Постановление суда № 39261376, 16.06.2014, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

16 червня 2014 р. Справа № 802/1346/14-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Сала Павла Ігоровича,

за участю

секретаря судового засідання: Колос М.С.,

представника позивача: Самолюк Ю.І.,

представника відповідача: Боценка Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра"

до: головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача: відділ державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції

про: визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

29.04.2014 року публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" (далі - ПАТ "КБ "Надра") звернулось в суд адміністративним позовом про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області щодо невиконання платіжного доручення відділу державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції № 1771 від 29.10.2013 року про перерахування на користь ПАТ "КБ "Надра" боргу в сумі 187 967,51 грн. та зобов'язання відповідача перерахувати на користь ПАТ "КБ "Надра" вказану суму.

В судовому засіданні представник Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області заявив клопотання про закриття провадження у цій справі, посилаючись на те, що її не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Представник позивача щодо заявленого клопотання покладається на розсуд суду.

Представник третьої особи у судове засідання на виклик суду не з'явився, що не перешкоджає розгляду справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши пояснення учасників процесу та оцінивши інші докази, які є у справі, суд доходить висновку про необхідність закриття провадження у даній адміністративній справі з таких мотивів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

За визначеннями, наведеними у пунктах 1, 7 частини 1 статті 3 КАС України, справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частинами 1, 2 статті 17 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом розгляду у даній справі є визнання протиправною бездіяльності щодо невиконання платіжного доручення відділу державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції № 1771 від 29.10.2013 року про перерахування на користь ПАТ "КБ "Надра" боргу в сумі 187 967,51 грн. та зобов'язання перерахувати ці кошти на користь позивача.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 45 Закону України "Про виконавче провадження" грошові суми, стягнуті з боржника, зараховуються державним виконавцем на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби. Стягувачу-юридичній особі стягнуті грошові суми перераховуються державним виконавцем у встановленому порядку на визначені стягувачем належні йому рахунки.

Пунктами 12.1, 12.2, 12.18 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 року за № 489/20802, передбачено, що органи ДВС мають відповідні рахунки в органах Державної казначейської служби України для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам у національній валюті, а також відповідні рахунки для обліку аналогічних операцій в іноземній валюті в банках. Розрахунки з таких рахунків здійснюються тільки в безготівковій формі. Не допускаються видача та переказ стягнутих державними виконавцями сум стягувачам без зарахування на депозитний рахунок органу ДВС. При перерахуванні коштів, які належать стягувачу-юридичній особі, списання коштів з відповідних рахунків органу ДВС здійснюється на підставі платіжних доручень.

Відповідно до Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 року № 460/2011, Державна казначейська служба України (Казначейство України) є учасником системи електронних платежів Національного банку України, відповідно до покладених завдань здійснює через систему електронних платежів Національного банку України розрахунково-касове обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів, операцій з коштами бюджетів, спільних із міжнародними фінансовими організаціями проектів. Казначейство України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (у разі їх утворення).

Згідно з Положенням про управління (відділення) Державної казначейської служби України у районах, районах у містах, містах обласного, республіканського значення, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.10.2011 року № 1280, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.10.2011 року за № 1237/19975, управління (відділення) Казначейства відповідно до покладених на них завдань здійснюють через систему електронних платежів Національного банку України розрахунково-касове обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів, операцій з коштами бюджетів.

Наказом Міністерства фінансів України від 22.06.2012 року № 758, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.07.2012 року за № 1206/21518, затверджено Порядок відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України, який регламентує взаємовідносини між органами Державної казначейської служби України і розпорядниками бюджетних коштів та одержувачами бюджетних коштів, відокремленими структурними підрозділами розпорядників бюджетних коштів, підприємствами, установами, організаціями і фізичними особами-підприємцями (далі - клієнти), а також органами, що контролюють справляння надходжень бюджету, та органами місцевого самоврядування в процесі відкриття (закриття) рахунків.

Пунктом 1.8 цього Порядку передбачено, що розрахунково-касове обслуговування клієнтів здійснюється органами Казначейства відповідно до умов договорів та додаткових договорів між органом Казначейства і клієнтами.

За визначенням, наведеним в абзаці 32 пункту 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, яка затверджена постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року № 22 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 року за № 377/8976, обслуговуючий банк (банк, що обслуговує) - це банк, у якому відкрито рахунок учаснику безготівкових розрахунків та/або який здійснює для нього на договірних умовах будь-яку з операцій чи послуг, передбачених Законом України "Про банки і банківську діяльність". Обслуговування установ та організацій, оплата видатків яких здійснюється з єдиного казначейського рахунку, виконує також орган Державної казначейської служби України.

Відтак, Головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області, у якому відкрито депозитний небюджетний рахунок клієнта відділу державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам, є банком, що обслуговує відділ державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції. Натомість позивач не перебуває на обслуговуванні у Головному управлінні Державної казначейської служби України у Вінницькій області, а також не є розпорядником чи одержувачем бюджетних коштів. У спірних правовідносинах, пов'язаних з невиконанням відповідачем платіжних доручень відділу державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції, позивач є отримувачем коштів у розумінні пункту 1.23 статті 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", згідно з якою отримувач - це особа, на рахунок якої зараховується сума переказу або яка отримує суму переказу у готівковій формі.

Вказаний Закон визначає загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків (далі - платіжні системи) в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, встановлює відповідальність суб'єктів переказу, а також визначає загальний порядок здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами.

За визначеннями, наведеними у пунктах 1.30, 1.32 статті 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", платник - особа, з рахунка якої ініціюється переказ коштів або яка ініціює переказ шляхом подання/формування документа на переказ готівки разом із відповідною сумою коштів; платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Згідно із ст. 5 цього Закону суб'єктами правових відносин, що виникають при здійсненні переказу коштів, є учасники, користувачі (платники, отримувачі) платіжних систем. Відносини між суб'єктами переказу регулюються на підставі договорів, укладених між ними з урахуванням вимог законодавства України.

Відповідно до п. 32.1 ст. 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банк, що обслуговує платника, та банк, що обслуговує отримувача, несуть перед платником та отримувачем відповідальність, пов'язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів.

Отримувач має право на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ (абз. 4 п. 32.2 ст. 32 вищевказаного Закону).

Згідно з п. 32.8 ст. 32, п. 36.4 ст. 36 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" спори, пов'язані із здійсненням банками переказу, а також спори між установою-учасником платіжної системи та ініціатором розглядаються у судовому порядку.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання платіжного доручення встановлена статтею 1092 Цивільного кодексу України, відповідно до якої у разі невиконання або неналежного виконання платіжного доручення клієнта банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та закону. У разі невиконання або неналежного виконання платіжного доручення у зв'язку з порушенням правил розрахункових операцій виконуючим банком відповідальність може бути покладена судом на цей банк. Якщо порушення банком правил розрахункових операцій спричинило помилковий переказ банком грошових коштів, банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та закону.

Наведене свідчить, що у спірних правовідносинах відповідач не здійснює щодо позивача владних управлінських функцій, а діє як суб'єкт переказу коштів, будучи учасником платіжної системи, а позивач діє як користувач платіжної системи (отримувач коштів). У даних правовідносинах сторони не пов'язані відносинами "влада-підпорядкування", а наявності між ними публічно-правого спору, що б зумовлювало вирішення його в порядку адміністративного судочинства, не вбачається.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд також враховував аналогічну правову позицію Вінницького апеляційного адміністративного суду, викладену в ухвалі від 04.06.2014 року у справі № 802/901/14-а, якою апеляційну скаргу ПАТ "КБ "Надра" залишено без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 29.04.2014 року про закриття провадження у справі - без змін.

За наведених обставин суд приходить до переконання, що даний спір не є публічно-правовим і не підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції, як зазначено у п. 1 ч. 1 статті 3 КАС України. Тому юрисдикція адміністративних судів, що встановлена статтею 17 КАС України, на цей спір не поширюється. Даний спір, який пов'язаний з невиконанням платіжного доручення, виник у сфері цивільних правовідносин, а тому, з огляду на суб'єктний склад сторін, має розглядатись в порядку господарського судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи наведене суд доходить висновку, що заявлене відповідачем клопотання є підставним і підлягає задоволенню. Відтак, провадження у цій справі слід закрити.

При цьому суд вважає необхідним роз'яснити позивачу його право на звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів в порядку господарського судочинства.

На виконання вимог п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" у зв'язку із закриттям провадження у справі позивачу повертається сплачена при зверненні до адміністративного суду сума судового збору в розмірі 375,94 грн.

Керуючись ст.ст. 87, 157, 160, 165, 186, 254 КАС України суд,

УХВАЛИВ:

закрити провадження в адміністративній справі № 802/1346/14-а за позовом публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" до головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.

Повернути публічному акціонерному товариству "Комерційний банк "Надра" (ідентифікаційний код 20025456) судовий збір у розмірі 375 (триста сімдесят п'ять) грн. 94 коп., сплачений при зверненні до адміністративного суду згідно з меморіальним ордером № 148094205 від 21.05.2014 року.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала у повному обсязі складена: 18.06.2014 року.

Суддя Сало Павло Ігорович