Решение № 39192608, 10.06.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2014 р. Справа №914/1115/14 Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., при секретарі Білані О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, за позовом: Публічного акціонерного товариства "Львівобленерго", м.Львів

до відповідача-1: Військової частини А-4324, с.Липники Пустомитівського району Львівської області

до відповідача-2: Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова, м.Львів

про стягнення заборгованості в сумі 531225грн. 93коп.

За участю представників:

від позивача: Луцик С.В. - представник (довіреність №502-5078/2 від 17.12.2013р.);

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: Куцак В.Л. - представник (довіреність №3 від 08.02.2014р.).

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, за клопотанням присутніх представників позивача та відповідача-2 в судовому засіданні не проводилася технічна фіксація судового процесу.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Публічного акціонерного товариства "Львівобленерго" до Військової частини А-4324 про стягнення основного боргу в сумі 498243грн. 45коп. за активну електричну енергію, 18371грн. 99коп. за реактивну електричну енергію, пені у розмірі 9251грн. 32коп., інфляційних втрат в розмірі 3224грн. 25коп. та 3% річних у розмірі 2134грн. 92коп.

Ухвалою суду від 03.04.2014р. порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 15.04.2014р. Враховуючи необхідність залучення до участі у справі іншого відповідача - Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова, з метою повного і всестороннього з'ясування всіх обставин спору, розгляд справи відкладено на 10.06.2014р.

15.04.2014р. після закінчення розгляду справи №914/1115/14, представник позивача, через канцелярію суду (вх.№1985/14) подав клопотання про залучення до участі у даній справі відповідача-2 Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова.

23.04.2014р. представник позивача, через канцелярію суду (вх.№17361/14) подав клопотання про долучення до матеріалів справи №914/1115/14 доказів скерування КЕВ м.Львова позовних матеріалів (опис вкладення та поштову квитанцію).

В судове засідання 10.06.2014р. представник позивача явку забезпечив, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та в заяві (вх.№2972/14 від 10.06.2014р.) про уточнення позовних вимог і просить суд позов задоволити. В заяві (вх.№2972/14 від 10.06.2014р.) про уточнення позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем-2 в повному обсязі сплачено борг за використану відповідачем-1 реактивну електроенергію в сумі 18371грн. 99коп. та проведено часткові оплати на погашення боргу за використану відповідачем-1 активну електроенергію на загальну суму 350000грн. 00коп., а відтак у зв'язку із наведеними обставинами позивач зменшує позовні вимоги в цій частині та просить суд стягнути з відповідача-2 основний борг за активну електроенергію в сумі 148243грн. 45коп., пені у розмірі 9251грн. 32коп., інфляційних нарахувань в розмірі 3224грн. 25коп. та 3% річних у розмірі 2134грн. 92коп.

Згідно із п.3.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011р. №18 (із внесеними змінами та доповненнями) ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як збільшення або зменшення розміру позовних вимог.

Як вбачається із змісту поданої позовної заяви та заяви (вх.№2972/14 від 10.06.2014р.) про уточнення позовних вимог, дана заява є фактично заявою про зменшення розміру позовних вимог.

Частиною 4 ст.22 ГПК України встановлено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

З огляду на викладене, подана позивачем заява (вх.№2972/14 від 10.06.2014р.) про уточнення позовних вимог є зменшенням розміру позовних вимог, дане уточнення судом розглянуто та прийнято, тому позовні вимоги розглядаються із врахуванням вимог заявлених у поданих позивачем уточненнях. Крім цього, судом розглянуто та відхилено клопотання позивача (вх.№1985/14 від 15.04.2014р.) про залучення до участі у даній справі відповідача-2 Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова, оскільки питання щодо такого залучення судом було розглянуто в судовому засіданні 15.04.2014р., на підставі поданого представником відповідача-1 - ВЧ А-4324 клопотання (вх.№1975/14 від 15.04.2014р.) про залучення до участі у справі іншого відповідача, а саме КЕВ м.Львова, та останнього залучено у справу, як відповідача-2.

В судове засідання 10.06.2014р. відповідач-1 явки повноважного представника не забезпечив, будь-яких пояснень на вимогу суду по суті заявлених позовних вимог не надав, позовні вимоги не оспорив, вимоги ухвал суду не виконав. Жодних заяв чи клопотань на адресу суду від відповідача-1, станом на 10.06.2014р. не поступало. Крім цього, судом розглянуто та відхилено клопотання (вх.№1974/14 від 15.04.2014р.), подане представником відповідача-1 про продовження строку розгляду спору, оскільки, станом на день прийняття рішення двохмісячний строк розгляду даної справи, встановлений ст.69 ГПК України, не закінчився.

За умовами ст.33 ГПК України на сторони покладається обов'язок доводити їх вимоги чи заперечення. Згідно вимог ст.ст.4-2, 4-3 ГПК України, сторони мають рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, заявленні клопотань та здійсненні інших процесуальних прав. Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду усіх сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст.75ГПК України.

В судове засідання 10.06.2014р. представник відповідача-2 явку забезпечив, через канцелярію суду (24939/14 від 10.06.2014р.) подав заяву №2443 від 06.06.2014р. про долучення до матеріалів справи відзиву на позовну заяву №2442 від 06.06.2014р. та копію витягу з ЄДРЮО та ФОП разом із документами. У відзиві на позовну заяву №2442 від 06.06.2014р. представник відповідача-2 зазначив, що відповідачем-2 було погашено заборгованість по активній електроенергії в сумі 350000грн. 00коп. і по реактивній електроенергії у сумі 20000грн. 00коп., в підтвердження чого відповідачем-2 долучено копії платіжних доручень №493 від 20.03.2014р. №612 від 16.04.2014р., №641 від 22.04.2014р., №820 від 22.05.2014р., копії реєстрів №1412 від 27.03.2014р., №1831 від 24.04.2014р., №1898 від 28.04.2014р., №2304 від 28.05.2014р. та копію банківської виписки від 27.03.2014р. Крім цього, у даному відзиві на позовну заяву, відповідач-2 зазначив, що він є структурним підрозділом Міністерства оборони України і фінансується виключно з державного бюджету України. Станом на сьогоднішній день, як зазначає відповідач-2, матеріальне становище організації вкрай тяжке, прямої вини відповідача перед позивачем в несплаті боргу не має, так як кошти за електроенергію не були вчасно перераховані з державного бюджету та просить суд зменшити розмір нарахування пені за несвоєчасну сплату боргу. В підтвердження наведених обставин, представник відповідача-2 долучив витяг з ЄДРЮО та ФОП від 16.01.2014р. із змісту якого вбачається, що засновником Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова є Міністерство оборони України, видом діяльності є діяльність у сфері оборони, а також долучено довідку №2020 від 08.05.2014р. по енергоносіях станом на 01.05.2014р., в якій відображено, зокрема, поступлення коштів від Міністерства оборони України за період з січня 2014 року по квітень 2014року

Дослідивши подані суду документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд Львівської області, в с т а н о в и в:

27.06.2008р. між Відкритим акціонерним товариством «Львівобленерго» (перереєстрація якого відбулася, внаслідок організаційно-правової форми з Відкритого акціонерного товариства на Публічне акціонерне товариство) (постачальник) та Військовою частиною А4324 (споживач) укладено договір №90528 про постачання електричної енергії, згідно до умов (п.1 даного договору) якого постачальник продає електричну енергію споживачу для потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю зазначеною в додатку №9 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точка продажу електричної енергії: зазначена в додатку №6 "Однолінійна схема".

