Постановление суда № 39097736, 06.06.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кисельова Є.О.

Суддя-доповідач - Сухарьок М.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2014 року справа №812/957/14 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Сухарька М.Г., суддів Білак С.В., Гаврищук Т.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27 березня 2014 року у справі № 812/957/14 за позовом ОСОБА_2 до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області, Реєстраційної служби Первомайського міського управління юстиції у Луганської області про визнання незаконними дій, скасування державної реєстрації , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області, Реєстраційної служби Первомайського міського управління юстиції у Луганської області про визнання незаконними дій, скасування державної реєстрації.

Постановою суду першої інстанції від 27 березня 2014 року в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі позивач просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином.

За приписами п. 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може буди вирішено на основі наявних в ній доказів.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

06 листопада 2013 року Первомайською об'єднаною державною податковою інспекцією Міндоходів у Луганській області винесено вимогу № Ф-25 про сплату ОСОБА_2 недоїмки по єдиному внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 10970,78 грн., яку отримано позивачем 13 листопада 2013 року.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010 (надалі Закон № 2464).

Положення про Міністерство доходів і зборів України затверджено Указом Президента України від 18 березня 2013 року № 141/2013 (надалі - Положення 141).

Відповідно до п. 1 Положення 141 Міністерство доходів і зборів України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Міндоходів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань: забезпечення формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізації єдиної державної податкової, державної митної політики; забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок); забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.

За нормами пункту 3 Положення, до основних завдань Міністерства доходів і зборів, серед іншого, віднесено забезпечення формування та реалізація державної політики з адміністрування єдиного внеску, а також боротьба з правопорушеннями при застосуванні законодавства з питань сплати єдиного внеску. Відповідно до пункту 7 Положення 141 Міндоходів України здійснює повноваження безпосередньо та через територіальні органи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 № 229 «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів» було постановлено утворити як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства доходів і зборів згідно з додатком 1. Реорганізувати шляхом приєднання до відповідних територіальних органів Міністерства доходів і зборів територіальні органи Державної податкової служби та Державної митної служби згідно з додатком 2. Визначити територіальні органи Міністерства доходів і зборів правонаступниками територіальних органів Державної податкової служби та Державної митної служби, що реорганізуються згідно з пунктом 2 цієї постанови.

Статтями 2, 3 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003 року № 755-IV (далі Закон про реєстрацію) передбачено, що відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, регулюються Конституцією України, Законом про реєстрацію та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до закону про реєстрацію; дія закону про реєстрацію поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкуванню, а також фізичних осіб - підприємців.

Для проведення державної реєстрації юридичної особи державному реєстратору надається перелік документів передбачений ст. 24 Закону про реєстрацію (діючої редакції на момент створення Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області, тобто станом на 07 червня 2013 року).

Відповідно до частини 8 ст. 24 Закону про реєстрацію державному реєстратору забороняється вимагати додаткові документи для проведення державної реєстрації юридичної особи, якщо вони не передбачені ч. 6, 7 ст. 24 Закону про реєстрацію.

07 червня 2013 року для проведення державної реєстрації новоутвореної юридичної особи з назвою Первомайська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Луганській області державному реєстратору були подані документи перелік яких передбачено статтею 24 Закону про реєстрацію (діючої редакції на момент створення Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області, тобто станом на 07 червня 2013 року).

Перевіривши документи на відсутність підстав для залишення їх без розгляду та на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи державним реєстратором 07.06.2013 року внесено до реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи ідентифікаційний код відповідно до вимог Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про проведення державної реєстраційної юридичної особи Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про те, що державна реєстрація юридичної особи Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області проведена з дотриманням всіх вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців регулює Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15 травня 2003 року № 755-IV . В силу норм Закону про реєстрацію, посадовою особою, яка від імені держави здійснює державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців є державний реєстратор.

Відповідно до ст. 4 Закону про реєстрацію державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Частиною 2 статті 38 Закону про реєстрацію встановлено, що визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом, зокрема, є підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи.

Чинним законодавством України не передбачено права фізичної особи, що не є засновником юридичної особи, вимагати припинення такої юридичної особи чи скасування її державної реєстрації.

Тобто, в даному випадку безпосередньо між позивачем та другим відповідачем відсутні будь-які правовідносини, оскільки дії другого відповідача направлені до іншої особи.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції надана правильна правова оцінка спірним правовідносинам та постанова прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27 березня 2014 р. у справі № 812/957/14 за позовом ОСОБА_2 до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області, Реєстраційної служби Первомайського міського управління юстиції у Луганської області про визнання незаконними дій, скасування державної реєстрації - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27 березня 2014 р. у справі № 812/957/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Сухарьок М.Г.

Судді: Білак С.В.

Гаврищук Т.Г.