№ 38833238, 23.05.2014, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2783/14

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2014 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С. при секретарі Свириді Х.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Балтської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.04.2014 року №0000331701,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до суду звернувся Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 до Балтської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.04.2014 року №0000331701.

В судовому засіданні 21.05.2014 року представником позивача були підтримані позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на те, що позивач не порушував порядок реєстрації платником ПДВ та за вказаний податковий період не перевищував визначений закон об'єм операцій в 300000,00 грн., оскільки мав дві розрахункові книги та два касові апарати, до того ж відповідачем порушений порядок проведення перевірок, оскільки фактично була проведена невиїзна документальна перевірка, а в акті перевірки зазначено, що проведена документальна виїзна перевірка. Представники відповідача - Балтської ОДПІ заперечили проти задоволення позовних вимог, пославшись на те, що позивач неправомірно ухилився від реєстрації в якості платника ПДВ, а тому йому правомірно донараховано податок на додану вартість за весь час ухилення від реєстрації.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача та дослідивши наявні в справі письмові докази суд встановив наступні факти та обставини:

Відповідач на підставі ст.1 Закону України «Про державну податкову службу» є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та згідно ст.7,10,11 цього ж Закону здійснює повноваження щодо встановлення порушень податкового та іншого законодавства, нарахування та стягнення заборгованості з податків та зборів, штрафних санкцій, а тому позовні вимоги щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності з цього приводу, на підставі положень ст.55 Конституції України, ч.1, п.1 ч.2 ст.17, ст.104 КАС України підвідомчі адміністративним судам та повинні розглядатись у порядку адміністративного судочинства.

В період з 17.03.2014 року по 28.03.2014 року співробітниками відповідача на підставі наказу керівника податкового органу від 06.03.2014 року №113 та направлень від 17.03.2014 року була проведена планова виїзна документальна перевірка позивача щодо дотримання ним податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року.

За результатами перевірки було складено акт №75/17-01/2193610025/36 від 11.04.2014 року (а.с.23-35).

Перевіркою було встановлено порушення позивачем п.181.1 ст.181, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, що призвело до недоплати до Державного бюджету України податку на додану вартість в розмірі 118209,00 грн.

На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем Балтською ОДПІ Головного управління Міндоходів в Одеській області було прийняте податкове повідомлення-рішення від 24.04.2014 року №0000331701 (а.с.10) щодо донарахування податку на додану вартість на суму 118209,00 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 29552,25 грн.

Оцінюючи оскаржені акти суб`єкту владних повноважень та дії посадових осіб, суд виходячи з приписів ч.3 ст.2 КАС України, погоджується з правомірністю застосуванням посадовими особами податкових органів норм матеріального права з наступних підстав.

Відповідно до пункту 181.1 статті 181 Податкового кодексу України під обов'язкову реєстрацію як платника податку на додану вартість підпадає особа (крім особи, яка є платником єдиного податку), у якої загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з Розділом V Кодексу, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000,00 грн. (без урахування податку на додану вартість).

Особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку на додану вартість, повинна подати до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника податку на додану вартість за формою N 1-ПДВ (далі - Заява). Така Заява подається до органу державної податкової служби не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто загального обсягу оподатковуваних операцій понад 300 тис. грн. (пункти 183.1 та 183.2 статті 183 Розділу V Кодексу).

Будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку на додану вартість, і у випадках та порядку, передбаченими статтями 180 - 183 Розділу V Кодексу, не подала до органу державної податкової служби Заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату податку на додану вартість на рівні зареєстрованого платника податку на додану вартість без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування (пункт 183.10 статті 183 Розділу V Кодексу).

Підпунктом а) п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України встановлено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;.

Згідно з п.187.1 ст.187 вказаного Кодексу встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У зв'язку з перевищенням обсягу виручки за період з 01.01.2012 р. по 30.09.2012 року понад 300000,00 гривень (334001,27 грн.) на виконання вимог пункту 181.1 статті 181, пункту 183.2 статті 183 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 повинна була зареєструватись як платник ПДВ (подати до органу державної податкової служби реєстраційну заяву платника податку на додану вартість до 10.10.2012 року). Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 надала до Балтської ОДП) реєстраційну заяву платника податку на додану вартість 24.09.2013 року (вхідний номер № 1004/Г). Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість НОМЕР_1 видано фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 26.09.2013 року

За період з 01.10.2012 року по 26.09.2013 року згідно наданих звітів по РРО сума валового доходу склала 539254,78 грн. та надходження на банківський рахунок коштів в сумі 52600,00 (з 25.05.2012 року по 31.12.2013 року). Перевіркою встановлено заниження ФОП ОСОБА_1 податкового зобов'язання з податку на додану вартість починаючи з 01.10.2012 року по 26.09.2013 року у загальній сумі 118209,00 грн., що підтверджується виписками по рахунку позивача та даними його розрахункових книжок за вказаний період часу (а.с.36-79).

Таким чином, суд приходить до висновку про законність та ґрунтовність висновку податкового органу про порушення позивачем вимог ПК України в частині необхідності здійснити реєстрацію платником ПДВ з-за перевищення встановленого законом обсягу розрахунків та донарахування податкового зобов'язання з ПДВ за весь час в розмірі 118209,00 грн.

Судом не приймаються посилання позивача на те, що він не порушував норм Податкового кодексу України, оскільки мав дві торгівельної точки, два РРО та дві касові книги, оскільки зазначеними вище приписами п.181.1 ст.181 ПК України передбачений обов'язок платника податків зареєструватись платником ПДВ, якщо об'єм реалізації якого за останні 12 місяців перевищив 300000,00 грн., при цьому закон не зазначає, що таке перевищення повинно відбуватись по кожній торгівельній точці, а тому загальна сума реалізації повинна рахуватись за всіма видами діяльності платника податків та всіма торгівельними точками відповідних податкових періодів.

За таких обставин, прийняття органом ДПС України оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є законним, а тому в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування цього податкового повідомлення-рішення слід відмовити на підстав положень ч.1 ст.162 КАС України.

Судові витрати розподілити за правилами, встановленими ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст.94,158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Балтської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.04.2014 року №0000331701 - відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня виготовлення та підписання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 23 травня 2014 року.

Суддя Єфіменко К.С.