Постановление суда № 39250292, 13.06.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С. Петлюри (Комінтерну), 16 тел. 235-24-26

У Х В А Л А

"13" червня 2014 р. Справа № 911/2266/14

За позовом Комунального підприємства «Теплокомуненерго» Олександрійської міської ради

до Білоцерківського національного аграрного університету в особі Олександрійського технікуму

про стягнення 1 448 442, 35 грн.

Суддя Лутак Т.В.

Представники сторін: не викликалися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом про стягнення з відповідача 1 448 442, 35 грн. заборгованості за договором № 82-ДЗ про закупівлю послуг за державні кошти від 20.03.2014 р., договором № 82-ДЗ про закупівлю послуг за державні кошти від 08.01.2013 р., договором № 82-ДЗ про закупівлю послуг за державні кошти від 15.03.2012 р. та договором № 82 на постачання теплової енергії від 10.03.2011 р.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов’язань щодо сплати вартості спожитої теплової енергії.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.06.2014 р. порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд у судовому засіданні на 17.07.2014 р.

До господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про забезпечення позову № 211 від 02.06.2014 р. (вх. № 48/14 від 10.06.2014 р.), у якій останній просить суд вжити заходів по забезпеченню позову та накласти арешт на урожай, що знаходиться на земельній ділянці площею 1773,6405 га, кадастровий номер 3520380800:02:000:7515, та земельній ділянці площею 1472,68 га, кадастровий номер 3520380800:02:000:7516 на території Андріївської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області та на грошові кошти, що знаходяться на розрахунковому рахунку 312582011 09356, ОКПО: 00493712, МФО 821018, ГУДКО в Київській області, свідоцтво платника податку 100142804, ЄДРПОУ 00493712. Зазначена заява обґрунтована тим, що відповідач знаходиться в скрутному матеріальному становищі та не бажає повертати борг, тому є підстави вважати, що відповідач намагатиметься реалізувати урожай, що знаходиться на його земельній ділянці площею 1773,6405 га, кадастровий номер 3520380800:02:000:7515, та земельній ділянці площею 1472,68 га, кадастровий номер 3520380800:02:000:7516 або зняти кошти з свого розрахункового рахунку, що зробить неможливим виконання рішення суду.

Суд, розглянувши вищезазначену заяву позивача та матеріали справи, вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтями 66, 67 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до абз. 2 п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Згідно з п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Беручи до уваги наведене, зважаючи на те, що позивач належним чином не обґрунтував, яким чином невжиття заходів до забезпечення позову може призвести до утруднення або до неможливості виконання судового рішення у даній справі у разі задоволення позову та не надав жодного доказу щодо цього, суд відмовляє у задоволенні заяви про забезпечення позову № 211 від 02.06.2014 р. (вх. № 48/14 від 10.06.2014 р.).

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 33, 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову № 211 від 02.06.2014 р. (вх. № 48/14 від 10.06.2014 р.).

2. Примірники даної ухвали направити сторонам у справі.

Суддя Т.В. Лутак