Постановление суда № 39043034, 04.06.2014, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/2159/14-к

Провадження № 1-кп/303/216/14

УХВАЛА

04 червня 2014 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого-судді Заболотного А.М.

при секретарі Штець І.І.

розглянувши в підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1201307004000669 від 01.02.2013 року, який надійшов 04.04.2014 року від Закарпатської прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 288 КК України, 07.04.2014 року винесена ухвала про призначення підготовчого судового засідання,-

з участю: прокурора Лемак Р.В.

потерпілого ОСОБА_2

представника потерпілого ОСОБА_3

захисника обвинуваченого ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

04.04.2014 року до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1201307004000669 від 01.02.2013 року відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 288 КК України.

Прокурор Лемак Р.В. в підготовчому судовому засіданні просив призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 288 КК України, на підставі обвинувального акту, вважаючи, що обвинувальний акт відповідає всім вимогам КПК України, підстави для закриття провадження чи повернення обвинувального акту відсутні.

Потерпілий ОСОБА_2 та представник потерпілого просили призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 288 КК України, на підставі обвинувального акту.

Обвинувачений ОСОБА_1 та захисник обвинуваченого ОСОБА_4 вважають, що судовий розгляд кримінального провадження не може бути призначено, так як обвинувальний акт складений з порушенням вимог КПК України. Крім того, захисник обвинуваченого ОСОБА_4 надала суду постанову від 17.01.2012 року, якою скасовано постанову про закриття кримінальної справи відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та вважає така обставина також перешкоджає призначенню кримінального провадження до судового розгляду.

Вислухавши думку прокурора, потерпілого, обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника, вивчивши матеріали обвинувального акту з додатками, суд приходить до висновку про повернення прокурору обвинувального акту у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 288 КК України, у зв'язку з його невідповідністю вимогам КПК України, виходячи з наступного.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).

Одними із загальних засад кримінального провадження є верховенство права та його законність (п.п. 1 та 2 ч. 1 ст. 7 КПК України), поняття яких законодавцем визначено у ст.ст. 8 та 9 названого Кодексу.

В п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» вказано наступне: «оскільки Конституція України, як зазначено в її ст. 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституційні права та свободи людини і громадянина є безпосередньо діючими. Вони визначають цілі і зміст законів та інших нормативно-правових актів, зміст і спрямованість діяльності органів законодавчої та виконавчої влади, органів місцевого самоврядування і забезпечуються захистом правосуддя.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Із зазначеними положеннями Основного Закону у повній мірі кореспондуються приписи ч. 1 ст. 9 КПК України, якими передбачено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 314 КПК України після отримання обвинувального акта, суд не пізніше п'яти днів з дня його надходження призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження.

Згідно з вимогами п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт, зокрема, має містити: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 9) дату та місце його складення та затвердження.

Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 288 КК України у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1201307004000669 від 01.02.2013 року.

Відповідно до ст. 288 КК України, кримінальна відповідальність передбачена за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються убезпечення дорожнього руху, вчинене особою, відповідальною за будівництво, реконструкцію, ремонт чи утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, або особою, яка виконує такі роботи, якщо це порушення спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, тяжке тілесне ушкодження або смерть.

Як вбачається з пред'явленого ОСОБА_1 обвинувачення, останній обвинувачується у порушенні правил, норм та стандартів, що стосуються убезпечення дорожнього руху, вчинене особою відповідальною за ремонт автомобільних доріг, вулиць, інших дорожніх споруд, що спричинило потерпілому смерть, а саме ОСОБА_2

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити відомості, зокрема про виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Предметом злочину, передбаченого ст. 288 КК України, закон називає автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди, інші дорожні споруди.

Всупереч вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, в обвинуваченні не зазначено чітко за ремонт чого саме ОСОБА_1 відповідав, чи автомобільної дороги, чи вулиці, чи іншої дорожньої споруди, тобто не конкретизовано предмет злочину.

Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 288 КК України, полягає у діянні, що може виражатися у дії або бездіяльності при будівництві, реконструкції, ремонті чи утриманні предмету злочину.

Під ремонтом розуміється комплекс робіт, за якого відновлюються окремі елементи дорожніх умов, їхні властивості до проектного стану, усуваються пошкодження. В процесі ремонту дорожні умови відновлюються без істотного поліпшення транспортно-експлуатаційних характеристик.

З пред'явленого обвинувачення вбачається, що ОСОБА_1 був уповноважений на організацію робіт з перетину водопроводом автодороги «Мукачево-Івано-Франківськ-Рогатин-Львів», методом проколу, в с. Березинка Мукачівського району.

Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у порушенні правил, норм та стандартів, що стосуються убезпечення дорожнього руху, вчинене особою відповідальною саме за ремонт автомобільних доріг, вулиць, інших дорожніх споруд, що спричинило потерпілому смерть, що не відповідає фактичним обставинам кримінального правопорушення, оскільки роботи, на організацію яких був уповноважений ОСОБА_1, не відповідають поняттю «ремонт».

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 3 Постанови № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ про злочини, відповідальність за які встановлено статтями 286 - 288, 415 КК, слід мати на увазі, що диспозиції сформульованих у них норм - бланкетні. У зв'язку з цим суди повинні ретельно з'ясовувати і зазначати у вироках, у чому саме полягали названі у перелічених статтях порушення; норми яких правил, інструкцій, інших нормативних актів не додержано.

В обвинувальному акту прокурор вказує на порушення ОСОБА_1 зокрема ст. 96 Закону України «Про дорожній рух», проте в зазначеному нормативно-правовому акті така норма відсутня.

Також, всупереч вимогам п. 7 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт не містить будь-яких даних про розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, чи даних про відсутність такої шкоди.

Обвинувальний акт також не містить, як це передбачено п. 8 ч. 2 ст. 291 КПК України, даних про розмір витрат на залучення експерта, хоча як вбачається зі змісту обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, під час досудового розслідування неодноразово призначалися і проводилися експертизи (Р. II п.п. 5-6, 14).

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт також має містити відомості про дату та місце його складення та затвердження, однак дати складення обвинувального акту різняться (07.02.2014 року та 28.03.2014 року).

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 288 КК України, не відповідає вимогам КПК України, такі порушення неможливо усунути в процесі судового розгляду та перешкоджають такому, а тому обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору Закарпатської прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері для усунення зазначених недоліків.

Керуючись ст. 314 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Повернути обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1201307004000669 від 01.02.2013 року по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 288 КК України, прокурору Закарпатської прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Закарпатської області через суд першої інстанції протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя А.М.Заболотний