Постановление суда № 39185488, 12.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" червня 2014 р. м. Київ К/800/17557/14

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого суддіРозваляєвої Т. С. (суддя-доповідач),суддівМаслія В. І., Черпіцької Л. Т.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної інспекції сільського господарства в Сумській області на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2014 року у справі за позовом Фермерського господарства "Троценко" до Державної інспекції сільського господарства в Сумській області, Державного інспектора сільського господарства в Сумській області Орєхова Віктора Володимировича, третя особа: Сільськогосподарський споживчий кооператив "Ярославна", про визнання протиправним та скасування припису,

установив:

Фермерське господарство "Троценко" звернулось з позовом до Державної інспекції сільського господарства в Сумській області, Державного інспектора сільського господарства в Сумській області Орєхова В. В. про визнання протиправним та скасування припису.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою на нього.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2014 року апеляційну скаргу залишено без руху.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2014 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику в зв'язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги.

Не погоджуючись з ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2014 року, відповідач звернувся з касаційною скаргою на неї, в якій просив її скасувати, а справу направити на розгляд суду апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційних скарг, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Частиною 3 ст. 106 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається, зокрема, документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху

Судом апеляційної інстанції встановлено, що до поданої апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору, в зв'язку з чим апеляційну скаргу залишено без руху.

На виконання вимог ухвали скаржником направлено заяву, в якій зазначено, що Державна інспекція сільського господарства в Сумській області є центральним органом виконавчої влади та звільняється від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір».

Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апелянт не усунув недоліки апеляційної скарги, так як він не звільняється від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір», а тому апеляційну скаргу необхідно повернути.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції та вважає за необхідне зазначити таке.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовані Законом України «Про судовий збір».

Статтею 5 цього Закону передбачено пільги щодо сплати судового збору.

Проте Державна інспекція сільського господарства України не віднесена до органів, що звільняються від сплати судового збору, а тому такий орган повинен сплачувати судовий збір на загальних підставах.

В своїй касаційній скарзі скаржник зазначає, що на момент подачі апеляційної скарги сплатити судовий збір не вбачалось можливим, оскільки інспекція є бюджетною установою і повністю залежить від державного бюджету та бюджетної програми на рік, за якою державним установам виділяються кошти з державного бюджету. Таким чином судовий збір сплачено тільки в березні 2014 року, тобто після надходження коштів.

Колегія суддів відхиляє такі доводи.

Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк (ст. 8 Закону).

Ця норма закону наказує варіант поведінки діям суду, але дозволяє визначати обов'язки в окремих випадках.

Крім того, суд бере до уваги ту обставину, що Закон України «Про судовий збір» прийнятий 08 липня 2011 року та набрав чинності 01 листопада 2011 року, і відповідач повинен був знати про те, що його виключено з переліку осіб, які звільняються від сплати судового збору, і в силу того, що саме він уповноважений, як розпорядник коштів, повинен був готувати проект кошторису на фінансування з Державного бюджету України та проекти відповідних змін до кошторису, тобто у відповідача існувала необхідність передбачити у поточному році видатки на сплату судового збору.

Враховуючи викладене та те, що звільнення від сплати судового збору є правом суду, а не обов'язком, враховуючи принцип рівності перед законом і судом, закріплений ст. 10 КАС України, судом апеляційної інстанції не порушені норми процесуального права, що є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення - без змін.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

Касаційну скаргу Державної інспекції сільського господарства в Сумській області залишити без задоволення, а ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: