ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
04 червня 2014 р. Справа № 802/800/14-а
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Дончика Віталія Володимировича,
Суддів: Богоноса Михайла Богдановича,
Яремчука Костянтина Олександровича,
за участю:
секретаря судового засідання: Медвідь Ірини Олегівни,
представників позивача: Мар'євича К.М., Іщенко О.В.,Мазура В.О,
представника відповідача: Галицького І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-Експлуатаційне Об'єднання" до Державної інспекції України з контролю за цінами про визнання протиправним та скасування рішення та припису
в с т а н о в и в:
17 березня 2014 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Житлово-Експлуатаційне Об`єднання" (далі - ТОВ "Житлово-Експлуатаційне Об`єднання", позивач) з позовом до Державної інспекції України з контролю за цінами (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення № 31 від 24.02.2014 року про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення державної дисципліни цін, за матеріалами якого відкрито провадження у адміністративній справі № 802/800/14-а.
Крім того, 02.04.2014 року судом відкрито провадження і в адміністративній справі № 802/972/14-а за позовом ТОВ "Житлово-Експлуатаційне Об`єднання" до Державної інспекції України з контролю за цінами про визнання протиправним та скасування припису № 19 від 25.02.2014 року про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін.
Ухвалою суду від 28.04.2014 року за клопотанням представника відповідача згадані адміністративні справи об'єднані в одне провадження під спільним номером 802/800/14-а.
В зв`язку з тим, що вказані адміністративні справи ухвалою суду об`єднані в одне провадження, представником позивача в судовому засіданні 07.05.2014р. подано уточнений адміністративний позов, в якому він просив:
визнати протиправним та скасувати рішення Державної інспекції України з контролю за цінами № 31 від 24.02.2014 року про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення державної дисципліни цін;
визнати протиправним та скасувати припис Державної інспекції України з контролю за цінами № 19 від 25.02.2014 року про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами планової перевірки дотримання ТОВ "Житлово-Експлуатаційне Об`єднання" вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, Державною інспекцією України з контролю за цінами складено акт від 19.02.2014 року № 006.
На підставі висновків даного акту перевірки, відповідачем 24.02.2014 року прийнято рішення № 31 про застосування до ТОВ "Житлово-Експлуатаційне Об`єднання" адміністративно-господарських санкцій за порушення державної дисципліни цін.
Крім того, на підставі висновків акту перевірки, Державною інспекцією України з контролю за цінами 25.02.2014 року винесено ТОВ "Житлово-Експлуатаційне Об`єднання" припис № 19 про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін.
Позивач не погоджується з такими висновками відповідача та, відповідно, і з прийнятим рішенням про застосування адміністративно-господарських санкцій та винесеним приписом, а тому просить їх скасувати.
Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та пояснення, надані у судових засіданнях, просили позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, з підстав, викладених у письмових запереченнях № 100-40-12/3903-14 від 12.05.2014 р., які містяться в матеріалах справи (т. 2 а.с. 1-8), в яких зазначено, що Державна інспекція України з контролю за цінами, приймаючи оскаржуване рішення та виносячи оскаржуваний припис, діяла згідно із нормами чинного законодавства на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом, в період з 31.01.2014 р. по 19.02.2014 р. завідувачем та головним спеціалістом Сектору у Вінницькій області Держцінінспекції проведено планову перевірку дотримання ТОВ "Житлово-Експлуатаційне Об`єднання" вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
За результатами перевірки складено акт від 19.02.2014 року № 006 (надалі - акт перевірки) (т. 1 а.с. 7-20).
24.02.2014р. на підставі висновків акту перевірки Державною інспекцією України з контролю за цінами прийнято оскаржуване рішення № 31 (т. 1 а.с. 5-6) про застосування до ТОВ "Житлово-Експлуатаційне Об`єднання" адміністративно-господарських санкцій за порушення державної дисципліни цін.
Згідно даного рішення, вирішено:
вилучити у ТОВ "Житлово-Експлуатаційне Об`єднання" в дохід державного бюджету, р/р 31111106700002, код 21081100, одержувач - УДКСУ у м. Вінниці, код 38054707, банк одержувач УДКСУ у м. Вінниці, МФО 802015 штраф в сумі 666122,37 грн.;
зобов`язати ТОВ "Житлово-Експлуатаційне Об`єднання" повернути споживачам суму необґрунтовано одержаної виручки в розмірі 666122,37 грн.
Крім того, 25.02.2014р., на підставі висновків акту перевірки, Державною інспекцією України з контролю за цінами винесено припис № 19 (т. 1 а.с. 147-148), згідно якого зобов`язано ТОВ "Житлово-Експлуатаційне Об`єднання" в місячний термін усунути порушення, а саме:
здійснити розрахунки тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, відповідно до вимог Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011р. № 869 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги", надати їх до Державної інспекції України з контролю за цінами для отримання висновку щодо розрахунків економічно обґрунтованих планових витрат на надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та подати на затвердження виконавчого комітету Вінницької міської ради на протязі не більше шести місяців;
до затвердження виконавчим комітетом Вінницької міської ради тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій безпосередньо для ТОВ "Житлово-Експлуатаційне Об`єднання", при визначені складових тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій - прибирання сходових кліток та прибирання прибудинкових територій та інших - дотримуватись вимог Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011р. № 869 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги";
здійснити перерахунки та повернути споживачам зайво отримані кошти в сумі 745511,66 грн., в тому числі необґрунтовано отриману виручку в сумі 666122,37 грн.
Позивач, не погоджуючись з висновками перевіряючих, вважаючи оскаржуване рішення та припис протиправними та такими, що підлягають скасуванню, звернувся до суду з адміністративним позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд зважає та керується наступним.
Так, в обґрунтування позовних вимог, в частині визнання протиправним та скасування рішення Державної інспекції України з контролю за цінами від 24.02.2014р. № 31 про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення державної дисципліни цін, позивач зазначає, що для застосування адміністративно-господарських санкцій, відповідач зобов`язаний був установити факт порушення ним порядку застосування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а також те, що це порушення призвело до одержання позивачем необґрунтованої виручки.
Також, позивач зазначає, що врахування витрат на «технічне обслуговування ліфтів» і на «енергопостачання ліфтів» при розподілі накладних витрат є законним та обґрунтованим, оскільки накладні витрати в його обліку розподілялись пропорційно до прямих витрат за кожним видом послуг, в тому числі за переліком послуг, які визначені складовими послугами з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Зазначений метод розподілу накладних витрат зафіксований в наказі про облікову політику товариства, так як найбільше відповідає характеру діяльності останнього (відсутність найманих працівників і забезпечення їх надання силами третіх осіб (субпідрядників)).
Однак, суд не погоджується з такими твердження позивача з огляду на наступне.
Згідно висновків акту перевірки, на підставі яких відповідачем прийнято оскаржуване рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій, під час перевірки встановлено, що ТОВ "Житлово-Експлуатаційне Об`єднання" при формуванні та застосуванні складових тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій - «технічне обслуговування ліфтів» та «енергопостачання ліфтів», враховувались накладні витрати підприємства, що є порушенням вимог пунктів 11, 23 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011р. № 869, рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 24.03.2011р. № 686 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету № 954 від 27.04.2009р. «Про погодження вартості з технічного обслуговування ліфтів для МКП «Вінницяліфт», частини 1 примітки до Тарифів на електроенергію, що відпускається населенню, які затверджені постановою Національної комісії з регулювання електроенергетики № 497 від 23.04.2012р. і зареєстровані в Міністерстві юстиції України23.04.2012р. за № 598/20911.
Внаслідок порушення вищезазначених нормативно-правових актів, на думку відповідача, ТОВ "Житлово-Експлуатаційне Об`єднання" необґрунтовано отримано виручку за період з 01 лютого 2013 року по 01 лютого 2014 року на загальну суму 764235,43 грн.
Пунктом 2 частини 1 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.
Статею 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що залежно від порядку затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вони поділяються на три групи:
1) перша група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують уповноважені центральні органи виконавчої влади, а у випадках, передбачених законом, - національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг та національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики;
2) друга група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території;
3) третя група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які визначаються виключно за договором (домовленістю сторін).
Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», порядок формування тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг другої групи (пункт 2 частини першої статті 14 цього Закону) визначає Кабінет Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів Україні "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги" № 869 від 01.06.2011р. затверджено Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
10.01.2013р. виконавчим комітетом Вінницької міської ради прийнято рішення № 15 «Про обслуговування житлового фонду» .
Згідно даного рішення, з метою покращення рівня та якості надання житлово-комунальних послуг населенню міста, розглянувши звернення ТОВ "Житлово-Експлуатаційне Об`єднання", відповідно ст. 30, ч. 1 ст. 52, ч. 6 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виконком міської ради зобов`язав Департамент житлового господарства в термін до 01.02.2013р. укласти договір «Про передачу в господарське відання житлові будинки та прибудинкові території» з ТОВ "Житлово-Експлуатаційне Об`єднання", а також зобов`язав Департамент житлового господарства, МКП «ЖЕК № 14», МКП «ЖЕК №16», ТОВ "Житлово-Експлуатаційне Об`єднання" в термін до 01.02.2014р. здійснити передачу житлового фонду.
Крім того, п. 2 вказаного рішення зобов`язано ТОВ "Житлово-Експлуатаційне Об`єднання" укласти договори на комунальні послуги з відповідними службами міста та проводити нарахування комунальних послуг мешканцям з 01.02.2013р.
Також, згідно даного пункту, дозволено ТОВ "Житлово-Експлуатаційне Об`єднання" для прийнятого на обслуговування житлового фонду тимчасово використовувати тарифи (граничні) на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які затвердженні рішенням виконавчого комітету міської ради від 26.04.2012р. № 995.
Рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 26.04.2012р. № 995 «Про встановлення тарифів (граничних) на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій по житловому фонду, який знаходиться на обслуговуванні МКП «ЖЕК-5», МКП «ЖЕК-6», МКП «ЖЕК-7», МКП «ЖЕК-12», МКП «ЖЕК-14», МКП «ЖЕК-15», МКП «ЖЕК-16», ПП «Мешканець», ПП «Бокуд», ТОВ «Енергоагроімпекс», затверджено порядок та періодичність надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Пунктом 2 вказаного рішення, встановлено тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та їх структуру.
Згідно пункту 4 даного рішення, виконавчим комітетом міської ради вирішено нарахування та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій проводити за фактично надані послуги в звітному місяці (в межах тарифів встановлених п. 2) відповідно до порядку і періодичності та вимог діючих нормативів, стандартів, правил визначених чинним законодавством, при цьому рівень рентабельності не повинен перевищувати 4-х відсотків.
Як стверджує позивач, при формуванні плати для мешканців житлових будинків по такій складовій як «технічне обслуговування ліфтів», ТОВ "Житлово-Експлуатаційне Об`єднання" вартість послуги згаданої складової збільшувало на відсоток накладних витрат у відповідному місяці та рентабельності.
Однак, суд не погоджується з такою позицією позивача, оскільки, відповідно до п. 11 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011р. № 869, витрати з технічного обслуговування ліфтів, як складова вартості послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, розраховуються виходячи із вартості обслуговування (без електроенергії) одного ліфта з розрахунку на місяць, кількості ліфтів у житловому будинку та сумарної загальної площі квартир (крім квартир першого поверху та нежитлових приміщень).
Тобто, на дану складову витрат не передбачено нарахування накладних витрат і, як наслідок, нарахування позивачем таких витрат призвело до зайвої сплати коштів мешканцями будинків, що обслуговує ТОВ "Житлово-Експлуатаційне Об`єднання".
Таким чином, за період з лютого по вересень 2013 року мешканцям 177 житлових будинків внаслідок нарахування накладних витрат на погоджену послугу з технічного обслуговування ліфтів ТОВ "Житлово-Експлуатаційне Об`єднання" зайво нараховано до сплати 660689,37 грн.
Отже, із врахуванням відсотка оплати наданих житлово-комунальних послуг в розмірі 97,55%, сума необґрунтовано отриманої виручки ТОВ "Житлово-Експлуатаційне Об`єднання" складає 644502,48 грн. (660689,37 грн. х 97,55% / 100%).
Вказана позиція стосується і формування ТОВ "Житлово-Експлуатаційне Об`єднання" плати для мешканців будинків по такій складовій як «енергопостачання для ліфтів».
Так, п. 23 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011р. № 869, встановлено, що витрати з енергопостачання ліфтів, як складової вартості послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, розраховуються виходячи із середньої кількість електроенергії для одного ліфта з розрахунку на місяць, тарифу на 1 кВт.г електроенергії, кількості ліфтів у житловому будинку та сумарної загальної площі квартир (крім квартир першого поверху та нежитлових приміщень).
Тобто, на дану складову витрат також не передбачено нарахування накладних витрат.
Як стверджує позивач, при формуванні плати для мешканців житлових будинків по такій складовій як «енергопостачання для ліфтів», ТОВ "Житлово-Експлуатаційне Об`єднання" вартість послуги згаданої складової збільшувало на відсоток накладних витрат у відповідному місяці та рентабельності.
Таким чином, за період з лютого по вересень 2013 року мешканцям 177 житлових будинків внаслідок нарахування накладних витрат на послугу з енергопостачання для ліфтів ТОВ "Житлово-Експлуатаційне Об`єднання" зайво нараховано до сплати 103546,06 грн.
З врахуванням відсотка оплати наданих житлово-комунальних послуг в розмірі 97,55%, сума необґрунтовано отриманої виручки ТОВ "Житлово-Експлуатаційне Об`єднання" складає 101009,18 грн. (103546,06 грн. х 97,55% / 100%).
Окрім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 28 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011р. № 869, обсяг накладних витрат визначається у відсотках до фонду заробітної плати основних робітників виконавця з урахуванням кошторисної вартості зазначених витрат відповідно до законодавства.
Тобто, визначення обсягу накладних витрат здійснюється у відсотках до фонду заробітної плати основних робіт саме виконавцем, якими в даному випадку являються треті особи, які на замовлення ТОВ "Житлово-Експлуатаційне Об`єднання" здійснюють «технічне обслуговування ліфтів» та «енергопостачання для ліфтів»
Отже, враховуючи відсоток оплати споживачами отриманих житлово-комунальних послуг, Державною інспекцією України з контролю за цінами, на думку суду, правомірно вирішено вилучити у ТОВ "Житлово-Експлуатаційне Об`єднання" в дохід державного бюджету штраф у розмірі 666122,67 грн., про що і прийнято оскаржуване рішення.
Крім того, позивач вважає, що рішення Державної інспекції України з контролю за цінами № 31 від 24.02.2014 року про застосування до нього адміністративно-господарських санкцій є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки застосовані ним санкції не узгоджуються з нормами статті 20 Закону України «Про ціни та ціноутворення», так як, окрім вилучення у ТОВ "Житлово-Експлуатаційне Об`єднання" в дохід державного бюджету 666122,67 грн. необґрунтовано отриманої виручки, одночасно його зобов`язано таку ж суму повернути споживачам.
Так, зокрема, норми статті 20 Закону України «Про ціни та ціноутворення» містять положення, які виключають можливість одночасного вилучення необґрунтовано одержаної виручки в дохід державного бюджету та повернення її споживачам, оскільки перші застосовуються до суб`єктів господарювання, за виключення тих, що на постій основі надають житлово-комунальні послуги або мають адресного споживача, тоді як до останніх застосовують адміністративно-господарські санкції у вигляді повернення необґрунтовано одержавної виручки споживачам.
Однак, вказані твердження позивача, на думку суду, спростовуються наступним.
Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про ціни і ціноутворення», за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін до суб'єктів господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції такі, як вилучення необґрунтовано одержаної виручки, що становить позитивну різницю між фактичною виручкою від продажу (реалізації) товару та виручкою за цінами, сформованими відповідно до запровадженого способу регулювання (крім тих, що на постійній основі надають житлово-комунальні послуги або мають адресного споживача), та штраф у розмірі 100 відсотків необґрунтовано одержаної виручки
Частиною 2 статті 20 Закону України «Про ціни і ціноутворення» передбачено, що суми адміністративно-господарських санкцій зараховуються до державного бюджету.
При цьому, сума необґрунтованої виручки, одержаної суб'єктами господарювання, які на постійній основі надають житлово-комунальні послуги або мають адресного споживача, повертається споживачам.
З аналізу вказаних норм Закону України «Про ціни і ціноутворення» слідує, що за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін до суб`єкті господарювання застосовуються такі адміністративно-господарські санкції, як вилучення до держаного бюджету необґрунтовано одержаної виручки та штраф у розмірі 100 відсотків необґрунтовано одержаної виручки.
В разі, якщо сума необґрунтованої одержаної виручки, одержана суб`єктами господарювання, які на постійні основі надають житлово-комунальні послуги або мають адресного споживача, вона повертається споживачам.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що рішення № 31 від 24.02.2014р. про застосування адміністративного-господарських санкцій, яким у ТОВ "Житлово-Експлуатаційне Об`єднання" вилучено в дохід державного бюджету штраф у сумі 666122,37 грн. та зобов`язано його повернути споживачам необґрунтовано одержану виручку в сумі 666122,37 грн., прийнято Державною інспекцією України з контролю за цінами правомірно, на підставі та у межах наданих йому повноважень, а тому адміністративний позов в цій частині задоволенню не підлягає.
Також, не підлягає задоволенню адміністративний позов в частині визнання протиправним та скасування припису Державної інспекції України з контролю за цінами № 19 від 25.02.2014р., з огляду на наступне.
Так, згідно висновків акту перевірки, на підставі яких відповідачем винесено оскаржуваний припис, під час перевірки встановлено, що ТОВ "Житлово-Експлуатаційне Об`єднання" при формуванні тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій допускались порушення щодо формування та застосування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а саме:
при визначенні складових тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій - прибирання сходових кліток та прибирання прибудинкових територій, застосовувалась договірна ціна, яка визначалась договорами, укладеними між ТОВ "Житлово-Експлуатаційне Об`єднання" та безпосередніми виконавцями МКП «ЖЕК-14», МКП «ЖЕК-16», ПП «Мешканець»;
обсяг накладних витрат в ТОВ "Житлово-Експлуатаційне Об`єднання" визначається не у відсотках до фонду заробітної плати основних працівників виконавця, а до прямих витрат на надання послуг (виконання робіт);
накладні витрати ТОВ "Житлово-Експлуатаційне Об`єднання" нараховувало на такі складові тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, як технічне обслуговування ліфтів та енергопостачання ліфтів, що призвело до зайвого отримання товариством в період з 01 лютого по 31 серпня 2013 року на загальну суму 745511,66 грн. (з врахуванням відсотка оплати споживачам житлово-комунальних послуг);
ТОВ "Житлово-Експлуатаційне Об`єднання" оформляло акти виконаних робіт із старшими по будинках або мешканцями по формі, що не відповідає формі, встановленій рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 26.02.2012р. № 995 та не надавало акти виконаних робіт підрядними організаціями для узгодження із старшими по будинку, як це передбачено рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 28.11.2013р. № 2693;
не визначена прибудинкова територія житлових будинків, що передані в господарське відання ТОВ "Житлово-Експлуатаційне Об`єднання";
з 01 лютого 2013 року до теперішнього часу ТОВ "Житлово-Експлуатаційне Об`єднання" користується тарифами на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які були затверджені для інших житлово-комунальних підприємств м. Вінниці.
Вказані дії призвели до порушення ТОВ "Житлово-Експлуатаційне Об`єднання" вимог пунктів 6, 7, 8, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 23, 28 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011р. № 869, пункту 1 рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради № 954 від 27.04.2009р. «Про погодження вартості з технічного обслуговування ліфтів для МКП «Вінницяміськліфт», частини 1 примітки до Тарифів на електроенергію, що відпускається населенню, які затверджені постановою Національної комісії з регулювання електроенергетики № 497 від 23.04.2012р. і зареєстровані в Міністерстві юстиції України23.04.2012р. за № 598/20911.
З урахуванням виявлених під час перевірки порушень, приписом Державної інспекції України з контролю за цінами № 19 від 25.02.2014р. зобов`язано ТОВ "Житлово-Експлуатаційне Об`єднання" в місячний термін усунути вказані порушення, а саме:
здійснити розрахунки тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, відповідно до вимог Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011р. № 869 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги", надати їх до Державної інспекції України з контролю за цінами для отримання висновку щодо розрахунків економічно обґрунтованих планових витрат на надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та подати на затвердження виконавчого комітету Вінницької міської ради на протязі не більше шести місяців;
до затвердження виконавчим комітетом Вінницької міської ради тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій безпосередньо для ТОВ "Житлово-Експлуатаційне Об`єднання", при визначені складових тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій - прибирання сходових кліток та прибирання прибудинкових територій та інших - дотримуватись вимог Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011р. № 869 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги";
здійснити перерахунки та повернути споживачам зайво отримані кошти в сумі 745511,66 грн., в тому числі необґрунтовано отриману виручку в сумі 666122,37 грн.
В обгрунтування позовних вимог в цій частині позивач зазначає, що оскаржуваний припис є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки відповідач, ні у своєму приписі, ні у акті перевірки не вказує на те, які ж саме положення законодавства порушуються позивачем при застосуванні тарифів, встановлених рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради № 995 від 26.04.2012 року.
Так, перевіркою встановлено, що позивач безпосередньо не надає мешканцям житлових будинків, які знаходяться в його господарському віданні, послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Для виконання вказаних послуг, ТОВ "Житлово-Експлуатаційне Об`єднання" укладено відповідні договори з виконавцями.
Згідно договору від 01 лютого 2013 року № 4/5 «Про надання послуг», укладеного між ТОВ "Житлово-Експлуатаційне Об`єднання" та МКП «ЖЕК-16», останній як виконавець своїми силами та засобами здійснює надання послуг по прибиранню місць загального користування та прибудинкових територій житлових будинків. Місячна вартість послуг по прибиранню місць загального користування та прибудинкових територій житлових будинків визначена в додатку № 1 до згаданого договору.
На запит Сектору у Вінницькій області Держцінінспекції у Вінницькій області від 06.02.2014р. № 1002-18-54 про надання інформації щодо порядку формування плати за вищезазначені послуги, від ТОВ "Житлово-Експлуатаційне Об`єднання" отримано пояснення.
В даному поясненні, за підписом директора та начальника планово-економічного відділу ТОВ "Житлово-Експлуатаційне Об`єднання" вказано, що для забезпечення надання послуг по прибиранню сходових кліток та прибудинкових територій житлових будинків, переданих ТОВ "Житлово-Експлуатаційне Об`єднання" на обслуговування з 01 лютого 2013 року, товариством розроблено проект договору на надання вищезазначених послуг, який був запропонований різним організаціям, що мали відповідних працівників. Враховуючи те, що альтернативи у виборі підрядних організацій на надання вищезазначених послуг станом на лютий 2013 року не було, за договірну ціну (вартість) на послуги з прибирання прийнято пропозиції організацій, що погодились на надання послуг по прибиранню сходових кліток та прибудинкових територій житлових будинків на умовах, визначених товариством в проекті договору. Таким чином, з 01 лютого 2013 року укладено договори з МКП «ЖЕК-14», МКП «ЖЕК-16», ТОВ «Енергоагроімпекс», ПП «Мешканець», а договірна вартість їхніх послуг визначена в додатках до даних договорів.
Таким чином, позивачем не спростовується того факту, що здійснення розрахунків тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій визначалось ТОВ "Житлово-Експлуатаційне Об`єднання" на договірних умовах.
В свою чергу, згідно положень ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що залежно від порядку затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вони поділяються на три групи:
1) перша група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують уповноважені центральні органи виконавчої влади, а у випадках, передбачених законом, - національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг та національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики;
2) друга група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території;
3) третя група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які визначаються виключно за договором (домовленістю сторін).
Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», порядок формування тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг другої групи (пункт 2 частини першої статті 14 цього Закону) визначає Кабінет Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів Україні "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги" № 869 від 01.06.2011р. затверджено Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Вказаний Порядок визначає механізм формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і поширюється на суб'єктів господарювання всіх форм власності, які надають послуги (далі - виконавці), суб'єктів господарювання всіх форм власності, що спеціалізуються на виконанні окремих послуг, на умовах субпідрядних договорів з виконавцями (далі - субпідрядники), органи місцевого самоврядування, власників, орендарів житлових будинків (гуртожитків), власників (наймачів) квартир (житлових приміщень у гуртожитках), власників нежитлових приміщень у житлових будинках (гуртожитках).
Згідно даного порядку, тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (далі - тариф на послуги) - вартість надання таких послуг, розрахована на основі економічно обґрунтованих планованих (нормативних) витрат з урахуванням планового прибутку та податку на додану вартість.
Тариф на послуги розраховується окремо за кожним будинком залежно від запланованих кількісних показників послуг, що фактично повинні надаватися для забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій з урахуванням переліку послуг згідно з додатком до цього Порядку.
При цьому, послуги надаються з урахуванням встановленого рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг. Копія такого рішення є невід'ємною частиною договору про надання послуг.
Таким чином, встановлення та застосування ТОВ "Житлово-Експлуатаційне Об`єднання" мешканцям плати за послуги з прибирання сходових кліток та прибудинкових територій житлових будинків на договірній основі є порушення норм зазначених законодавчих та нормативно-правових актів з питання формування цін/тарифів на житлово-комунальні послуги.
В свою чергу, ч. 2 ст. 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів.
З урахуванням положень даної статті, суд приходить до висновку, що припис № 19 від 25 лютого 2014 року, в частині зобов`язання позивача здійснити розрахунки тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, відповідно до вимог Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011р. № 869 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги", надати їх до Державної інспекції України з контролю за цінами для отримання висновку щодо розрахунків економічно обґрунтованих планових витрат на надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та подати на затвердження виконавчого комітету Вінницької міської ради на протязі не більше шести місяців, виданий Державною інспекцією України з контролю за цінами на виконання ТОВ "Житлово-Експлуатаційне Об`єднання" норм Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Що стосується викладеної в приписі вимоги з приводу здійснення ТОВ "Житлово-Експлуатаційне Об`єднання" в місячний термін перерахунку та повернення споживачам зайво отриманих коштів в сумі 745511,46 грн., в тому числі необґрунтовано отриманої виручки в сумі 666122,37 грн., то оцінка їй надана судом в частині оскарження рішення відповідача, яке, на думку суду, є правомірним.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що припис № 19 від 25.02.2014 року про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, винесено Державною інспекцією України з контролю за цінами правомірно, на підставі та у межах наданих йому повноважень, а тому адміністративний позов в цій частині задоволенню не підлягає.
При ухваленні рішення в даній адміністративній справі суд також керувався наступним.
Так, відповідно до ст. 16 Закону України «Про ціни та ціноутворення», органами державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення (далі - уповноважені органи) є:
центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами;
інші органи, визначені законом.
Повноваження та порядок діяльності уповноважених органів, права та обов'язки їх посадових осіб, які здійснюють державний контроль (нагляд) за дотриманням суб'єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін та державне спостереження у сфері ціноутворення, визначаються цим Законом, Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та іншими законами.
Пунктами 6, 7 частини 1 статті 18 Закону України «Про ціни та ціноутворення» передбачено, що уповноважені органи мають право:
приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;
надавати органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
В свою чергу, статтею 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" встановлено, зокрема, що, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або
часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.
Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.
Розпорядження або інший розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) - обов'язкове для виконання письмове рішення органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень у визначені строки. Розпорядження видається та підписується керівником органу державного нагляду (контролю) або його заступником.
Розпорядження може передбачати застосування до суб'єкта господарювання санкцій, передбачених законом.
Частина друга статті 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Згідно із ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ч. 1 ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Під час судового розгляду справи, судом встановлено, що з боку відповідачів надано достатньо аргументів та доводів, які свідчать, що оскаржувані рішення прийнятті в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В той же час позивач не довів обставин в обґрунтування своїх вимог, в зв'язку з чим суд приходить до висновку, що в позові слід відмовити.
Що стосується інших аргументів, на які посилався позивач, як на підставу для задоволення позову то, в даному випадку, варто зазначити, що судом, відповідно до ч. 2 ст. 8 КАС України, рішення про відмову в задоволення позову приймалось з урахування судової практики Європейського Суду з прав людини.
Так, у п. 23 Рішення у справі "Проніна проти України" від 18 липня 2006 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
Отже, за практикою Європейського суду з прав людини суд не зобов`язаний детально вивчати всі аргументи, на які посилається позивач, якщо такі аргументи не стосуються предмету спору.
У відповідності до ч.3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
З урахуванням положень вище вказаного Закону, на користь Державного бюджету підлягають стягненню з позивача 4384,80 грн. судового збору
п о с т а н о в и в:
В задоволені адміністративного позову відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-Експлуатаційне Об'єднання" в дохід Державного бюджету України судовий збір у сумі 4384 (чотири тисячі триста вісімдесят чотири) грн. 80 (вісімдесят) коп.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Головуючий Дончик Віталій Володимирович Судді: Богоніс Михайло Богданович Яремчук Костянтин Олександрович
Судебное решение № 39130880, Вінницький окружний адміністративний суд было принято 04.06.2014. Форма судопроизводства - Административное, форма решения – . На этой странице вы сможете найти ключевые данные об этом судебном решении. Мы обеспечиваем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных содержит полный спектр необходимой информации, позволяя вам легко находить ключевые данные.
то решение относится к делу № 802/800/14-а. Фирмы, указанные в тексте настоящего судебного документа: