№ 39190819, 12.06.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2014 р.Справа № 916/665/14Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого судді: Головея В.М.,

суддів: Мирошниченко М.А., Шевченко В.В.

при секретарі судового засідання: Максіміхіній Ю.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - Лущик Ю.Л. (за довіреністю),

від відповідача - Шаманська К.І. (за довіреністю),

від третьої особи - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Бестіс Систем»

на рішення господарського суду Одеської області від 05.05.2014р.

по справі № 916/665/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бестіс Систем»

до Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Одесарибгосп»

про зобов'язання укласти договір постачання електричної енергії

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Представником позивача та представником відповідача в судовому засіданні не було заявлено клопотання про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, отже фіксація судового процесу не здійснювалась відповідно до ст. 81-1 ГПК України.

В судовому засіданні 12.06.2014р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И Л А:

В лютому 2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Бестіс Систем» (далі - ТОВ «Бестіс Систем», позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» (далі - ПАТ «ЕК Одесаобленерго», відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Одесарибгосп» (далі - ТОВ «Одесарибгосп», третя особа) про зобов'язання укласти договір про постачання електричної енергії.

Обґрунтовуючи позов, ТОВ «Бестіс Систем» зазначило, що відповідач безпідставно відмовився від підписання угоди, яка має забезпечити електроенергією об'єктів, які знаходяться в користуванні позивача.

Рішенням господарського суду Одеської області від 05.05.2014р. (суддя Лічман Л.В.) позов ТОВ «Бестіс Систем» задоволено частково, зобов'язано ПАТ «ЕК Одесаобленерго» у відповідності до чинного законодавства та існуючих умов підключення укласти з ТОВ «Бестіс Систем» договір про постачання електричної енергії на гідротехнічні споруди, які розташовані в с. Яськи, с. Великий Дальник Біляївського району Одеської області та складаються з насосної станції (позначена під № 1 в акті приймання-передачі гідротехнічних споруд від 19.07.2013 р.), насосної станції (позначена під № 36 в акті приймання-передачі гідротехнічних споруд від 19.07.2013 р.), ставку (позначений під № 34 в акті приймання-передачі гідротехнічних споруд від 19.07.2013 р.) та ставку (позначений під № 35 в акті приймання-передачі гідротехнічних споруд від 19.07.2013 р.). У задоволенні позову про зобов'язання укласти договір про постачання електричної енергії з додатками в запропонованій ТОВ «Бестіс Систем» редакції - відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що в ході вирішення спору відповідач визнав заявлену до нього вимогу, проте позов задоволено частково, а саме без зазначення в резолютивній частині рішення повного тексту договору та додатків до нього, оскільки вони містять технічну інформацію, зокрема щодо способу підключення, яку об'єктивно без урахування конкретних умов перевірити неможливо.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ «Бестіс Систем» та ПАТ «ЕК Одесаобленерго» звернулись до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просять рішення господарського суду змінити, позов задовольнити в повному обсязі.

В апеляційних скаргах сторони вважають, що рішення прийнято з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Крім цього, апелянти зазначили, що господарським судом не дотримано вимог ч. 3 ст. 84 ГПК України, оскільки резолютивна частина рішення не містить умов, на яких сторони зобов'язані укласти договір.

Відзив на апеляційні скарги до Одеського апеляційного господарського суду не надходив.

ТОВ «Одесарибгосп» належним чином повідомлялось про час, дату та місце розгляду апеляційних скарг, про що свідчать копія реєстру поштових відправлень суду від 22.05.2014р. та витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень від 12.06.2014р. проте його представник в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив та правами, наданими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.

Згідно із роз'ясненнями підпункту 3.9.1 п.3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Отже, неявка ТОВ «Одесарибгосп» або його представника не перешкоджає розгляду скарги, оскільки, ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 21.05.2014р. про прийняття апеляційної скарги до провадження у даній справі явка представників сторін не визнавалась обов'язковою. Крім цього, у п. 5 вищевказаної ухвали зазначено, що нез'явлення представників сторін у судове засідання апеляційної інстанції не тягне за собою перенесення судового розгляду на інші строки і не є перешкодою для розгляду скарги по суті, за таких обставин судова колегія вважає, що матеріали справи дають можливість розглянути скаргу по суті за відсутності ТОВ «Одесарибгосп» або його представника.

В судовому засіданні 12.06.2014р. представник позивача та представник відповідача надали пояснення, якими підтримали доводи викладені в апеляційних скаргах.

Обговоривши доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення представника відповідача та представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до листа Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області від 28.11.2013 р. №11-09-06029, в 1998 р. затверджено План приватизації майна Одеського обласного сільськогосподарсько-рибоводного підприємства «Одесарибгосп», в подальшому реорганізованого у ЗАТ «Одесарибгосп».

Спільним наказом Міністерства аграрної політики України та Фонду державного майна України від 06.05.2003р. № 126/752 вирішено передати до сфери управління Міністерства аграрної політики України гідротехнічні споруди, включаючи ставкові рибоводні споруди та пов'язані з ними робочі машини і обладнання, інше майно, яке на момент приватизації не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених в процесі приватизації на базі підприємств рибного господарства, зазначених у додатку; забезпечити приймання-передачу майна на баланс ДП «Укрриба» в місячний термін з дня підписання цього наказу.

В додатку до цього наказу визначено перелік господарських товариств, створених в процесі приватизації на базі підприємств рибного господарства, майно (гідротехнічні споруди, включаючи ставкові рибоводні споруди та пов'язані з ними робочі машини і обладнання, інше майно, яке на момент приватизації не увійшло до статутних фондів цих товариств та не підлягає приватизації) яких передається на баланс ДП «Укрриба», серед яких зазначено і ЗАТ «Одесарибгосп».

Крім цього, вищевказаним наказом 06.05.2003р. № 126/752 встановлено, що з дозволу Фонду державного майна України орендодавцем майна, переданого згідно з цим наказом, виступає ДП «Укрриба», яке 19.12.2003 р. уклало із ЗАТ «Одесарибгосп» договір оренди № 8 на користування гідротехнічними спорудами.

На підставі затвердженого головою Державного департаменту рибного господарства акту приймання-передачі від 16.07.2003 р., додатком до якого є перелік гідротехнічних споруд, які не увійшли до статутного фонду господарського товариства ЗАТ «Одесарибгосп» у зв'язку з цим, на баланс ДП «Укрриба» передано та закріплено на праві повного господарського відання гідротехнічні споруди, а саме: насосні станції, центральний рибоза бор, водозаборні споруди, водовипуски, скидуючий водопровід, набір трубопровід, всасуючий трубопровід, підвідний канал, відвідний канал, головний скидний канал, головний водоналивний канал, вирощувальні ставки №№ 1-8, 13-14, літньо-маточні ставки, нагульні ставки №№ 1-12, ставки, канал водо забезпечення, рибоуловлювач.

Після припинення дії договору оренди №8 від 19.12.2003р., 05.07.2013р. між ДП «Укрриба» та TOB «Одесарибгосп» (правонаступник ЗАТ „Одесарибгосп") підписано акт приймання-передачі державного майна (повернення державного майна із оренди), за яким TOB «Одесарибгосп» передало, а ДП «Укрриба» прийняло державне нерухоме майно (гідротехнічні споруди ставів), яке розташоване за адресою: Одеська область. Біляївський район, с. Великий Дальник та с. Яськи.

В подальшому для забезпечення схоронності державного майна та належної його експлуатації, 19.07.2013р. між ДП «Укрриба» та ТОВ «Бестіс Систем» укладено договір зберігання державного майна № 15/13 строком дії до 19.07.2033р., за умовами якого ДП «Укрриба» передає, а ТОВ «Бестіс Систем» приймає на відповідальне зберігання згідно з актом приймання-передачі нерухоме державне майно - гідротехнічні споруди рибницьких ставів, які обліковуються на балансі ДП «Укрриба» і передані йому на підставі спільного наказу Міністерства аграрної політики України та Фонду державного майна України «Про передачу гідротехнічних споруд» від 06.05.2003 р. № 126/752.

Так, відповідно до додатку №1 до вказаного договору від 19.07.2013р. № 15/13, ДП «Укрриба» передало ТОВ «Бестіс Систем» на відповідальне зберігання державне майно (гідротехнічні споруди ставів), яке розташоване за адресою: Одеська обл., Біляївський р-н, с. Яськи, с. Великий Дальник, а саме: 1. Насосна станція, 2. Центральний рибоза бор, 3. Водозаборні споруди, 4. Водовипуск, 5. Скидуючий водопровід, 6. Набір трубопроводів, 7. Всасуючий трубопровід, 8. Підвідний канал, 9. Відвідний канал, 10. Головний скидний канал, 11. Головний водоналивний канал, 12. Вирощувальний ставок №2, 13. Вирощувальний ставок №4, 14. Літньо-маточні ставки №13-14, 15. Водовипуск, 16. Вирощувальний ставок №1, 17. Вирощувальний ставок №3, 18. Вирощувальний ставок №5, 19. Водовипуск, 20. Нагульний ставок №1, 21. Нагульний ставок №2, 22. Нагульний ставок №3, 23. Нагульний ставок №4, 24. Вирощувальний ставок №6, 25. Вирощувальний ставок №7, 26. Вирощувальний ставок №8, 27. Нагульний ставок №11, 28. Нагульний ставок №7-8, 29. Нагульний ставок №12, 30. Водовипуск, 31. Нагульний ставок №10, 32. Нагульний ставок №5-6, 33. Нагульний ставок №9, 34. Ставок, 35. Ставок, 36. Насосна станція, 37. Канал водозабезпечення, 38. Рибоуловлювач.

Додатковою угодою від 01.08.2013 р. до договору зберігання, позивачу надано право користування майном, переданим на зберігання.

Частиною 1 ст.26 Закону України «Про електроенергетику» визначено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Отже, укладання договору про постачання електричної енергії носить обов'язковий характер.

Серед переліку вищевказаних гідротехнічних споруд, споживання електричної енергії здійснюється лише на об'єктах 1, 36, 34 та 35, для забезпечення електропостачання зазначених об'єктів, позивач звернувся до відповідача із заявою від 12.02.2014 р. № 09/02/14 про укладення відповідного договору, надавши два його примірника та усі інші необхідні документи, однак листом від 17.02.2014 р. № 270 відповідач відмовив в укладенні договору про постачання електричної енергії на гідротехнічні споруди, оскільки 19.12.2008р. між ним та ЗАТ «Одесарибгосп», правонаступником якого є ТОВ «Одесарибгосп», укладено договір про постачання електричної енергії № 99 на зазначені гідротехнічні споруди.

Колегія суддів погоджується з господарським судом, що мотиви відмови ПАТ «ЕК Одесаобленерго» в укладанні договору про постачання електричної енергії з позивачем, є неправомірними, оскільки об'єкти, на які планується постачання електричної енергії, знаходяться на теперішній час у користуванні позивача, а не третьої особи, в зв'язку з чим він, маючи технічну можливість, цілком законно та обґрунтовано запропонував ПАТ «ЕК Одесаобленерго» укласти угоду на постачання електричної енергії на гідротехнічні споруди. Така ж позиція викладена в листі начальника територіального підрозділу НКРЕ у Одеській області від 17.02.2014р. №30-15/35/72, згідно якого ПАТ «ЕК Одесаобленерго», виходячи з ситуації, що склалась, повинно укласти з ТОВ «Бестіс Систем» договір про постачання електричної енергії із застосуванням існуючої схеми приєднання електроустановок та дозволеної потужності, одночасно внісши зміни до угоди з ТОВ «Одесарибгосп».

Приймаючи до уваги докази, які наявні в матеріалах справи, судова колегія вважає, що вимога позивача про зобов'язання відповідача укласти договір про постачання електричної енергії в редакції, що запропонована ТОВ «Бестіс Систем» є правомірною.

Колегія суддів вважає, що задовольняючи позов ТОВ «Бестіс Систем» частково, господарський суд порушив положення ч. 3 ст. 84 ГПК України, за умовами якої, у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.

Так, згідно із п. 9.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012р. «Про судове рішення», господарські суди повинні зазначити у рішенні про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект цього договору, наприклад: «Вважати договір (найменування договору) укладеним на умовах поданого (найменування позивача) проекту цього договору», а в разі необхідності - з викладенням у рішенні умов (пунктів) договору повністю або в певній частині.

Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що позивачем в прохальній частині свого позову навів проект договору про постачання електричної енергії, разом з додатками, який він бажає укласти із відповідачем. При цьому позивачем було визначено у вказаному проекті договору усі умови, які є такими в силу приписів п.п. 5.5., 5.6. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України № 28 від 31.07.1996р. (із змінами та доповненнями).

Отже, порушення судом першої інстанції приписів ч. 3 ст. 84 ГПК України, призвело до неможливості виконання з боку відповідача рішення суду від 05.05.2014р., зважаючи на те, що судом не визначено, яким саме чином та на яких умовах відповідач має постачати електричну енергію на об'єкти позивача.

Судова колегія також зазначає, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції не врахував положення ст. 187 ГК України, за умовами якої, спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. При цьому день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Реалізація положень ст. 187 ГК України можлива лише за умовами викладення у резолютивній частині рішення проекту договору, однак судом першої інстанції це не було враховано під час прийняття оскаржуваного рішення.

Статтею 33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи а також неправильне застосування норм матеріального права та процесуального права, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що господарським судом не надано належної оцінки всім зазначеним вище обставинам, що призвело до прийняття невірного рішення.

Таким чином, апеляційні скарги ТОВ «Бестіс Систем» та ПАТ «ЕК Одесаобленерго» підлягають задоволенню, а оскаржуване рішення - скасуванню.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись cm.cm. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

1. Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Бестіс Систем» - задовольнити.

2. Рішення господарського суду Одеської області від 05.05.2014р. - скасувати.

3. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бестіс Систем» - задовольнити.

4. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю «Бестіс Систем» договір про постачання електричної енергії разом з усіма додатками до нього, в редакції запропонованої позивачем (т.1, а. с. 9-41).

5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бестіс Систем» 1 218,00 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять грн. 00 коп.) відшкодування понесених позивачем витрат по сплаті судового збору за розгляд позовної заяви.

6. Зобов'язати господарський суд Одеської області видати наказ відповідно до цієї постанови із зазначенням в ньому всіх необхідних реквізитів сторін.

Постанова, згідно ст. 105 ГПК України, набуває законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 13.06.2014 року.

Головуючий суддя Головей В.М.

Суддя Мирошниченко М.А.

Суддя Шевченко В.В.