Відповідно до п.1 та п.2 додатку №2 від 20.01.2009р. до договору №90528 від 27.06.2008р. "Порядок розрахунків" та додаткової угоди від 20.01.2009р. про внесення змін до договору про постачання електричної енергії №90528 від 27.06.2008р. погодженого сторонами, розрахунок споживача з постачальником електричної енергії за регульованим тарифом здійснюється за чинними тарифами, які встановлюються відповідно до положень нормативно-правових документів НКРЕ, згідно з договором про постачання електричної енергії. Розрахунковим періодом вважається період з 15 числа попереднього місяця до 14 числа поточного місяця (включно) та прирівнюється до календарного. Розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на зазначений у договорі поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника електричної енергії.

За умовами п.п. 4-6 додатку №2 від 20.01.2009р. до договору №90118 від 21.12.2006р. Остаточний розрахунок споживача за електричну енергію спожиту протягом розрахункового періоду здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених ПКЕЕ. Під час визначення суми платежу остаточного розрахунку за поточний розрахунковий період враховуються суми проведеної в попередніх та поточному розрахункових періодах оплати споживання електричної енергії за поточний розрахунковий період. Плата за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності проводяться споживачем на зазначений у договорі поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії. Плата за перетікання реактивної електричної енергії, за передачу (транспортування) електричної енергії, яка постачається постачальниками електричної енергії за нерегульованим тарифом, плата за надання споживачу додаткових послуг, плата у рахунок відшкодування завданих збитків, сума пені, сума боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних сплачуються на поточний рахунок постачальника електричної енергії, який зазначається у договорі. Рахунки на оплату платежів, передбачених даним договором, виписуються постачальником електричної енергії та надаються споживачу. Тривалість періоду для оплати отриманих рахунків має не перевищувати 10 операційних днів з дня отримання рахунку. Дата оплати рахунка (здійснення розрахунку) визначається датою, на яку були зараховані кошти на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом.

Відповідно до п.1.2. додаткової угоди від 20.01.2009р. про внесення змін до договору про постачання електричної енергії №90528 від 27.06.2008р., якою сторони внесли зміни у п.1 додатку №9 до договору №90528 від 27.06.2008р. "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", передбачено, що зняття показів засобів обліку відповідно до переліку об'єктів обліку споживача знімаються візуально 14 числа кожного місяця о 24-00 год. представником споживача. Належно оформлений акт про використану електричну енергію споживач не пізніше першої половини наступного робочого дня наручно в двох примірниках надає в розрахункову групу електропостачальної організації.

04.03.2010р. між Публічним акціонерним товариством «Львівобленерго» (кредитор) та Військовою частиною А4324 (боржник) та Квартирно-експлуатаційним відділом м.Львова (третя особа) було укладено договір №10/189 про виконання обов'язку боржника іншою особою.

Пунктом 1 договору №10/189 від 04.03.2010р. передбачено, що у відповідності до ст.528 ЦК України боржник покладає, а третя особа приймає на себе зобов'язання всіх грошових зобов'язань боржника перед кредитором по оплаті за активну та реактивну електричну енергію, понадлімітне споживання електричної енергії, пеню, 3 % річних, інфляційних, згідно з договором про постачання електроенергії №90528 від 27.06.2008р., укладеним між кредитором і боржником.

У зв'язку із укладеним між ПАТ «Львівобленерго» (позивачем), Військовою частиною А4324 (відповідачем-1) та Квартирно-експлуатаційним відділом м.Львова (відповідачем-2) договору №10/189 від 04.03.2010р. про виконання обов'язку боржника іншою особою - а саме КЕВ м.Львова, належним відповідачем у даному спорі є відповідач-2 - КЕВ м.Львова, відтак позовні вимоги, заявлені до відповідача-1 задоволенню не підлягають.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем у період з жовтня 2013 року по березень 2014 року надані відповідачу-1 послуги з електропостачання, про що відповідачем-1 у спірному періоді були складені та надані позивачу акти про використану електричну енергію (копії в матеріалах справи), на підставі яких позивачем здійснено нарахування вартості за використану електроенергію, та виставлено відповідачу-1 помісячно рахунки на оплату, а також нараховано за перетікання реактивної електроенергії, згідно додатку №7а від 27.06.2008р. до договору №90528 від 27.06.2008р. На виконання своїх зобов'язань згідно укладеного між сторонами договору відповідач-1 неналежним чином здійснював оплату за спожиту електричну енергію, оплачуючи надані послуги лише частково, внаслідок чого у відповідача-1 перед позивачем виникла заборгованість за активну електричну енергію в сумі 148243грн. 45коп.

За правилами ст.526 ЦК України,193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Станом на день прийняття рішення суду, доказів в спростування вищенаведених обставин не поступало, доказів щодо повної оплати заборгованості за активну електричну енергію не представлено, відтак заборгованість відповідача-2 перед позивачем становить в сумі 148243грн. 45коп.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (ст.610 ЦК України).

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частина 2 ст.218 ГК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач, на підставі ст.625 ЦК України нарахував відповідачу інфляційні втрати у розмірі 3224грн. 25коп. та 3% річних в розмірі 2134грн. 92коп. за період з жовтня 2013р. по лютий 2014р.

В силу ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором. Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 4.2.1. договору №90528 від 27.06.2008р. сторони встановили, що за внесення платежів, передбачених цим договором, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Так, згідно п.4.2.1 договору №90528 від 27.06.2008р., позивач за період з жовтня 2013 року по лютий 2014 року нарахував відповідачу пеню у розмірі 9251грн. 32коп. В судовому засіданні 10.06.2014р. представник відповідача-2 підтримав вимоги, викладені у відзиві на позовну заяву та просить суд задоволоти заявлене ним клопотання про зменшення пені та зменшити розмір пені на 50 відсотків.

Відповідно до п.3 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Частиною 1 ст.233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу; якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п.3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. У зазначеній нормі ГПК йдеться про можливість зменшення розміру саме неустойки (штрафу, пені), а тому вона не може застосовуватися у вирішенні спорів, пов'язаних з відшкодуванням сум збитків та шкоди (стаття 22, глава 82 Цивільного кодексу України). Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України. Якщо відповідні санкції застосовуються не у зв'язку з порушенням зобов'язання, а з інших передбачених законом підстав (наприклад, за порушення вимог конкурентного законодавства), їх розмір не може бути зменшено судом. Враховуючи те, що відповідач-2 є бюджетною організацією і нараховані штрафні санкції не передбачені в кошторисі Міністерства оборони України і те, що заборгованість виникла не з вини відповідача-2, а також враховуючи, що відповідач-2 вживає заходів щодо погашення заборгованості, суд прийшов до висновку про задоволення заявленого відповідачем-2 клопотання щодо зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню на 50 відсотків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України). Відповідно до ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги до відповідача-2 щодо стягнення основного боргу за активну електричну енергію в сумі 148243грн. 45коп., пені у розмірі 4625грн. 66коп., інфляційних втрат в розмірі 3224грн. 25коп. та 3% річних у розмірі 2134грн. 92коп. є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню. В решті позовних вимог щодо стягнення з відповідача-2 пені у розмірі 4625грн. 66коп. належить відмовити у зв'язку із зменшенням судом. В задоволенні позовних вимог до відповідача-1 слід відмовити.

Судові витрати необхідно віднести на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 4-3, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог до відповідача-1 відмовити.

Позов до відповідача-2 задоволити частково.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова (79016, м.Львів, вул.Шевченка, 3-А, код ЄДРПОУ 07638027) на користь Публічного акціонерного товариства "Львівобленерго" (79026, м.Львів, вул.Козельницька,3, код ЄДРПОУ 00131587) 148243грн. 45коп. - основного боргу, 4625грн. 66коп. - пені; 3224грн.25коп. - інфляційних втрат, 2134грн. 92коп. - 3% річних та 3257грн. 08коп. - судового збору.

Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

В решті позовних вимог відмовити.

Суддя Іванчук С.В.

Повне рішення складено 13.06.2014р.