№ 39196147, 10.06.2014, Вінницький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Вінниця

10 червня 2014 р. Справа № 802/1469/14-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Крапівницької Н.Л.,

секретаря судового засідання: Середюка М.А.,

позивача: ОСОБА_5,

відповідача: Теперепи С.В., Шоломицького С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_4

до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В :

06 травня 2014 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулась фізична особа - підприємець ОСОБА_4 з адміністративним позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за наслідками проведеної документальної позапланової виїзної перевірки позивача, результат якої оформлений актом від 21.02.2014р. №389/1721/НОМЕР_1, податковим органом сформовано податкове повідомлення-рішення №0008231701 від 24.03.2014 року, яким визначено грошове зобов'язання в загальній сумі 32750,05 грн.

Оскільки, в основу висновків акту перевірки покладено обставини, що не відповідають дійсності, тому позивач звернувся до суду з позовом щодо скасування зазначеного податкового повідомлення рішення. Представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити на підставі та в межах заявлених позовних вимог.

Представники відповідача в судовому засіданні просили в задоволенні позову відмовити з підстав, що містяться в письмових запереченнях та наданих поясненнях в судовому засіданні. (а.с.14-15 том 2).

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 зареєстрована за ідентифікаційним кодом НОМЕР_1, згідно до свідоцтва форми №2-ПДВ НОМЕР_2 виданого ДПІ у м. Вінниці 01.10.2009р. є платником податку на додану вартість (а.с.37 том 1).

На підставі наказу Вінницької ОДПІ №388 від 10.02.2014р. та направлення на перевірку від 10.02.2014р. №340/7, стосовно позивача проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань взаємовідносин з контрагентами постачальниками за серпень 2012р. з ПП "Апплікат", за березень 2013р. з ПП "Ватер-Шпаг", ПП "Полтава-Проект-Монтаж", ТОВ "Агро-Легія", за квітень 2013р. з ТОВ "Т.І.Р.А", ТОВ "Маре Аззуро", ПП "Калос".

В ході проведення якої, встановлено порушення: 1) п.п.187.1 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) у зв'язку з чим, завищено податкове зобов'язання на суму податку на додану вартість в розмірі 225356,48 грн., а саме, за серпень 2012р. в сумі 69203,48 грн., за березень 2013р. в сумі 50515 грн., за квітень 2013р. в сумі 105638 грн.; 2) п.198.1 ст. 198 ПК України встановлено завищення податкового кредиту на суму 214182,96 грн.; 3) п.198.6 ст.198 ПК України встановлено завищення податкового кредиту на суму 26200,04 грн.

Результат вказаної перевірки оформлений актом №389/1721/НОМЕР_1 від 21.02.2014р. (надалі - акт від 21.02.2014р.) (а.с.11-34 том 1).

З урахуванням виявлених порушень, Вінницькою ОДПІ сформовано податкове повідомлення рішення форми "Р" №0008231701 від 24.03.2014р., яким визначено грошове зобов'язання в загальній сумі 32750,05 грн., з них 26200,04 грн. за основним платежем та 6552,01 грн. за штрафними фінансовими санкціями (а.с.10 том 1).

На думку представника позивача, висновки акту перевірки не відповідають дійсності, тому позивач змушений був звернувся до суду за захистом своїх прав щодо скасування зазначеного податкового повідомлення рішення.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив з наступного.

Згідно з п.7.3 ст.7 ПК України, будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Зі змісту п.75.1 ст.75 ПК України вбачається, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Як свідчать матеріали акту перевірки від 21.02.2014р., на виконання встановленого права щодо самостійного коригування податкової звітності ФОП ОСОБА_4 до податкового органу подано уточнюючі розрахунки від 11.06.2013р. №9034011651 та за №9034018098 кожним з яких, збільшено податковий кредит ТОВ "Море Аззуро" на суму податку на додану вартість в розмірі 26200,04 грн. Водночас, згідно з уточнюючим розрахунком №9038961311 позивачем зменшено податковий кредит ТОВ "Море Аззуро" на суму податку на додану вартість в розмірі 26200,04 грн.

Оскільки за наслідками запиту №1534/6/1701 від 10.02.2014р. про надання документів платником податків до кінця проведення перевірки не надано податкові накладні та видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, виписки оплати товару, тому податковий орган дійшов висновку щодо завищення позивачем податкового кредиту в сумі 26200,04 грн.

Також, перевіркою повноти визначення податкового кредиту встановлено його завищення на суму 285015грн., в тому числі за серпень 2012р. на суму 132085 грн., за березень 2013р. на суму 67001 грн., за квітень 2013р. на суму 85929 грн.(а.с.15 том 1).

Так, зі змісту п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України слідує, що податковий кредит це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до п.44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Положення п.198.1 ст. 198 ПК України передбачають, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

У відповідності до п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: а) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; б) придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними, що передбачає п.198.6 ст.198 ПК України.

Тобто, право платника податків щодо формування податкового кредиту виникає у випадку підтвердження податковими накладними чи іншими документами як первинними.

Поняття "первинного документу" визначено Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зокрема це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Положення ч.1 ст. 9 даного Закону передбачають, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з п.1 "Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" затвердженого Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97р. № 363, товарно-транспортна накладна єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри, що передбачає п.11.4 та п.11.5 вказаних правил.

Вказаними нормами визначено коло первинних документів, які дають право платнику податків щодо формування податкового кредиту.

Надаючи правову оцінку виявленим порушень, в контексті вказаних норм, суд виходив з того, що згідно до розшифровки податкових зобов'язань до податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) уточнюючих розрахунків від 11.06.2013р. №9034011651 та за №9034018098 за 2013 рік позивачем збільшено податковий кредит на суму податку на додану вартість в розмірі 26200,04 грн.

Так, стосовно господарських операцій позивача за серпень 2012р. з ПП "Апплікат" (станом на момент виникнення спірних правовідносин ТОВ "Спільно Українсько-Російське підприємство "Вектор-М") судом встановлено, що у відповідності до договору купівлі-продажу №1/03 від 01.03.2012р., продавець ТОВ "Спільно Українсько-Російське підприємство "Вектор-М" продає, а покупець ФОП ОСОБА_4 купує й зобов'язується оплатити продукцію, найменування вид, кількість вартість якої вказується в накладних (а.с.41 том 1).

На виконання умов вказаного договору судом досліджено податкові накладі від 02.08.2012р. № 329, від 03.08.2012р. № 330, від 08.08.2012р. № 331, від 09.08.2012р. № 332, від 10.08.2012р. № 333, від 16.08.2012р. № 334, від 17.08.2012р. № 335, від 20.08.2012р. № 336, від 23.08.2012р. № 337, від 28.08.2012р. № 339 та за № 338 (а.с.57-67 том 1), товарно-транспортні накладі від 02.08.2012р., від 03.08.2012р., від 08.08.2012р., від 09.08.2012р., від 10.08.2012р., від 16.08.2012р., від 17.08.2012р., від 20.08.2012р., від 23.08.2012р., від 28.08.2012р. (а.с. 135-144 том 1), видаткові накладні від 02.08.2012р. № 1947, від 03.08.2012р. № 1948, від 08.08.2012р. № 1949, від 09.08.2012р. № 1950 від 10.08.2012р. № 1951, від 16.08.2012р. № 1952 від 17.08.2012р. № 1953, від 20.08.2012р. № 1954, від 23.08.2012р. № 1955, від 28.08.2012р. № 1956 та за № 1957 (а.с.213-223 том 1) реєстр виданих та отриманих податкових накладних, банківські виписки (а.с.224-231, 236-243 том 1).

Вказані докази підтверджують факт взаємного виконання зобов'язань ТОВ "Спільно Українсько-Російське підприємство "Вектор-М" з позивачем щодо продажу заготовки дубової та його оплати.

Матеріали акту перевірки також свідчать про те, що виявленні порушення щодо завищення податкового кредиту за березень 2013р. Вінницькою ОДПІ встановлені за наслідками дослідження господарських взаємовідносин ФОП ОСОБА_4 з ПП "Ватер-Шпаг", ПП "Полтава-Проект-Монтаж", ТОВ "Агро-Легія".

Так, у відповідності до договору купівлі-продажу №1/03 від 01.03.2013р. продавець ПП "Полтава-Проект-Монтаж" продає, а покупець ФОП ОСОБА_4 купує й зобов'язується оплатити продукцію, найменування вид, кількість вартість якої вказується в накладних (а.с.38).

В підтвердження вказаних операцій до суду надано податкові накладні виписаних ПП "Полтава-Проект-Монтаж" позивачу щодо купівлі продажу фризи дубової від 01.03.2013р. № 698 та за № 697, від 04.03.2013р. № 693, від 25.03.2013р. № 700, № 701, 03.2013р. за № 702, № 707, № 708, № 709, № 710, № 711 (а.с.44-56 том), видаткові накладні від 01.03.2013р. № 697, № 698, від 04.03.2013р. № 699, від 25.03.2013р. № 700, № 701, № 702, 707, 708, 710, 711, від 29.03.2013р. № 709 (а.с.186-189, а.с.191-197 том 1), реєстр виданих та отриманих податкових накладних, банківські виписки (а.с. 224-231, 236-243 том 1).

