№ 39225598, 16.06.2014, Сніжнянський міський суд Донецької області

Справа № 244/2054/14-а

Провадження 2-а/244/90/2014

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" червня 2014 р. Суддя Сніжнянського міського суду Донецької області Корекян Н. Р., розглянувши в порядку скороченого провадження позовну заяву ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Сніжне про визнання дій неправомірними та зобов'язання призначити пенсію , як дружині військовослужбовця, який помер після звільнення зі служби, внаслідок захворювання, пов'язанного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи

ВСТАНОВИВ:

Позивачка 28.05.2014 року звернулася до суду з позовом до Управління пенсійного фонду України в м. Сніжне про визнання дій неправомірними та зобов'язання призначити пенсію з втрати годувальника з 21.11.2013 року на підставі ст. 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 р. Позов мотивувала тим, що її чоловік , ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2,він був учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, був призваний на збори для участі в роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Помер від захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується експертним заключенням №274 від 11.01.2013 року . 29.01.2014 року позивачка звернулась до Управління пенсійного фонду України в м. Сніжне з проханням їй призначити пенсію на підставі ст. 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 р. Проте вона отримала відповідь про відсутність підстав для задоволення її заяви, оскільки її чоловік не відноситься до кола військовослужбовців. Вважає ці дії неправомірними, оскільки згідно з ст. 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 р. має право на отримання відповідної пенсії.

Згідно письмових заперечень відповідача, заявлені позовні вимоги не визнаються, з тієї підстави що чоловік позивачки не мав статус військовослужбовця, а був військовозобов'язаним. Тому, позивачка буде мати право на отримання пенсії лише по досягненню 60 років.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши надані докази в межах заявлених позовних вимог,суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

29.01.2014 року позивачка звернулася до Управління із заявою про призначення їй пенсії як дружині військовослужбовця, який помер після звільнення зі служби, внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, рішенням №3 від 06.02.2014 року УПФ України в м.Сніжне відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії у зв'язку з тим, що чоловік позивачки не мав статусу військовослужбовця.

Із аналізу статті 16 Закону України «Про пенсійне забезпечення» вбачається, дружини (якщо вони не взяли повторний шлюб) військовослужбовців, осіб начальницького рядового складу органів внутрішніх справ , які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків ) чи після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконання інтернаціонального обов'язку, мають право на пенсію після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» до військовослужбовців належать особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 є дружиною померлого громадянина ОСОБА_2 (не взяла повторний брак), смерть якого пов'язана з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи та який також був військовозобов'язаним, призваним на військові збори та виконував роботи з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 11.12.1986 року по 07.03.1987 року. Також, на момент звернення до відповідача ОСОБА_1 досягла 50 років та мала стаж роботи не менше 20 років.

Враховуючи зазначене, суд не приймає доводи Управління щодо відсутності у чоловіка позивачки статусу військовослужбовця та вважає що позивачка має право на пенсію, як дружина військовослужбовці, який помер після звільнення зі служби, внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Враховуючи вимоги ч.1 ст.45 Закону України «Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування», ту обставину що ОСОБА_1 з відповідною заявою звернулася до УПФ України м.Сніжне 29.01.2014 року, після сплину 12 місяців з дня смерті годувальника, пенсія позивачці повинна бути призначена з 01.02.2014 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.183-2 КАС України,

ПОСТАНОВИЛА:

Позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Сніжне про визнання дій неправомірними та зобов'язання призначити пенсію , як дружині військовослужбовця, який помер після звільнення зі служби, внаслідок захворювання, пов'язанного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління пенсійного фонду України в м. Сніжне щодо відмови призначити ОСОБА_1 пенсію з 01.02.2014 р. на підставі п. «в» ч. 4 ст. 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 р.

Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в м. Сніжне призначити ОСОБА_1 , як дружині військовослужбовця, який помер після звільнення зі служби, внаслідок захворювання, пов'язанного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи починаючи з 01.02.2014 року.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Сніжнянський міський суд. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня її проголошення. В разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Н. Р. Корекян