Постановление суда № 39197975, 29.04.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2014 року м. Київ К-32894/10

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.04.2014К-32894/10Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Карася О.В. (головуючого), Моторного О.А., Рибченка А.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на постанову Господарського суду Запорізької області від 09.06.2009 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2010 у справі № 3/745/08-АП-23/79/09-АП

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Владимир"

до Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2008 року Товариством до суду заявлений позов, з урахування уточнень, про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції від 08.08.2008 № 0000092303/2 та від 15.10.2008 № 0000092303/3, якими позивачеві донараховано суму основного податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 5 401,81 грн. та фінансових санкцій - 2 700,92 грн. за порушення вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю з боку позивача порушень вимог названого Закону.

Постановою суду першої інстанції, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду, позовні вимоги задоволено, скасовано оскаржувані податкові повідомлення - рішення.

Не погодившись із судовими рішеннями, відповідач до Вищого адміністративного суду України подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить зазначені судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Під час підготовки справи до касаційного розгляду, враховуючи клопотання про заміну відповідача на правонаступника, у відповідності до вимог ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України суд допустив заміну відповідача у справі - Вільнянську міжрайонну державну податкову інспекцію Запорізької області на його правонаступника - Вільнянську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Запорізькій області.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді, перевіривши повноту встановлених обставин справи та правильність їх юридичної оцінки судами, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Державною податковою інспекцією проведена виїзна планова перевірка Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2004 по 30.09.2007, за підсумками якої складено акт від 21.03.2008 № 135/23/31769505. На підставі цього акта та результатів неодноразового адміністративного оскарження Державна податкова інспекція прийняла оспорювані податкові повідомлення-рішення.

У ході вказаної перевірки працівниками Державної податкової інспекції було встановлено ряд порушень у позивача, в тому числі і порушення п. 3.1 ст. 3, п. 4.1. ст. 4 та п. 11.3. ст. 11 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон № 334/94-ВР), що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 6 025,00 грн. Такого висновку контролюючий орган дійшов на підставі банківських виписок, згідно яких контрагент позивача ЗАТ "Іршавський абразивний завод" перераховував кошти позивачу із призначенням платежу "оплата за пмм" та "оплата за електроенергію", з суми яких не було визначено та сплачено податок на прибуток.

Так, відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Положеннями пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" власник або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, повинен забезпечити фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, які мають містити визначені Законом обов'язкові реквізити.

Законодавчо встановлений мінімум обов'язкових реквізитів, встановлених ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" - назва документа (форми), дата і місце складання, назва підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вирішуючи спір, суди виходили з того, що позивач поставляв контрагенту - ЗАТ "Іршавський абразивний завод" електрокорунд, який являє собою "порошок мілко мелений", у зв'язку з чим у призначеннях платежу контрагентом було застосовано скорочення як "…ПММ", а податковим органом помилково було розтлумачено як "оплата за паливно - мастильні матеріали". Вказані обставини підтверджено листами контрагента позивача - ЗАТ "Іршавський абразивний завод", платіжними дорученнями з відмітками банку, актами звірки розрахунків. Крім того, із платіжних доручень та листа контрагента слідує, що сплата проводилась за електрокорунд, а не за електроенергію, проте банківською установою було допущено помилку та невірно зазначено призначення платежу, замість "оплата за електрокорунд" вказано "оплата за електроенергію". Вищезазначене також підтверджується й іншими наявними в матеріалах справи первинними документами (накладні, податкові накладні, рахунки - фактури). При цьому, суди попередніх інстанцій цілком правомірно зазначили, що помилку в банківських виписках допущено не з вини позивача. За таких встановлених обставин справи суди дійшли законного висновку, що висновки податкового органу щодо порушення позивачем вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не узгоджуються з нормами матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, спростовуються належними та допустимими доказами, яким суди надали належний правовий аналіз.

З огляду на зазначене у суду відсутні правові підстави для висновку про законність оскаржених податкових повідомлень-рішень.

За таких обставин переглянуті судові рішення першої та апеляційної інстанцій у справі відповідають приписам чинного законодавства, а доводи касаційної скарги визнаються непереконливими.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області відхилити.

Постанову Господарського суду Запорізької області від 09.06.2009 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2010 у справі № 3/745/08-АП-23/79/09-АП залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. Карась

Судді О.А. Моторного

А.О. Рибченко