Згідно до договору про надання послуг №1/03-03 замовник (позивач) доручає, а виконавець (ТОВ "Агро-Легія") бере на себе зобов'язання надані транспортні послуги по перевезенню вантажу на території України (а.с.40 том1). На виконання умов якого в матеріалах справи наявний акт здачі-прийняття робіт № 2135 від 01.03.2013р., податкова накладна від 01.03.2013р. № 801 (а.с.47, 190 том 1).

Стосовно господарських операцій з ТОВ "Взлет-Ера" (станом на момент виникнення спірних правовідносин ПП "Ватер-Шпак") судом встановлено, що згідно з умовами купівлі -продажу №1103/1 від 11.03.2013р. продавець ТОВ "Взлет-Ера" продає, а покупець ФОП ОСОБА_4 купує й зобов'язується оплатити продукцію, найменування вид, кількість вартість якої вказується в накладних (а.с.38). У підтвердження вказаних операцій, в матеріалах справи наявна податкова накладна видана ТОВ "Взлет-Ера" позивачу щодо купівлі продажу гідрозділювача, клапану, фільтру від 11.03.2013р. №1101, видаткова накладна від 11.03.2013р. №2745 (а.с.48, 198 том 1).

В ході судового розгляду справи також встановлено, що кредит сформований позивачем за квітень 2013р. за наслідками господарських операцій з ТОВ "Т.І.Р.А", ТОВ "Маре Аззуро", ПП "Калос".

Зокрема, у відповідності до договорів поставки №1/04 від 03.04.2013р. та № 2/04 від 09.04.2013р. продавець ТОВ "Т.І.Р.А" продає, а покупець ФОП ОСОБА_4 купує й зобов'язується оплатити продукцію, найменування, вид, кількість вартість якої вказується в накладних (а.с.43-44 том 1). На підтвердження виконання умов вказаних договорів щодо купівлі-продажу фризи дубової в матеріалах справи наявні податкові накладні від 24.04.2013р. № 1007, №1008, №1009, №1010, від 10.04.2013р. № 105, №1016, №106, від 12.04.2013р. № 128, від 16.04.2013р. № 165, №166, від 19.04.2013р. №194, №195, від 24.04.2013р. № 243, №242, 244 (а.с.68-82 том), товарно-транспортні накладні від 12.04.2013р. від 19.04.2013р., від 24.04.2013р. (а.с.145-148), видатковими накладними від 04.04.2013р. №1009, №1007, №1008, №1010, від 10.04.2013р. № 1016, №106, від 12.04.2013р. №128, від 16.04.2013р. № 166, №165, від 19.04.2013р. № 194, № 195, від 22.04.2013р. №242, від 24.04.2013р. №244, №243 (а.с.199-212 том), реєстр виданих та отриманих податкових накладних, банківські виписки (а.с.224-231, 236-243 том 1).

Частина 1 статті 655 Цивільного кодексу України визначає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписи ст.712 Цивільного кодексу України встановлюють, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, судом встановлено, що надані до суду податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні є первинними, відтак, підтверджують правомірність формування податкового кредиту за серпень 2012р. та березень-квітень 2013р.

В обґрунтування правової позиції представниками податкового органу зазначено, що згідно до акту Полтавської ДПІ №416/22.2-10/24829234 від 08.04.2013р. фактичне місцезнаходження ТОВ "Спільно Українсько-Російське підприємство "Вектор-М" неможливо встановити, відсутнє виробниче обладнання, складське та торгівельне приміщення, транспорт, торгівельне обладнання та сировина, окрім іншого не підтверджено жодним первинним документом факти здійснення господарських відносин з контрагентами покупцями у лютому 2010- по лютий 2013р.

За наслідками отриманого акту ДПІ у м. Полтаві №520/22.5-10/35295110 з питань правомірності проведених господарських відносин із платниками податків за березень 2013 року неможливо провести зустрічну перевірку ПП "Полтава-Проект-Монтаж", адже відсутні основні засоби, відсутні наймані працівники. Окрім того, контрагентом ПП "Полтава-Проект-Монтаж" ТОВ "Глорія КО" безпідставно сформовано в березні 2013р. податковий кредит.

Стосовно ТОВ "Агро-Легія" зазначили, що за наслідками отриманого акту Полтавською ДПІ №518/22.5-10/36195413 від 08.05.2013р. "Про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ "Агро-Легія" щодо підтвердження господарських взаємовідносин із контрагентами-постачальниками за січень - березень 2013р. та контрагентами-покупцями за березень 2013р., встановлено, що останній здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій для надання податкової вигоди третім особам та безпідставність формування податкового кредиту за березень 2013р.

Крім того, згідно з акту Полтавською ДПІ №522/22.5-10/32257266 від 08.05.2013р. "Про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ "Взлет -Ера" з питань правомірності проведених господарських відносин з платниками податків у період з 01.03.2013р. по 31.03.2013р., у ТОВ "Взлет -Ера" відсутні наймані працівник та кредит сформований березень 2013р. безпідставний.

У відповідності до акту ДПІ Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська №68/04-6122-22/30730482 від 16.10.2013р. "Про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ "Т.І.Р.А" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період травня-грудень 2012р., січня-червень 2013р., встановлено, що останній не знаходиться за податковою адресою, а усі операції за вказаний період не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до вигодонабувача. Вказані докази, на думку податкового органу, свідчить про завищення податкового кредиту безпосередньо позивачем.

Однак, суд критично відноситься до вказаних пояснень як на правову підставу, що підтверджує завищення позивачем податкового кредиту, з огляду на таке.

По-перше, постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.06.2013р. за наслідками подання позову ТОВ "Спільно Українсько-Російське підприємство "Вектор-М" визнано протиправними дії ДПІ у м.Полтаві щодо формування в акті від 08.04.2013р. №416/22.2-10/24829234 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Спільно Українсько-Російське підприємство "Вектор-М" з питань правомірності проведених господарських взаємовідносин із платниками податків за період за лютий 2010р. - по лютий 2013р. висновків "Проведеною перевіркою неможливо підтвердити реальність проведених господарських відносин із платниками податків за період за лютий 2010р. - по лютий 2013р. Згідно з ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2013р. вказана постанова набула законної сили.

В матеріалах справи також наявна копія постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 30.05.2013р., згідно з яким визнано протиправними дії ДПІ у м. Полтаві щодо формування в акті від 10.04.2013р. №437/22.2-10/35295110 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Полтава-Проект-Монтаж" з питань правомірності проведених господарських взаємовідносин із платниками податків за період за лютий 2010р. - по лютий 2013р. висновків "Проведеною перевіркою неможливо підтвердити реальність проведених господарських відносин із платниками податків за період за лютий 2010р. - по лютий 2014р. Згідно з ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2013р. вказана постанова набула законної сили (а.с.242-250 том 1, а.с.1-6 том 2).

Частина 2 статті 14 КАС України визначає, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України передбачає, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Тобто, вказані обставини встановлені в зазначених судових рішеннях свідчать про безпідставність виявлених порушень Вінницькою ОДПІ в частині формування податкового кредиту позивача по господарських взаємовідносинах ТОВ "Апплікат" (ТОВ "Спільно Українсько-Російське підприємство "Вектор-М") та ПП "Полтава-Проект-Монтаж".

По-друге, податковим законодавством не ставиться в залежність отримання результатів перевірок контрагентів суб'єкта оподаткування від підтвердження правомірності віднесення ним до податкового кредиту сум податку на додану вартість, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру такого податкового кредиту.

Більше того, постановою Верховного суду України від 19.11.2010р. у справі 21-21а-10 визначено, що не сплата продавцем або його контрагентом ПДВ до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не випливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру податкового кредиту.

По-третє, в порушення ч.4 ст. 71 КАС України, щодо обов'язку суб'єкта владних повноважень подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі, представниками податкового органу вказані акти перевірки до матеріалів справи не надано, відтак за відсутності належної правової оцінки останніх, суд не бере до уваги вказані посилання.

Натомість суд відмічає, що надані до суду первинні документи податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні підтверджують правомірність формування податкового кредиту згідно з поданими уточнюючими розрахунками та спростовують позицію податкового органу.

Визначаючись щодо заявлених вимог судом враховано той факт, що будь-яких інших пояснень чи належних доказів в підтвердження виявлених порушень представниками відповідача не надано.

Таким чином, надавши правову оцінку всім обставинам справи, які знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, доводяться як показами сторін так і матеріалами справи, суд з метою захисту прав та інтересів позивача, в узгодження з вимогами статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає, що позов слід задовольнити повністю, тим самим скасувати податкове повідомлення рішення №0008231701 від 24 березня 2014 року.

Суд акцентує увагу відповідача, що у відповідності до п.п.21.1.1 п.20.1 ст. 20 ПК України, податковий орган зобов'язаний дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

При прийнятті рішення, суд бере до уваги правову позицію Вищого адміністративного суду, викладену в інформаційному листі № 742/11/13-11 від 06.05.2011р., в якому зазначено, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення операції.

Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з того, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, що передбачено ч.1 ст.11 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд згідно з ст. 86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2 ст. 71 КАС України).

Мотивація та докази, надані позивачем, дають суду підстави для постановлення висновків, які спростовують доводи відповідача, більше того, встановлені у справі обставини підтверджують позиції позивача.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення №0008231701 від 24 березня 2014 року, яке прийнято Вінницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Вінницькій області.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Вінницький окружний адміністративний суд, шляхом подачі в 10-ти денний строк, з дня її проголошення, апеляційної скарги у порядок і строки, передбачені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України.

Суддя Крапівницька Н. Л.