Решение № 39021156, 22.05.2014, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2014 року Справа № 915/574/14

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль Ю.М.,

при секретарі Бартошук В.О.,

з участю прокурора - Ібрагімової А.О., прокурора прокуратури м. Миколаєва,

та представників сторін:

від позивача - Горбачик О.А., дов. від 08.01.2014 р. № 02/02;

від відповідача - ОСОБА_2;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом прокурора Березнегуватського району Миколаївської області,

56203, вул. Леніна, 120, смт. Березнегувате, Миколаївська область,

в інтересах держави

в особі Державної екологічної інспекції у Миколаївській області,

54055, вул. Дзержинського, 134, м. Миколаїв,

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2,

56200, АДРЕСА_1,

про стягнення збитків, завданих внаслідок самовільного водокористування, -

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Березнегуватського району Миколаївської області звернувся у Господарський суд Миколаївської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Миколаївській області з позовом, з урахуванням заяви від 07.05.2014 р. № (15-12) 1056 вих.-14, до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення з останнього на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Миколаївській області (р/р № 33111331700066, код бюджетної класифікації 24062100, код ЄДРПОУ 37907592, МФО 826013, банк УКСУ у Березнегуватському районі Миколаївської області) грошових коштів у сумі 208267 грн. 74 коп., посилаючись на те, що ОСОБА_2, здійснюючи свою підприємницьку діяльність, усупереч вимогам ст.ст.44,48,49 Водного кодексу України самовільно видобув у період з 23 жовтня по 18 грудня 2013 року воду в кількості 3021 куб. м. із свердловини № 0155(01) без дозволу на спеціальне водокористування, чим заподіяв збитки державі у сумі позовних вимог, визначені на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Мінприроди України від 20.07.2009 р. № 389 і зареєстрованої у Мінюсті України 14.08.2009 р. за № 767/16783, зі змінами і доповненнями, внесеними наказом Мінприроди України від 30.06.2011 р. № 220.

У відзиві на позов підприємець ОСОБА_2 вимоги не визнав повністю, стверджуючи, що його вини у самовільному спеціальному водокористуванні немає. В обґрунтування своїх заперечень підприємець послався на те, що підприємницьку діяльність з поставки води населенню смт. Березнегувате та розташованому в цьому населеному пункті дитячому садочку "Сонечко" здійснює за відповідними договорами, при цьому мав дозвіл на спеціальне водокористування від 22.10.2010 р. № УКР3210 А/НИК, строк дії якого закінчився 22.10.2013 р. До закінчення зазначеного строку дії дозволу він звернувся у Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області про продовження дозволу, але у зв'язку зі змінами у законодавстві України щодо порядку видачі дозволів на спеціальне водокористування вимушений виконати значний обсяг погоджень для отримання нового такого дозволу.

З урахуванням поданих відповідачем заперечень, Державна екологічна інспекція у Миколаївській області у письмових поясненнях від 21.05.2014 р. № 02/1518 вважає, що підприємцем ОСОБА_2 не дотримано, крім вказаного прокурором законодавства й інше, зокрема положення, викладені в "Порядку погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 10.07.1992 р. № 459", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р. № 321, зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 р. № 1203 (далі - Порядок), а також Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" та постанови Кабінету Міністрів України від 07.12.2005 р. № 1176 "Про затвердження форми заяви на одержання суб'єктом господарювання або уповноваженою нею особою документів дозвільного характеру".

У судовому засіданні прокурор і представник позивача підтримали вимоги повністю з підстав, викладених у позові, а підприємець ОСОБА_2 вимоги не визнав з підстав, викладених у відзиві, та пояснив, що спеціальне водокористування здійснює для господарських та побутових потреб із свердловини та через башту по водопроводу, котрі передані йому Березнегуватською селищною радою у постійне користування; що розпочав отримання дозволу на спеціальне водокористування до закінчення строку дії попереднього дозволу і лише у ході розгляду даної справи отримав погодження Державної служби геології та надр від 29.04.2014 р., котре необхідне для звернення з клопотанням про видачу дозволу на спеціальне водокористування.

Вислухавши прокурора, представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали перевірки прокуратури Березнегуатського району Миколаївської області у справі № 08, проведеної за постановою прокурора Березнегуватського району Миколаївської області від 05.12.2013 р., та матеріали справи, суд приходить до такого.

Підприємець ОСОБА_2 здійснює діяльність з постачання води на господарські та побутові потреби частині населення смт. Березнегувате Миколаївської області та розташованому на території цього населеного пункту дитячому садочку "Сонечко" із свердловини № 0155(01) через башту та водопровідну систему, котрі йому передані у постійне безкоштовне користування за угодою від 06.02.2003 р., укладеною з Березнегуватською селищною радою Миколаївської області. Така діяльність є, згідно ст. 48 Водного кодексу України (далі - ВК України), спеціальним водокористуванням. Вказаним законом передбачено, що спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

У відповідності зі ст.ст.44,49 ВК України водокористувачі повинні здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Водопостачання ОСОБА_2 здійснював, маючи дозвіл на спеціальне водокористування від 22.10.2010 р. № УКР3210 А/НИК, виданий Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області, зі строком його дії до 22.10.2013 р.

Із матеріалів перевірки прокуратури Березнегуватського району, котрі, в основному, містять ті ж матеріали, що й сторонами подані суду, випливає, що в ході перевірки діяльності підприємця ОСОБА_2, проведеної у зв'язку з порушенням підприємцем водоохоронного законодавства України, встановлено здійснення ОСОБА_2 централізованого постачання води після закінчення строку дії дозволу на спеціальне водопостачання. Це порушення й стало підставою для звернення з позовом у даній справі.

Суд вважає, що встановивши порушення ОСОБА_2 вимог законодавства України, регулюючого спеціальне водокористування, прокурор і позивач не довели вини підприємця в цьому порушенні.

Так, підприємець ОСОБА_2 стверджує, що до закінчення строку дії дозволу на спеціальне водокористування звернувся в орган, який видав дозвіл - у Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області, про продовження строку вказаного дозволу згідно Порядку, котрим передбачено, що у разі коли умови спеціального водокористування залишаються незмінними, за клопотанням водокористувача термін спеціального водокористування може бути продовжено, але не більше ніж на період відповідно коротко-або довготермінового водокористування органом, що видав дозвіл, про що у дозволі робиться відповідна відмітка (п.6 Порядку).

ОСОБА_2 також наполягає, що у Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області узнав, що останнє не має повноважень на подовження строку дії дозволу, оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 р. № 1203 "Про внесення змін до постанови Кабінету міністрів України від 13.03.2002 р. № 321" з 17.05.2013 року повноваження на видачу дозволів на спеціальне водокористування з водних об'єктів місцевого значення передані до органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за погодженням із Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською, Севастопольською міськими держадміністраціями.

На спростування тверджень відповідача прокурором подано довідку Управління екології та природних ресурсів Миколаївської обласної держадміністрації від 21.05.2014 р. № 01-03/32-05, з якої випливає, що упродовж 2013 року підприємець ОСОБА_2 не звертався до управління про продовження строку дозволу на спецводокористування або отримання нового такого дозволу.

Суд відхиляє поданий прокурором указаний документ, оскільки ОСОБА_2 й не стверджував, що звертався до Управління екології та природних ресурсів Миколаївської обласної держадміністрації, і більше того, підприємець стверджував, що представник Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області відмовився прийняти у нього заяву та документи на продовження строку дозволу на спецводокористування та надав перелік документів, необхідних для оформлення такого дозволу в Управлінні екології та природних ресурсів Миколаївської обласної держадміністрації.

Законами України, і ВК України зокрема, не встановлено строків, на які видаються дозволи на спецводокористування.

У відповідності з Порядком спецводокористування може бути короткотерміновим (до 3 років) - у разі скидання водокористувачем забруднюючих речовин у водні об'єкти в обсягах, що перевищують граничнодопустимі, які встановлюються органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, та довготерміновим (від 3 до 25 років) - в усіх інших випадках (п.6 Порядку).

Порядком визначено, що дозволи на спецводокористування видаються відповідними органами в місячний термін з дня подання в установленому порядку клопотання (п. 4. Порядку).

Цим же Порядком передбачено, що у разі коли умови спеціального водокористування залишаються незмінними, за клопотанням водокористувача термін спеціального водокористування може бути продовжено, але не більше ніж на період відповідно коротко - або довготермінового водокористування органом, що видав дозвіл, про що у дозволі робиться відповідна відмітка (п.6 Порядку), але при цьому не визначено за який час до сплину строку дії дозволу належить звернутися за його продовженням.

З огляду на викладене, суд вважає, по-перше, що прокурор та позивач не спростували доводи відповідача про те, що той своєчасно звернувся до органу, який видав дозвіл на спецводокористування, про продовження такого дозволу.

По-друге, прокурор і позивач не довели обґрунтованості видачі підприємцю дозволу від 22.10.2010 р. № УКР3210 А/НИК на спецводокористування (як і попереднього дозволу від 09.12.2003 р. № УКР2009 А/НИК, термін дії якого продовжено 10.11.2006 року) строком на 3 роки, враховуючи, що підприємцю ОСОБА_2 передано право на користування свердловиною, водонапірною баштою та водопровідною системою безстроково, що підтверджується зазначеною вище укладеною підприємцем угодою з Березнегуватською сільрадою, і умови водокористування не змінювалися, що випливає із листа Державної служби геології та надр України від 29.04.2014 р. № 6270/03/10-14.

Крім того, суд також визнає, що зміна у встановленому порядку органу, який видає дозволи на спецводокористування (у відповідності з постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 р. № 1203 "Про внесення змін до постанови Кабінету міністрів України від 13.03.2002 р. № 321" таким органом до 17.05.2013 р. було Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області, а у подальшому повноваження на видачу дозволів на спеціальне водокористування з водних об'єктів місцевого значення передані до органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за погодженням із Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською, Севастопольською міськими держадміністраціями) не потягла за собою неможливості продовження строку дії виданого дозволу ОСОБА_2 згідно ч.2 п.6 Порядку. Тому суд вважає безпідставними дії державних службовців щодо скерування відповідача на оформлення нового дозволу на спецводокористування.

У відповідності з Порядком дозволи на спецводокористування видаються за клопотанням водокористувачів з обґрунтуванням потреби у воді, яке погоджується, у разі використання підземних вод, з Держгеонадрами України або дочірніми підприємствами НАК "Надра України" за переліком, який затверджує Мінприроди (п.3 Порядку).

Разом з тим, Порядком чи іншим законодавством України не визначено строк, протягом якого Держгеонадрами України або дочірніми підприємствами НАК "Надра України" надається водокористувачам погодження на спецводокористування.

Вказаним порядком також передбачено, що видача дозволів та погодження клопотань здійснюються безоплатно (п. 7 Порядку).

Проте підприємцем ОСОБА_2 подано документи, з яких випливає, що для отримання погодження на платній основі ТОВ фірма "СКВІД" здійснено лабораторне дослідження води та поточні індивідуальні технологічні нормативи використання води, котрі погоджені Миколаївським регіональним управлінням водних ресурсів 16.12.2013 р. та органом місцевого самоврядування 19.12.2013 р.; за договором підряду від 20.01.2014 р. з Південно-Українською гідрогеологічною експедицією Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства виготовлено клопотання про погодження умов і одержання дозволу на спецводокористування.

Лише після цього Південно-Українською гідрогеологічною експедицією Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства видано довідку від 27.01.2014 р. № 05/1 про те, що отримано від ОСОБА_2 пакет документів на спецводокористування для опрацювання.

Із листів Державної служби геології та надр України від 26.02.2014 р. № 2956/10/10-14 та від 29.04.2014 р. № 6270/03/10-14 випливає, що звернення ОСОБА_2 про надання погодження на спецводокористування у 26 лютого 2014 року направлені Причорноморському ДРГП, м. Одеса, а 29.04.2014 р. - погоджено клопотання на спецводокористування.

Вказані документи свідчать про те, що органи держави, уповноважені на здійснення контролю за водокористуванням і надання відповідних погоджень на спецводокористування, порушені встановлені Порядком строки, а тому вважає безпідставним перекладення за це вини на підприємця ОСОБА_2, який без цих документів навіть не міг вернутися з відповідним клопотанням щодо дозволу.

Крім того, законодавством України, на котре послався позивач, зокрема Законом України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", передбачено, що у разі якщо у встановлений законом строк суб'єкт господарювання не видано або не направлено документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі, то через 10 робочих днів з дня закінчення строку для видачі або відмови у видачі документа дозвільного характеру суб'єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.

Оцінюючи викладене, суд вважає, що вини підприємця ОСОБА_2 у самовільному водокористуванні немає, а тому не знаходить підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст.43,82-85 ГПК України, -

В И Р І Ш И В:

У задоволені позову прокурора Березнегуватського району Миколаївської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Миколаївській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення з останнього на користь держави збитків за самовільне спеціальне водокористування у період з 23 жовтня по 18 грудня 2013 року у сумі 208267 грн. 74 коп. відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 10 днів з дня підписання повного тексту рішення.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 30.05.2014 р.

Суддя Ю.М. Коваль