Решение № 39004694, 30.05.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.05.14р. Справа № 904/2258/14

За позовом Державного підприємства "Донецька залізниця", 83001, м. Донецьк, вул. Артема, 68

до Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", 50026, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.

про стягнення 24675,00 грн.

Суддя Панна С.П.

Представники:

Від позивача не з'явився

Від відповідача Дарій Л.М. - представник за довіреністю № 52-16/49 від 25.01.2014 року

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Донецька залізниця" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення штрафу в сумі 24675,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до накладної № 47838644 у вагоні № 55328793 маса вантажу складає 58800 кг, тоді як фактична маса вантажу у вагоні складає 56900 кг, що на 1900 кг менше, ніж зазначено у накладній, чим порушені вимоги ст. 118, ст. 122 Статуту залізниць України та п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення.

Відповідач з позовними вимогами не погоджується (відзив на позовну заяву від 22.04.2014 року за № 52-16/424) посилаючись на те, що відповідно до накладних №№ 53234159, 47838644 на момент відправки вантажу як зі станції Сартана, так і зі станції Кривий Ріг, захисне маркування було в наявності, вантаж прийнятий залізницею без зауважень, на момент видачі вантажу його фактична маса відповідала відомостям, зазначеним у накладних, але згідно комерційного акту БМ № 733847/44 від 29.10.2013 року на момент прибуття вантажу на станції Сартана залізничне маркування було відсутнє, тобто нестача вантажу виникла під час його перевезення залізницею і, відповідно, покладення штрафу на відповідача в такому випадку є безпідставним.

Позивач клопотанням від 28.05.2014 року за № 109/158юр просив суд розглядати справу № 904/2258/14 без участі представника ДП "Донецька залізниця" в зв'язку з неможливістю прибуття представників залізниці на судове засідання.

Клопотання задовольняється господарським судом Дніпропетровської області.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у справі оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

29.10.2013 року на станцію Сартана Донецької залізниці прибув вагон № 55328793 вантаж - дрібниця коксова за перевізним документом № 47838644 від 25.10.2013 року за відправкою кривий Ріг Придніпровської залізниці - Сартана Донецької залізниці, який відправило ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", нетто - 58800 кг, тара 23400 кг (а. с. 8).

Статтею 24 Статуту залізниць України встановлено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Відповідно до ст. 122 Статуту за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 Статуту (п'ятикратному розмірі провізної плати). При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Згідно зі ст. 24 Статуту залізниць України 29.10.2013 року комісією проведено переважування вагону № 55328793 за наслідками якого встановлено наступне: за документом значиться - тара 23400 кг, нетто 58800 кг, фактично виявилось брутто 80300 кг, тара з документа 23400 кг, нетто 65900 кг, що менше документа на 1900 кг; вагон зважувався двічі, результат не змінився; за документом навантаження у вагоні навалом, на рівні бортів та вище на 100 мм, нерівномірна з природними скосами до бортів й дверей вагону; за документом значиться - маркування вапняним розчином, фактично маркування відсутнє; виїмок та поглиблень не має; вагон бездверний, люки закриті; течія вантажу відсутня; вагон технічно справний; наявний акт ф. ГУ-106 № 24 від 28.10.2013 року, про що складено комерційний акт БМ № 733847/414 від 29.10.2013 року (а. с. 9).

Відповідно до акту форми ГУ-106 № 24 від 28.10.2013 року про технічний стан вагону (контейнера) виявлено, що вагон № 55328793 технічно справний.

Пунктом 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року за № 644, встановлено норму недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто), яка становить 1% маси, зазначеної у перевізному документі, для коксу.

При цьому, вантаж - коксовий дріб'язок згідно єдиної тарифно-статистичної номенклатури вантажів відноситься до категорії вантажу - кокс. Норма коксового дріб'язку становить 588 кг від маси нетто 58800 кг, а недостача вантажу у справі складає - 1900 кг.

Отже, відповідачем при відправці невірно вказано масу вантажу у накладній, тобто позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача штрафу за невірно зазначену масу вантажу у вагоні в сумі 24675,00 грн. (провізна плата вагону № 55328793 - 4932,00 грн. х 5 = 24675,00 грн.) є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 129 Статуту передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниці.

Згідно ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені в накладній масу, кількість місць вантажу, код та адресу одержувача відправник притягується до матеріальної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі п'ятикратної провізної плати згідно зі ст. 118 Статуту залізниць України.

Аналогічні норми викладено і в п. 5.5 Правил оформлення перевізних документів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за № 863/5084.

Згідно з п. 1.6 Правил оформлення перевізних документів перевізні документи оформлені відправником у паперовому вигляді перевіряються начальником станції або уповноваженим ним працівником станції. Даною перевіркою встановлюються правильність заповнення відправником бланків перевізних документів відповідно до правил оформлення перевізних документів, а не маса вантажу.

За приписами п. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Частиною 2 ст. 908 Цивільного кодексу України встановлено наступне: загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Доводи відповідача стосовно невірно визначеного відповідача у справі відхиляються судом, оскільки у накладній № 47838644 від 25.10.2013 року відправником вантажу зазначений саме ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", який у відповідності зі ст. 24 ст. 122 Статуту залізниць України несе відповідальність за неправильно зазначену у накладній масу вантажу. До того ж, відповідач оформив новий комплект перевізник документів, вагон та вантаж знаходився у користуванні останнього 25 днів, тому при оформленні нових перевізних документів, тобто згідно з нормами ст. 37 Статуту залізниць України та п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 року за № 644, зобов'язаний був визначити масу ватажу, який відправляв.

Доводи відповідача про те, що на момент відправки вантажу як зі станції Сартана, так і зі станції Кривий Ріг, захисне маркування було в наявності, вантаж прийнятий залізницею без зауважень, на момент видачі вантажу його фактична маса відповідала відомостям, зазначеним у накладних, але згідно комерційного акту БМ № 733847/44 від 29.10.2013 року на момент прибуття вантажу на станції Сартана залізничне маркування було відсутнє, тобто нестача вантажу виникла під час його перевезення залізницею, відхиляються судом як безпідставні з огляду на приписи п. 13 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.02.2010 року за № 01-08/71 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про відповідальність за порушення у галузі залізничного транспорту (за матеріалами узагальнення судової практики у справах, розглянутих господарськими судами України)", відповідно до якого визначено наступне: якщо на зворотній стороні накладної є відмітка відправника про відвантаження вантажу із "шапкою", нанесення захисного маркування, а на станцію призначення вантаж прибув фактично без "шапки", без маркування або з частково порушеним маркуванням, ця обставина може свідчити про втрату частини вантажу під час перевезення, і залізниця повинна довести відсутність своєї вини у нестачі вантажу. Однак, відсутність у комерційному акті опису наявності та стану захисного маркування вантажів, які перевозяться у відкритих вагонах, само по собі ще не свідчить про втрату частини вантажу під час перевезення, а повинно оцінюватись господарськими судами у сукупності з іншими доказами по справі відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, згідно п. 6 Правил Міністерства транспорту України від 20.08.2001 року № 542 маркування - це закріплення верхнього шару вантажу (покриття плівкою, емульсією тощо), з метою забезпечення збереженості вантажу, що перевозиться у вагонах відкритого типу.

Як вбачається з матеріалів справи, маркування відповідачем здійснювалось вапном, яке за своїми фізичними властивостями може бути змите в процесі перевезення опадами (дощ, сніг). З наданого позивачем листа дорожньої геофізичної станції від 21.05.2014 року за № 2004/290 вбачається, що під час прямування вагону № 55328798 на станцію призначення у період з 25.10.2013 року до 01.11.2013 року були опади у вигляді дощу (туман, морос), тобто відсутність маркування вапном на станції призначення не свідчить про втрату чи крадіжку вантажу під час перевезення.

Судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 908 Цивільного кодексу України ст. ст. 193, 307 Господарського кодексу України, ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 24, 118, 122, 129 Статуту залізниць України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (50026, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., р/р 26006315658300 у ПАТ "УкрСиббанк", МФО 351005, код ЄДРПОУ 00191000) на користь Державного підприємства "Донецька залізниця" (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 68, код ЄДРПОУ 25905191, МФО 335838, р/р 260060100247 в ДФАБ "Експрес-Банк") 24675 (двадцять чотири тисячі шістсот сімдесят п'ять) грн. 00 коп. - штрафу, 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору, про що видати наказ.

Суддя С.П.Панна

Повне рішення складено - 02.06.2014 року.