Решение № 39093186, 03.06.2014, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.06.2014 Справа № 907/362/14

За позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк ", м. Дніпропетровськ

До відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, с. Водиця, Рахівський район

Про стягнення суми 28733,43 грн.

Суддя Йосипчук О. С.

За участю представників сторін:

від позивача: Баблюк О. Б., представник за дов. №5209-О від 15.11.2013 рок

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Публічним акціонерним товариством Комерційний Банк „Приватбанк", м. Дніпропетровськ заявлено позов до приватного підприємця ОСОБА_3, с. Водиця, Рахівський район про стягнення з нього 28733,43 грн. боргу за користування кредитними коштами.

Представник позивача просить задоволити позов в повному обсязі, обґрунтовуючи позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема стверджує, що відповідач своєчасно не виконав умови договору банківського обслуговування від 01.06.2012р. б/н, до якого приєднався, згідно заяви про приєднання, та не повернув у строк, вказаний у договорі кредит і відсотки за його використання, внаслідок чого утворився борг на загальну суму 28733,43 грн., з якої основний борг за кредитним договором складає суму 19000 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом - 6150,49 грн., пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 1872,94 грн. та заборгованість по комісії за користування кредитом - 1710 грн.

Відповідач на неодноразові виклики суду жодного разу не з'явився в судове засідання для розгляду даної справи, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи та не надав своїх пояснень по суті заявлених до нього вимог, з огляду на що цей спір вирішено в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Суд встановив:

Із матеріалів справи вбачається, що 01.06.2012р. між Публічним акціонерним товариством комерційним банком „Приватбанк" (позивачем) та приватним підприємцем ОСОБА_3, с. Водиця, Рахівського району (відповідачем) був укладений договір банківського обслуговування без номеру, шляхом приєднання, відповідно до поданої відповідачем заявки та у відповідності до ст.634 ЦК України.

Згідно з означеним договором позивач відкрив відповідачу поточний рахунок: НОМЕР_2 на якому, відповідно до договору, та при наявності вільних грошових коштів, банк здійснив обслуговування кредитного ліміту відповідача за рахунок власних коштів коштів. Про операції на кредитному рахунку, банк повідомляв у спосіб, прописаний у договору; - або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку між сторонами. Слід зауважити, що Порядок встановлення, змінення ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки, користування кредитним лімітом регламентується Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифів банку, розміщених у мережі Інтернет на сайті позивача, які разом з підписаною заявою відповідача про відкриття поточного рахунку в установі цього банку, складають вказаний вище договір банківського обслуговування.

Таким чином, позивач свої зобов'язання за договором банківського обслуговування б/н від 01.06.2012р. перед відповідачем виконав у повному обсязі, надавши йому кредитний ліміт в розмірі 19000 грн., про що свідчить виписка банку з рахунку підприємця за період з 27.03.2013р. по 05.03.2014р. та довідка банку про встановлення кредитних лімітів від 24.03.2014р.№ 08.7.0.0.0/140324104625, що містяться в матеріалах справи.

Натомість, відповідач, взяті на себе зобов'язання за цим кредитним договором не виконав та не повернув отримані у кредит кошти у сумі 19 000 грн. і не сплатив відсотки за користування коштами у сумі 6150,49 грн. Внаслідок такої бездіяльності виник борг, який підлягає примусовому стягненню в силу наступного.

Наявність у відповідача зазначеної суми боргу перед позивачем підтверджується матеріалами справи, зокрема поданим суду розрахунком боргу від 05.03.2014р., випискою банку з рахунку підприємця за період з 27.03.2013р. по 05.03.2014р. про перерахування спірної суми кредиту, довідкою банку про встановлення кредитних лімітів від 24.03.2014р.№ 08.7.0.0.0/140324104625 тощо.

Нормою ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із абзацом 1 ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у такій самій сумі, в строк та в порядку, що встановлені договором.

Нормами ст. 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Окрім вимог про повернення отриманих у кредит коштів, позивач просить стягнути з відповідача, й нараховану згідно з п. 3.18.4.1.3 договору банківського вкладу, й пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу в розмірі 1872,94 грн., а також просить стягнути й заборгованість з комісії на суму 1710 грн.

Заслухавши представника позивача та вивчивши наявні у справі матеріали суд встановив, вимоги позивача щодо стягнення з підприємця ОСОБА_3 пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу в розмірі 1872,94 грн. заявлено відповідно до п. 3.18.5.1 договору банківського вкладу, у зв'язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов'язань по цьому договору, зокрема, зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п. п. 3.18.2.2.2; 3.18.4.1; 3.18.4.2; 3.18.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п. п. 3.18.1.8; 3.18.2.2.3; 3.18.2.3.4 та винагороди, передбаченої п. п. 3.18.2.2.5; 3.18.4.4; 3.18.4.5; 3.18.4.6. і не заперечується відповідачем.

Згідно з ст. ст. 230 - 232 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому в договорі.

Згідно із ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Також, оскільки таке зобов'язання передбачене умовами кредитного договору до якого відповідач приєднався, слід визнати підставною і витмогу позивача про стягнення з відповідача суми 1710 грн. комісійної винагороди за обслуговування рахунку.

Отже, з огляду на наведене вище, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості по кредитному договору на загальну суму 28733,43 грн., з якої основний борг за кредитним договором складає суму 19000 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом - суму 6150,49 грн., пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - суму 1872,94 грн. та заборгованість по комісії за користування кредитом - суму 1710 грн., документально підтвердженими, обґрунтованими і не спростованими відповідачем.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна перемоги, буд.50, код ЄДРПОУ: 14360570) суму 28733,43 грн., в тому числі 19000 грн. основного боргу за договором банківського вкладу, заборгованість за процентами за користування кредитом на суму 6150,49 грн., пеню за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором на суму 1872,94 грн. та заборгованість по комісії за користування кредитом на суму 1710 грн., а також суму 1827 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати.

3. Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 05.06.2014р.

Суддя Йосипчук О. С.