№ 39160973, 03.06.2014, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2014 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Мосьондз І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Подільського районного суду м.Києва від 21 березня 2014 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-1 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Подільського районного суду м.Києва від 21 березня 2013 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 (вісімдесят п'ять) гривень.

Не погоджуючись із даним рішенням суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати, провадження по справі закрити, за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП. В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що суддя, всупереч вимогам ст.252 КУпАП, не забезпечив всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, не врахував надані нею пояснення, що спростовують її вину. Вважає, що висновок суду про доведеність її вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, не відповідає фактичним обставинам справи.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_2 та її захисника ОСОБА_3, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, допитавши свідка ОСОБА_4, який проводив перевірку з питань дотримання податкового законодавства ТОВ «Спорт-Лідер» та склав протокол про адміністративні правопорушення, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Із оскаржуваної постанови судді вбачається, що 30 січня 2014 року під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Спорт-Лідер», розташованого за адресою: м.Київ, вул.Набережно-Хрещатицька, 39а, кв.5, було виявлено порушення головним бухгалтером ТОВ «Спорт-Лідер» - ОСОБА_2 п.185.1 ст.185, п.198.3, ст.198, п.200.1, п.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-6 (із змінами та доповненнями), внаслідок чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за жовтень 2013 року на загальну суму 11 996 гривень.

В обґрунтування доведеності вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, суд послався на докази, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення від 30.01.2014 року та акті документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ТОВ «Спорт Лідер» з питань достовірності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за вересень, жовтень, листопад 2013 року від 30.01.2014 року №235/26-56-15-01-15/35017070.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП суд при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями статей 251 та 252 КУпАП регламентовано, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному всіх обставин справи в їх совокупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення та з оскаржуваної постанови, судом першої інстанції під час розгляду протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 дані вимоги закону не дотриманні, а тому висновок судді про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, не відповідає фактичним обставинам справи.

Диспозицією ч.1 ст.164-14 КУпАП встановлена відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

В порушення вимог ст.283 КУпАП, в постанові судді відсутній виклад обставин, встановлених судом при розгляді справи, а є лише посилання на дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення від 30.01.2014 року. В той же час, протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_2, також не містить конкретних даних, в чому саме полягає суть вчинених нею дій, які утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, яка форма її вини щодо таких дій та які юридичні наслідки настали або могли настати внаслідок таких дій.

Обґрунтованими є доводи апеляційної скарги і про те, що суддя, всупереч вимогам ст.252 КУпАП, не забезпечив всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, не врахував надані ОСОБА_2 пояснення, надані нею докази, що спростовують її вину.

Таким чином, при розгляді даної справи суд першої інстанції не дотримався вимог ст.245, 252, 280, 283 КУпАП про всебічне, повне та об'єктивне дослідження обставин вчиненого адміністративного правопорушення, а його висновок про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, не відповідає фактичним обставинам справи. З цих підстав постанова суду підлягає скасуванню.

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні достатні докази, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_5 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, а її вина не може ґрунтуватись на припущеннях, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП.

З урахуванням викладеного, апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.247, 294 КУпАП , -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Подільського районного суду м.Києва від 21 березня 2013 року, якою ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 (вісімдесят п'ять) гривень, скасувати.

Прийняти нову постанову, якою провадження в справі, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, закрити, за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП.

Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя