Постановление суда № 39095189, 20.05.2014, Апеляційний суд Житомирської області

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №272/1894/13-к Головуючий у 1-й інст. Карповець Віталій Володимирович

Категорія ст.. 185, 289 КК України Доповідач Городиський С. С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2014 року м. Житомир

Апеляційний суд Житомирської області в складі суддів:

Городиського С.С., Мельничук Н.М., Ткача С.О.,

за участю секретаря судового засідання - Прокопчук Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Житомирі апеляційну скаргу заступника прокурора Житомирської області Борисенка С.М. на вирок Андрушівського районного суду Житомирської області від 18 лютого 2014 року щодо:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Київ, проживаючого в АДРЕСА_1, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Київ, проживаючого в АДРЕСА_2, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,

за участю:

прокурора - Лозовик А.В.,

обвинувачених - ОСОБА_4, ОСОБА_5,

захисника - ОСОБА_6,

В С Т А Н О В И В:

за змістом апеляційної скарги прокурор просить вирок Андрушівського районного суду Житомирської області від 18.02.2014 року змінити у зв'язку з тим, що суд у резолютивній частині вироку не зазначив, що судові витрати за проведення авто-товарознавчих та товарознавчих експертиз необхідно стягнути на користь держави.

Вироком Андрушівського районного суду Житомирської області від 18.02.2014 року суд ухвалив:

- ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч. 2, 289 ч. 2 КК України та призначити йому за цими законами покарання, за ст. 185 ч. 2 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі, за ст. 289 ч. 2 КК України - 5 років позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі ст. 70 ч. І КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді 5 (п»яти) років позбавлення волі, без конфіскації майна. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити засудженого від відбування призначеного йому покарання з випробуванням, встановивши при цьому іспитовий строк на 3 (три) роки;

- ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 289 ч. 2 КК України та призначити йому за цим законом покарання - 5 (п»яти)років позбавлення волі, без конфіскації майна. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити засудженого ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши при цьому іспитовий строк на 2 (два) роки.

Крім того, згідно даного вироку, місцевий суд ухвалив стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 судові витрати за проведення авто-товарознавчої та товарознавчих експертиз в дольовому порядку по 586, 80 гривень з кожного.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи прокурора на підтримку вимог апеляційної скарги, думку обвинувачених та захисника щодо законності та обґрунтованості вироку суду першої інстанції, провівши судові дебати, перевіривши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, а також вирок суду першої інстанції в межах, передбачених ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 КПК України суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.

Як вбачається з резолютивної частини вироку, суд першої інстанції ухвалив стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 судові витрати за проведення авто-товарознавчої та товарознавчих експертиз в дольовому порядку по 586, 80 гривень з кожного. Тобто, суд у обвинувальному вироку вказав, який вид процесуальних витрат, а саме витрати, пов'язані із залученням експертів, підлягають стягненню з обвинувачених.

Враховуючи наведене та виходячи зі змісту ч. 2 ст. 124 КПК України, в якій зазначено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта (провадження експертизи під час досудового розслідування), вбачається, що кримінальним процесуальним законом прямо передбачено, на чию користь стягуються вказаного виду судові витрати з обвинувачених.

Доводи апелянта про наявність підстав для зміни вироку суду першої інстанції апеляційний суд визнає необґрунтованими та безпідставними, оскільки вони не кореспондуються з положеннями ст. 409 КПК України, в якій зазначено підстави для зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.

Приписами ч. 1 ст. 380 КПК України передбачено, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.

Невідповідності висновків суду першої інстанції, викладених у вироку, фактичним обставинам кримінального провадження, на що посилається прокурор в апеляційній скарзі, при перегляді вироку апеляційним судом, що стали б підставою для зміни вироку суду з мотивів, указаних апелянтом, не встановлено.

З урахуванням викладеного, переглянувши вирок суду першої інстанції в межах поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга прокурора з наведених у ній підстав задоволенню не підлягає, а вирок необхідно залишити без зміни, як законний та обґрунтований.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 376 ч. 2, 404, 407 КПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу заступника прокурора Житомирської області Борисенка С.М. залишити без задоволення.

Вирок Андрушівського районного суду Житомирської області від 18 лютого 2014 року відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Касаційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення ухвали апеляційним судом Житомирської області.

Судді: