Решение № 39142426, 05.06.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.06.14р. Справа № 904/1490/14

За позовом Дочірньої компанії "ГАЗ УКРАЇНИ" Національної акціонерної компанії "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ", м. Київ

до Державного підприємства "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 5 461 133 грн. 99 коп.

Суддя Манько Г.В.

Представники:

Від позивача: Яковернко П.А. - дов. №48/10 від 30.12.2013р..

Від відповідача: Власенко Н.В. - дов. від 13.01.15р.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду із позовом, яким просить стягнути з державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" 3% річних 5 461 133 грн. 99 коп. Судові витрати по справі позивач просить покласти на відповідача.

Позивач наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечував.

У судовому засіданні оголошені вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

20.12.2010 року між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", як постачальником, та Державним підприємством "Криворізька телоцентраль", як покупцем, було укладено договір № 06/10-2662БО-5 про закупівлю природного газу за державні кошти згідно п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити покупцеві імпортований природний газ, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 1.2 цього договору.

Газ, що поставляється за цим договором, використовується покупцем виключно для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання. Використання газу покупцем для інших потреб не є предметом цього договору (п. 1.1 договору).

Пунктом 1.2 додаткової угоди № 4 від 30.08.2011 року до договору поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання за № 06/10-2662БО-5 від 20.12.2010 року сторони встановили, що постачальник передає покупцю в період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року природний газ з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 72446,278 тис. куб. м.

Протягом січня-травня 2011р. у власність Відповідача природний газ на загальну суму 137 844 369 грн. 44 коп., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу. Покупець свої зобов'язання з оплати газу не виконав, за природний газ розрахувався лише на суму 20 798 332 грн. 58 коп.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2012р. у справі №14/5005/6988/2012 стягнуто з Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 117 046 036 (сто сімнадцять мільйонів сорок шість тисяч тридцять шість) грн. 86 коп. - основного боргу, 5 284 628 (п'ять мільйонів двісті вісімдесят чотири тисячі шістсот двадцять вісім) грн. 56 коп. - пені, 3762289 (три мільйони сімсот шістдесят дві тисячі двісті вісімдесят дев'ять) грн. 39 коп. - інфляційних, 4 975 467 (чотири мільйони дев'ятсот сімдесят п'ять тисяч чотириста шістдесят сім) грн. 82 коп. - 3% річних, 64 380 (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят) грн. 00 коп. - судового збору.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.04.2013р. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2012 року у справі №14/5005/6988/2012 скасовано частково та викладено резолютивну частину рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2012 року у справі №14/5005/6988/2012 у наступній редакції: «Позов задовольнити частково. Стягнути з Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль", м.Кривий Ріг на користь дочірньої компанії "Газ України" національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м.Київ» 117 046 036,86грн. основного боргу, 3 762 289,39 інфляційних втрат, 4 975 467,82 три відсотки річних, 60 166, 95грн. судового збору. В решті позову відмовити.»

Вимогами ст. 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до вимог ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 598, 599 цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з прийняттям судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків.

З огляду на те, що відповідач продовжує не виконувати зобов'язання по оплаті вартості поставленого природного газу, що відповідно призводить до подальшого невиконання рішення суду , ДК "Газ України", законно та обґрунтовано звертається з вимогою про стягнення 3% річних.

Згідно вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Таким чином суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" (50014, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1, ідентифікаційний код 00130850) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, ідентифікаційний код 31301827) 3% річних 5 461 133 грн. 99 коп., судовий збір в сумі 73 080 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Г.В. Манько

Повне рішення складено 10.06.14р.