Постановление суда № 39008561, 19.05.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" травня 2014 р. м. Київ К/800/11011/14

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Приватного підприємства «Світ-СН»

на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 22.11.2013

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2014

у справі № 813/7702/13-а (15614/13/876)

за позовом Приватного підприємства «Світ-СН»

до Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області

про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 22.11.2013, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2014, позовну заяву ПП «Світ-СН» залишено без розгляду. Повернуто ПП «Світ-СН» судовий збір в сумі 230,41 грн.

ПП «Світ-СН» подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення і направити справу до суду першої інстанції на новий розгляд.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

ПП «Світ-СН» подано позов про визнання протиправним і скасування рішення відповідача від 29.08.2013 № 000001/21-00/34128722 про застосування фінансових санкцій на підставі ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-BP за порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 153 цього Закону.

Залишаючи без розгляду позовну заяву відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 155 Кодексу адміністративного судочинства України, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач пропустив строк звернення з позовом до адміністративного суду. При цьому суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, вказав, що строк оскарження рішень про застосування фінансових санкцій за порушення порядку виробництва і торгівлі алкогольними напоями визначено в ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-BP та в п. 13 «Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 № 790, і становить місячний термін.

Суд касаційної інстанції не може визнати законними і обґрунтованими оскаржувані судові рішення, оскільки вважає, що такі рішення постановлені в результаті порушення норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-BP, на який посилаються суди, не встановлено строку звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення органу доходів і зборів про застосування фінансових санкцій за порушення вимог цього закону, тому такі посилання судів є безпідставними.

Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 № 790, не є законом, тому застосування судом передбаченого в ньому строку оскарження рішення про застосування фінансових санкцій суперечить вимогам ч. 1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як зазначено раніше, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 99 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними, зокрема, частинами четвертою та п'ятою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п. 109.1. ст. 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 109.2. ст. 109 Податкового кодексу України вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п. 111.2 ст. 111 Податкового кодексу України фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Відповідно до п. 113.1. ст. 113 Податкового кодексу України строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань.

Порядок та строки оскарження рішень контролюючих органів встановлюються статтею 56 Податкового кодексу України.

Пунктом 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України встановлено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Таким чином, строк звернення платника податків з позовом до адміністративного суду становить 1095 днів і обчислюється з дня отримання платником рішення про застосування фінансових санкцій, що оскаржено.

Зважаючи на те, що рішення контролюючого органу про застосування фінансових санкцій отримано позивачем 04.09.2013, адміністративний позов про оскарження такого рішення подано в межах спеціального строку звернення до адміністративного суду, встановленого Податковим кодексом України.

Враховуючи наведене, касаційна скарга підлягає задоволенню, оскаржувані судові рішення скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Світ-СН» задовольнити.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 22.11.2013

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2014 скасувати, а справу направити для продовження розгляду до Львівського окружного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

Ю.І. Цвіркун