Решение № 39003670, 27.05.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.05.14р. Справа № 904/2218/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКІТОН"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛСТАР"

про стягнення 161 671,41 грн. за договором на виконання робіт

Суддя Юзіков С.Г.

Представники:

позивача - ОСОБА_3, за довіреністю №б/н від 31.03.14р.

відповідача - не з'явився (про час і місце засідання суду сповіщений належно).

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 158 000,60 грн. за договором про надання послуг № 01-2013.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Відповідачем договірних зобов'язань у частині розробки й виготовлення комплекту документації швейних виробів.

29.04.2014р. Позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з Відповідача, окрім суми боргу в розмірі 158 000,60 грн., 3 476,01 грн. - збитків від інфляції, 194,80 грн. - 3 % річних.

До складу судових витрат Позивач просив включити 15 167 грн. вартості правової допомоги, оскільки ведення справи доручено представнику ОСОБА_3, який є помічником адвоката.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, відзив на позов, документи витребувані судом чи докази відсутності боргу на час розгляду справи господарському суду не надав.

З урахуванням неявки Відповідача у судове засідання та необхідністю витребування документів, розгляд справи відкладався.

26.05.2014р. Відповідач вдруге звернувся з клопотанням про відкладення розгляду справи, оскільки представник, ознайомлений з матеріалами справи знаходиться на лікарняному, провести заміну представника не має можливості, оскільки товариство має лише одного штатного представника.

Представник Позивача заперечував проти клопотання Відповідача.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки явка у судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації (ч. 1-3 ст. 28 ГПК України).

Суд відхилив клопотання Відповідача, оскільки строк розгляду справи закінчується, а Відповідач не позбавлений права укласти угоду на представлення інтересів підприємства у суді з іншим фахівцем.

Справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника Позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

17.01.2013р. ТОВ "НІКІТОН" (далі - Позивач, Замовник) з ТОВ "ПОЛСТАР" (далі - Відповідач, Виконавець) укладено Договір послуг № 01-2013 (далі - Договір), за п. 1.1. якого, Замовник замовив, а Виконавець зобов'язався виконати роботи з розробки та виготовлення комплекту документації швейного виробу, а саме:

зразок моделі швейного виробу;

технічна документація моделі швейного виробу;

комплект лекал до швейного виробу.

Згідно з п. 1.3. Договору, виготовлення лекал, зразків та технічної документації Виконавець виконує з особистих матеріалів у відповідності до нормативної документації свого підприємства.

Відповідно до п. 1.4. Договору, Замовник зобов'язується оплатити Виконавцю вартість виконаних робіт з виготовлення комплекту документації швейного виробу згідно підписаної обома сторонами специфікації, та вартість наданих послуг згідно Акту виконаних робіт.

Таким чином, предметом договору є виготовлення комплекту документації швейного виробу та сплата за це коштів. При цьому, незважаючи на назву Договору "Договір послуг", фактично цей договір є договором підряду, оскільки результатом робіт є об'єкт в матеріальному вигляді. В такому випадку до Договору мають застосовуватись положення Цивільного кодексу України про договір підряду та інші загальні положення про зобов'язання.

Згідно з п. 2.1.1. Договору, в термін до 06.02.2013р. Позивач зобов'язаний здійснити попередню оплату вартості послуг в розмірі не менше ніж 60% загальної вартості специфікації № 1, що є додатком № 1 до даного Договору.

Відповідно до п. 2.1.2. Договору, Позивач зобов'язаний оплатити повну вартість послуг у 10 денний термін від дати підписання акту виконаних робіт.

Згідно зі Специфікацією, яка є Додатком до Договору, вартість робіт по Договору становить 222 657,60 грн. з ПДВ.

На виконання п. 2.1.1. Договору Позивач сплатив Відповідачеві 140 000,00 грн. (04.02.2013р.) та 18 000,60 грн. (07.02.2013р.), що разом становить 158 000,60грн., що підтверджується банківськими виписками, доданими до матеріалів справи.

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що Виконавець виготовляє лекала, зразки моделей та технічну документацію, яку замовив Замовник в загальний термін зазначений в специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного Договору. Прийом та передача замовлення здійснюється згідно з Актом прийому-передачі, що оформлюється як додаток до договору (Додаток № 2).

Згідно зі Специфікацією, граничний строк виконання робіт з 31.01.2013р. до 11.02.2013р.

За даними Позивача, у погоджений сторонами строк Відповідач не виконав договірні зобов'язання.

03.04.2014р. Позивач направив Відповідачеві вимогу за вих. № 11 від 31.03.2014р. про повернення коштів у розмірі 158 000,60 грн., яку Відповідач отримав 11.04.2014р., про що свідчить наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, опис вкладення у рекомендований лист, фіскальний чек поштової установи №6008 від 03.04.14р. Вказану вимоги Відповідач залишив без відповіді й задоволення.

На прострочений борг Відповідача Позивачем нараховані 194,80 грн. - 3 % річних та 3 476,01 грн. - збитків від інфляції.

Наведене стало причиною звернення Позивачем з позовом.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду доказів виконання договірних зобов'язань в обумовлений Договором строк, відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в частині стягнення з Відповідача 158 000,60 грн. основного боргу (передоплати за Договором) та 194,80 грн. - 3% річних за період прострочення з 15.04.14р. до 30.04.14р. .

Вимога Позивача про стягнення з Відповідача 3 476,01 грн. - збитків від інфляції задоволенню не підлягає, оскільки збитки від інфляції нараховані за березень 2014р., а вимога про повернення коштів виставлена Позивачем у квітні 2014р., строк виконання якої настав 14.04.14р.

До справи представник Позивача надав копію договору № 2014/09 від 05.03.2014р. про надання правової допомоги, укладеного Позивачем з Адвокатським об'єднанням "Александров та партнери", за яким загальна вартість правової допомоги становить 15 167,00 грн. та докази сплати Позивачем за юридичні послуги 13 023,00 грн.

Позивач просив суд судові витрати на отримання правової допомоги у розмірі 15 167,00 грн. покласти на Відповідача.

Витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум. За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 6-рп/2013 у справі № 1-4/2013.

У судовому засіданні інтереси Позивача представляв ОСОБА_3 за дорученням Позивача від 31.03.2014р. В дорученні відсутні посилання на будь-які договори з адвокатською фірмою. Також до матеріалів справи надано наказ Адвокатської фірми "Александров та партнери" від 30.08.2013р. № 19-к, за яким ОСОБА_3 з 01.09.2013р. переведено на посаду помічника адвоката ОСОБА_2.

Частиною 2 ст. 16 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що помічник адвоката виконує доручення адвоката у справах, що знаходяться у провадженні адвоката, крім тих, що належать до процесуальних повноважень (прав та обов'язків) адвоката.

За таких обставин, вимога Позивача про включення до складу судових витрат 15 167,00 грн. вартості правової допомоги, задоволенню не підлягає, оскільки саме адвокатом послуги не надавались (докази відсутні), до матеріалів справи не надано актів виконаних робіт про надання послуг адвоката.

Згідно зі ст. 49 ГПК України господарські витрати у справі (із розрахунку 3 234,00 грн.) слід покласти на сторін, пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-84, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛСТАР", 50008, вул. Мелешкіна, 43-ж, м.Кривий Ріг (код 326 339 02) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКІТОН", 22400, Вінницька обл., Калиновський район, м. Калинівка, вул. Дзержинського, буд. 22 (код 376 628 96) 158 000,60 грн. - основного боргу, 194,80 грн. - 3 % річних, 3 164,47 грн. - судового збору.

У решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту.

Суддя С.Г. Юзіков

Рішення підписане_____