грн., та за серпень 2012 року - 9000 грн.

20 серпня 2013 року на підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002302001, згідно якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на загальну суму 56250грн., в т.ч. за основним платежем в сумі 45000, штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 11250грн.

Не погоджуючись з вище вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи адміністративний позов, прийшов до висновку, про безтоварність господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «ВКФ «Мілана».

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Так, 02 квітня 2012 між позивачем (замовник) та ТОВ «ВКФ «Мілана» укладено договір №04/12-02 та договір №04/12-03 відповідно до умов яких виконавець надає замовнику послуги по пошуку та підбору персоналу, інформаційних та інших послуг по підтримці веб-сайта.

Так, по першому договору, замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання здійснювати пошук та підбір персоналу - охоронців для роботи у штаті замовника, в тому числі на умовах вахти.

Як вбачається з матеріалів справи в травні 2012 позивачем було прийнято на роботу в якості охоронців 9 осіб, відповідно до наказів.

Згідно акта №04/12-04 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31.05.2012, виконавцем здійснено пошук персоналу на загальну суму 54000грн., в т.ч. ПДВ - 9000грн.

У травні 2012 зазначеним вище фізичним особам-підприємцям нараховувалась заробітна плата з якої утримувався податок на доходи фізичних осіб.

На підставі податкової накладної №151 від 31.05.2012, позивач має право на податковий кредит в сумі 9000грн., оскільки контрагентом послуги по знаходженню охоронців для позивача надавались, та з документів вбачається наявність об'єкту оподаткування ПДВ за результатами вказаних взаємовідносин позивача з контрагентом.

Однак, колегія суддів погоджується з доводами суду про відсутність підтвердження належними доказами наявності об'єкта оподаткування ПДВ по договору №04/12-03 від 02.04.2012, зазначаючи наступне.

Так, на підтвердження правомірності формування податкового кредиту за наслідками наданих контрагентом послуг, позивачем до матеріалів справи надано акти здачі-приймання робіт (надання послуг) та податкові накладні.

Інших первинних бухгалтерських/податкових документів на підтвердження правомірності формування податкового кредиту в сумі 36000грн. позивачем до матеріалів справи не надано.

Разом з тим, зі змісту вказаних документів не вбачається за можливе встановити, на підставі яких конкретно наданих послуг, їх обсягу та змісту, позивач отримував податкову вигоду у формі податкового кредиту.

Зокрема, в актах виконаних робіт (наданих послуг) та податкових накладних зазначено зміст господарської операції - «інформатизаційні послуги». Разом з тим, позивачем не надано пояснень з посиланням на належні та допустимі докази, які саме інформатизаційні послуги були виконані контрагентом, не надано доказів передачі контрагенту відповідних вихідних даних, кодів доступу або технічної інформації, які є необхідними для виконання робіт, передбачених в п.1.1 Договору.

Колегія суддів не бере до уваги додаткові докази, які не були надані в суді першої інстанції, оскільки надана інформація що міститься в даних повідомлень, жодним чином не свідчить про виконання певних робіт.

Таким чином, обслуговування сайта позивача та просування його в Інтернет мережі можливе, однак відсутні докази на підтвердження виконання даних робіт ТОВ «ВКФ «Мілана».

Тобто, наявність самих лише обставин укладання цивільно-правового договору, формальних доказів про його виконання, не є безумовним свідченням правомірності здійснення змін у податковому обліку такого платника податку.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з твердженнями суду першої інстанції про відсутність обставин фактичного виконання ТОВ «ВКФ «Мілана» робіт, внаслідок чого позивач позбавлений можливості віднесення суми в розмірі 36000грн. до податкового кредиту перевіряємого періоду.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СПАРТА-НІКЕ" - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2014 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.М.Грищенко

Судді І.О.Лічевецький

В.Е. Мацедонська

Головуючий суддя Грищенко Т.М.

Судді: Лічевецький І.О.

Мацедонська В.Е.