№ 38950939, 18.03.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 березня 2014 рокусправа № 2а/0470/15032/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого судді: Коршуна А.О. (доповідач)

суддів: Панченко О.М. Чередниченко В.Є.

за участю секретаря судового засідання: Чепурко А.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЕМ»на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.2013 року у справі №2а/0470/15032/12за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЕМ»до: про:Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

13.12.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЕМ» (далі - ТОВ «БІЕМ») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення / а.с. 4-6/.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.12.2012р. за вищезазначеним адміністративним позовом було відкрито провадження в адміністративній справі №2а/0470/15032/12 та справу було призначено до судового розгляду /а.с. 1/.

Позивач, посилаючись у позовній заяві на те, що відповідачем у справі було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, з результатами якої податковим органом було складено акт №1620/15-2/33114195 від 28.11.2012р., у якому за результатами проведеної перевірки податковим органом було зроблено висновки про порушення позивачем пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 розділу ІІ Податкового кодексу України у вигляді неподання податкової звітності з податку на додану вартість за вересень 2011р., жовтень 2011р., листопад 2011р, липень 2012р., та за результатами перевірки, на підставі акту перевірки, відповідачем 07.12.2012р. було прийнято податкове повідомлення-рішення №0003821502, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 4080,00 грн. (штрафні (фінансові) санкції (штрафи)), позивач вважає висновки податкового органу у акті перевірки та прийняте за результатами перевірки рішення необґрунтованим з огляду на те, що ТОВ «БІЕМ» податкова звітність з податку на додану вартість за вересень 2011р., жовтень 2011р., листопад 2011р, липень 2012р. направлялась на адресу податкового органу засобами поштового зв'язку, що підтверджується поштовим повідомленням з відміткою про вручення органу державної податкової служби, повідомлення про відмову у прийняті податкових декларацій від відповідача на адресу ТОВ «БІЕМ» не надходило, а тому податкові декларації вважаються прийнятими, та, крім того, всі обов'язкові реквізити, зазначені у ст. 48 Податкового кодексу України, підприємством у поданих деклараціях зазначені, тому позивач вважає, що прийняте відповідачем за результатами перевірки рішення є безпідставним та ґрунтується лише на припущеннях відповідача, просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0003821502 від 07.12.2012р.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.2013р. у справі №2а/0470/15032/12 в задоволенні адміністративного позову відмовлено (суддя Конєва С.О.) / а.с. 58-62/.

Позивач, не погодившись з постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.2013р. у даній справі, подав апеляційну скаргу / а.с. 68-71/, у якій, посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з'ясовано усі обставини справи, які мають значення для її вирішення та зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, просив суд скасувати постанову суду першої інстанції від 16.01.2013р. та постановити у справі нове рішення, яким задовольнити заявлені позивачем вимоги у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі, та просив суд апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції від 16.01.2013р. у даній справі скасувати та постановити у справі нове рішення, яким задовольнити заявлені позивачем вимоги у повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечували проти доводів апеляційної скарги позивача та посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи було з'ясовано усі обставини справи, надано оцінку усім доказам, які були надані суду сторонами у справі, та постановлено рішення у справі без порушень норм чинного матеріального та процесуального права, просили апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 16.01.2013р. у даній справі залишити без змін.

Заслухавши у судовому засіданні представників позивача та відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали даної адміністративної справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

ТОВ «БІЕМ», ідентифікаційний код 33114195, зареєстровано як юридична особа 02.08.2004р. виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, та позивач у справі, як платник податків, перебуває на податковому обліку у відповідача.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що посадовою особою відповідача було проведено камеральну перевірку стосовно неподання податкової звітності з податку на додану вартість за вересень 2011р., жовтень 2011р., листопад 2011р, липень 2012р., за результатами якої було складено акт №1620/15-2/33114195 від 28.11.2012р. ( далі - акт перевірки) /а.с. 8-9/.

Як вбачається з наданої суду ксерокопії акту перевірки за результатами проведеної перевірки податковим органом було зроблено висновки про порушення позивачем пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 розділу ІІ, п. 203.1 ст. 203 розділу V Податкового кодексу України у вигляді неподання податкової звітності з податку на додану вартість за вересень 2011р., жовтень 2011р., листопад 2011р, липень 2012р.

У подальшому, за результатами проведеної перевірки, на підставі акту перевірки відповідачем у справі 07.12.2012р. було прийнято податкове повідомлення-рішення №0003821502, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 4080,00 грн. (штрафні (фінансові) санкції (штрафи)) /а.с. 7/.

З матеріалів справи вбачається, що висновок відповідача про неподання позивачем податкової звітності за вище перелічені податкові періоди ґрунтується на тому, що надіслані на адресу податкового органу податкові декларації заповнені з порушенням норм п. 48.3 та 48.5 ст. 48 Податкового кодексу України, а саме декларації не підписані особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку (відсутній підпис бухгалтера), а тому згідно п. 48.7 ст. 48 цього ж Кодексу, податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією.

Діючим податковим законодавством передбачено вибір платником податків способу подання податкової декларації, зокрема надсилання поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення. Прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби і за умови дотримання платником податків вимог п. 48.3 та 48.4 ст. 48 Податкового кодексу України посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника. За умови дотримання вимог, встановлених ст..ст. 48 і 49 Податкового кодексу України податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою: - за наявності… поштового повідомлення з відміткою про вручення органу державної податкової служби…; - у разі, якщо орган державної податкової служби не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації… .

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивачем податкова звітність з податку на додану вартість за вересень 2011р., жовтень 2011р., листопад 2011р, липень 2012р. направлялась на адресу податкового органу засобами поштового зв'язку, факти отримання яких підтверджується поштовими повідомленнями про вручення. Разом з тим, відсутні належні докази того, що відповідачем направлені на адресу ТОВ «БІЕМ» повідомлення про відмову у прийнятті податкових декларацій.

Щодо твердження відповідача стосовно того, що податкові декларації оформлені з порушенням вимог Податкового кодексу України, а саме: не містить підпису бухгалтера, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до пп. 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.

В акті перевірки, на підставі якого було прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, відповідачем зазначається, що керівником та головним бухгалтером підприємства є ОСОБА_1, тобто ведення бухгалтерського обліку ТОВ «БІЕМ» здійснюється безпосередньо керівником платника податку, а тому податкові декларації підписані керівником підприємства - ОСОБА_1

Таким чином, у відповідача були відсутні правові підстави для визнання податкової звітності неприйнятою.

Будь-яких інших посилань на те, які саме порушення пп. 48.3 та 48.5 ст. 48 Податкового кодексу України виявлені податковим органом у податковій звітності ТОВ «БІЕМ», відповідачем не наводиться, як не містить їх і оскаржувана постанову суду першої інстанції від 16.01.2013р.

За таких обставин, з урахуванням того, що позивачем у відповідності до вимог податкового законодавства, було додержано форму податкових декларацій та подано податкову звітність у передбачений законодавством спосіб, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції зроблено необґрунтований висновок щодо правомірності збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 4080,00 грн. (штрафні (фінансові) санкції (штрафи)).

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи було зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення ним рішення у даній справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, а тому необхідно апеляційну скаргу позивача задовольнити, постанову суду першої інстанції від 16.01.2013р. у даній справі скасувати.

Вирішуючи по суті заявлені позивачем у справі позовні вимоги, колегія суддів, враховуючи вищенаведені обставини, які були встановлені під час розгляду даної адміністративної справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які були досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду справи та долучені до матеріалів справи, та приймаючи до уваги норми чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, вважає, що заявлені позивачем у справі позовні вимоги підлягають задоволенню і необхідно визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0003821502 від 07.12.2012р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЕМ» - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.2013р. у справі №2а/0470/15302/12 - скасувати.

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби №0003821502 від 07.12.2012р. про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЕМ» штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на суму 4080,00 (чотири тисячі вісімдесят) грн.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст виготовлено - 20.05.2014р.

Головуючий: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко