Постановление суда № 39083008, 27.05.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" травня 2014 р. м. Київ К/800/6071/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді за участю секретаря представників сторін: прокурор: від позивача: від відповідача:Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. Титенко М. П. Клюге Л. М. Макаревич О. С.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПриватного акціонерного товариства «Укрспецконструкція» на постанову та ухвалуОкружного адміністративного суду міста Києва від 22.10.2013 року Київського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2014 рокуу справі№ 826/14944/13-аза позовомПершого заступника прокурора Подільського району м. Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києвідо Приватного акціонерного товариства «Укрспецконструкція»простягнення податкової заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.10.2013 року у справі № 826/14944/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2014 року, позов задоволено. Стягнуто заборгованість перед бюджетом з розрахункових рахунків та за рахунок готівки з ПАТ «Укрспецконструкція»в розмірі 6 608 689,00 грн.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, п. 57.3 ст. 57, п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України, ст. ст. 86, 156, 159 Кодексу адміністративного судочинства України

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з вимогами та доводами заявника не погоджується, просить залишити в силі судові рішення у справі.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної Державною у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві документальної планової виїзної перевірки ПАТ «Укрспецконструкція» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 року по 30.06.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 30.06.2012 року складено акт від 01.10.2012 року № 408/22-205/31030585, в якому зазначено про безтоварність операцій відповідача з ТОВ «Асторойл», ТОВ «Айвар-МС», ТОВ «Ліго» та ТОВ «Бізнес стандарт ЛТД», які, в свою чергу, не мали фактичної можливості здійснювати господарську діяльність через відсутність у них матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу, складських приміщень, транспортних засобів тощо.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 22.10.2012 року: № 0004482220, яким нараховані податкові зобов'язання з податку на додану вартість на суму 3 581 287,00 грн. (за основним платежем - 2 465 187,00 грн., за штрафними санкціями - 1 116 100,00 грн.), та № 0004472220, яким нараховані податкові зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємства на суму 3 027 402,00 грн. (за основним платежем - 2 716 487,00 грн., за штрафними санкціями - 310 915,00 грн.).

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.04.2013 року у справі № 2а-15736/12/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2013 року, в задоволенні позовних вимог ПАТ «Укрспецконструкція» про скасування податкових повідомлень-рішень від 22.10.2012 року за № 0004482220 та № 0004472220 відмовлено.

З посиланням на ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано зазначили, що зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість на загальну суму 6 608 689,00 грн., визначені податковим повідомленням-рішенням № 0004482220 та № 0004472220, є узгодженими.

Відповідачем вказані податкові зобов'язання не сплачено.

Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно (пункт 31.1 статті 31 Податкового кодексу України).

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Отже, у випадку визначення податкового (грошового) зобов'язання органом державної податкової служби граничним днем сплати буде десятий календарний день, що настає за днем отримання платником відповідного податкового повідомлення-рішення.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, передбачено, що сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно із п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що, податковим органом 09.11.2012 року було виставлено податкову вимогу № 1703 на суму 221 058,57 грн., яка отримана відповідачем 29.11.2012 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомленням про вручення.

Посилання відповідача на передчасність направлення податкової вимоги позивачем спростовується положеннями п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України.

З урахуванням положень пп. 14.1.137 п. 14.1 ст. 14, п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України та несплати відповідачем узгоджених податкових зобов'язань, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

За таких обставин касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Укрспецконструкція» залишити без задоволення

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.10.2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2014 року у справі № 826/14944/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак