№ 38822945, 22.05.2014, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 травня 2014 року Чернігів Справа № 2а/2570/2895/2012

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді - Д'якова В.І.,

за участю секретаря - Воєдило Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом АТ «Банк «Фінанси та Кредит», філія «Центральне РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області, третя особа - ОСОБА_1 про звільнення майна з-під арешту, -

В С Т А Н О В И В:

АТ «Банк «Фінанси та Кредит», філія «Центральне РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» звернулось до суду з адміністративним позовом до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області, третя особа - ОСОБА_1, в якому просило суд: звільнити з-під арешту автомобіль марки SUBARU FORESTER, 2007 року випуску, колір чорний, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_2 тип ТЗ універсал легковий, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований РВ ДДАІ МВС України 30.08.2007, який є заставним майном Банку за умовами Договору застави від 22.02.2007.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що накладення арешту на транспортний засіб, який перебуває у заставі банку, є протиправним та таким, що обмежує забезпечене заставою право позивача на задоволення своїх вимог, як заставодержателя.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав до суду письмові пояснення в яких просив проводити розгляд справи без його участі та зазначив, що при вирішенні справи покладається на розсуд суду.

Третя особа у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлялась у встановленому законом порядку, причини неявки суду невідомі.

Судове засідання проводилось у порядку, передбаченому статтею 41 КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно Договору застави автомобіля від 03.09.2007, укладеного між ВАТ Банк «Фінанси та Кредит» (заставодержатель), з однієї сторони, та ОСОБА_1., з іншої сторони (заставодавець), заставодавець передав в заставу заставодержателю автомобіль марки SUBARU FORESTER, 2007 року випуску, колір чорний, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_2 тип ТЗ універсал легковий, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований РВ ДДАІ МВС України 30.08.2007 року, як забезпечення повернення кредитних ресурсів, виданих за кредитним договором № 08-414/07-А від 03.09.2007 року, укладеного між ВАТ Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1., у сумі 28722 доларів США, та повернення кредитних ресурсів, виданих за Договором про відкриття кредитної лінії № 08-414/07-А на суму 11 260,04 грн. (а.с.18-19).

08.12.2011 старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Куликівського районного управління юстиції Кияшко О.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 30265554 з виконання виконавчого листа № 2/2511/316/11, виданого 23.11.2011 Куликівським районним судом про стягнення в порядку регресу з ОСОБА_1 на користь АТ «Українська Пожежно-страхова компанія» в особі Першого регіонального управління товариства, витрат понесених товариством на виплату страхового відшкодування, у розмірі 2130,20 грн., а також вартості затрат, понесених при подачі позову до суду на сплату та витрат на ІТЗ у сумі 171 грн. (а.с. 85).

14.12.2011 старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Куликівського районного управління юстиції Кияшко О.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 30379997 з виконання виконавчого листа № 2/2511/229/11, виданого 16.09.2011 Куликівським районним судом Чернігівської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укргазбанк» заборгованості за кредитним договором у сумі 20503,35 доларів США (163821,76 грн.) та 30959,81 грн. (а.с. 84).

19.12.2011 старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Куликівського районного управління юстиції Чмілем В.Г. винесено постанову про об'єднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження, згідно з якою приєднано виконавче провадження ВП № 30379997 до зведеного виконавчого провадження ВП № 33031899 (а.с.82).

01.04.2012 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Куликівського районного управління юстиції Чмілем В.Г. при примусовому виконанні виконавчого листа №2/2511/229/11, виданого 16.09.2011 Куликівським районним судом Чернігівської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укргазбанк» загальної суми боргу в розмірі 194781,57 грн. описано і накладено арешт на автомобіль марки SUBARU FORESTER, універсал легковий, чорний, № шасі НОМЕР_2 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований РВ ДДАІ МВС України 30.08.2007, технічний паспорт № НОМЕР_3 та ключ від вищезазначеного автомобіля, про що складено акт опису і арешту майна (а.с. 80-81).

Згідно звіту про оцінку майна, легкового універсалу SUBARU FORESTER, шасі № НОМЕР_2 реєстраційний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску, ринкова вартість вищезазначеного майна становить 96824,79 грн.(а.с. 66-75).

Листом від 02.04.2012 № 1246 філію «Центральне регіональне управління «ВАТ «Банк Кредит» повідомлено про опис й арешт автомобіля FORESTER, 2007 року випуску, колір чорний, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_2 тип ТЗ універсал легковий, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.79).

З листа від 24.04.2012 № 1145/1 вбачається, що Центральне регіональне управління «АТ «Банк Кредит» в особі філії «Центральне регіональне управління» АТ «Банк Кредит», як заставодержатель, заперечило проти реалізації вищезазначеного автомобіля. (а.с. 76).

Листом від 13.06.2012 № 1900 позивача повідомлено, що у зв'язку з тим, що АТ «Банк Кредит» не надано згоди на реалізацію автомобіля для задоволення вимог інших стягувачів, які не є заставодержателями, державним виконавцем дії, спрямовані на передачу майна на реалізацію, не проводяться. (а.с. 64).

Як вбачається з матеріалів справи, зведене виконавче провадження ВП № 33031899 було передано до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області та постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Курилець В.І. від 20.06.2012 прийнято до виконання виконавче провадження №30379997 з примусового виконання виконавчого листа № 2/2511/229/11, виданого 16.09.2011 Куликівським районним судом Чернігівської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укргазбанк» заборгованості за кредитним договором у сумі 20503,35 доларів США (163 821,76 грн.) та 30959,81 грн. (а.с.63).

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України від 21.04.1999 № 606-XIV «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 606-XIV).

Відповідно до статті 1 Закону №606-XIV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частин 1, 2 статті 2 Закону №606-XIV примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом №606-XIV.

Частиною 1 статті 6 Закону №606-XIV встановлено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

В статті 11 Закону №606-XIV вказано, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно частини 1 статті 17 Закону №606-XIV примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до статті 32 Закону №606-XIV звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, є заходом примусового виконання рішень, який згідно статті 52 названого Закону полягає в арешті, вилученні та примусовій реалізації майна.

Відповідно до частини 1 статті 52 Закону №606-XIV звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Частинами 1-3 статті 57 Закону №606-XIV передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, зокрема, шляхом проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Відповідно до статті 1 Закону України від 02.10.1990 № 2654 «Про заставу» застава - це спосіб забезпечення зобов'язань. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про заставу» заставодавцем при заставі майна може бути його власник, який має право відчужувати заставлене майно на підставах, передбачених законом, а також особа, якій власник у встановленому порядку передав майно і право застави на це майно. При цьому, в статті 16 зазначеного Закону передбачено, що право застави виникає з моменту укладення договору застави.

Статтею 16 Закону України «Про заставу» визначено, що право застави виникає з моменту укладення договору застави, а в разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню - з моменту нотаріального посвідчення цього договору. Якщо предмет застави відповідно до закону чи договору повинен знаходитись у заставодержателя, право застави виникає в момент передачі йому предмета застави. Якщо таку передачу було здійснено до укладення договору, - то з моменту його укладення.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про заставу» заставодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок заставленого майна в повному обсязі, який визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на тримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Реєстрація застави не пов'язується з моментом виникнення права застави та не впливає на чинність договору застави.

Частиною 2 статті 17 Закону України «Про заставу» передбачено можливість відчуження заставленого майна тільки за згодою заставодержателя.

Умови припинення застави врегульовано статтею 28 зазначеного вище Закону, зокрема, в разі припиненням забезпеченого заставою зобов'язання; в разі загибелі заставленого майна; в разі придбання заставодержателем права власності на заставлене майно; в разі примусового продажу заставленого майна; при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави; в інших випадках припинення зобов'язань, установлених законом.

Суду не надано доказів, які б свідчили про те, що на момент вчинення державним виконавцем виконавчих дій щодо арешту спірного рухомого майна (автомобіля марки SUBARU FORESTER, 2007 року випуску, колір чорний, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_2 тип ТЗ універсал легковий, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований РВ ДДАІ МВС України 30.08.2007) право застави на нього припинене чи договір застави автомобіля від 30.09.2007 визнано недійсним.

Положеннями статті 572 Цивільного кодексу України передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленою майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом.

Водночас, правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна врегульовано положеннями Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Так, статтею 11 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» передбачено, що обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом. В той же час, частиною 1 та частиною 2 статті 12 зазначеного Закону встановлено, що взаємні права та обов'язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом. Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.

В частині 3 статті 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» зазначено, що на підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом. Задоволення прав чи вимог декількох обтяжувачів, на користь яких встановлено обтяження одного й того ж рухомого майна, здійснюється згідно з пріоритетом, який визначається в порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 14 вищезазначеного Закону визначено, що якщо інше не встановлено цим Законом, зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом. Обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження.

Відповідно витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, обтяження щодо транспортного засобу, автомобіля марки SUBARU FORESTER, 2007 року випуску, колір чорний, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_2 тип ТЗ універсал легковий, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований РВ ДДАІ МВС України 30.08.2007, було зареєстровано 07.09.2007, на підставі договору застави автомобіля б/н від 03.09.2007 (а.с.70).

01.04.2012 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Куликівського районного управління юстиції Чмілем В.Г. при примусовому виконанні виконавчого листа №2/2511/229/11, виданого 16.09.2011 Куликівським районним судом Чернігівської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укргазбанк» загальної суми боргу в розмірі 194781,57 грн. описано і накладено арешт на автомобіль марки SUBARU FORESTER, універсал легковий, чорний, № шасі НОМЕР_2 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований РВ ДДАІ МВС України 30.08.2007, технічний паспорт № НОМЕР_3 та ключ від вищезазначеного автомобіля, про що складено акт опису і арешту майна (а.с. 80-81).

Тобто, в межах спірних правовідносин, право застави виникло до винесення виконавчого документу, на підставі якого накладено арешт на спірне рухоме майно.

Враховуючи викладене, а також беручи до уваги, що положеннями Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» щодо вказаних видів обтяжень не встановлено особливого пріоритету, суд дійшов висновку, що позивач, як обтяжувач, володіє переважним пріоритетом відносно пріоритету стягувача на отримання задоволення своїх прав чи вимог щодо одного й того ж рухомого майна у разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання.

Відповідно до частин 1, 3, 4 статті 54 Закону №606-XIV, звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя. Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.

Відповідно до частини 5 статті 60 Закону №606-XIV у всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

При цьому, відповідно до частини 2 статті 60 Закону №606-XIV у разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову та зняття арешту з автомобіля марки SUBARU FORESTER, 2007 року випуску, колір чорний, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_2 тип ТЗ універсал легковий, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований PB ДДАІ МВС України 30 серпня 2007 року, який є заставним майном Банку за умовами Договору застави від 22 лютого 2007 року.

Згідно із частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Тому суд вважає необхідним стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» судові витрати у розмірі 32,19 грн.

Керуючись статті 124 Конституції України, статтями 9, 94, 69-71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Чернігівський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Зняти арешт з автомобіля марки SUBARU FORESTER, 2007 року випуску, колір чорний, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_2 тип ТЗ універсал легковий, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований PB ДДАІ МВС України 30 серпня 2007 року, який є заставним майном Банку за умовами Договору застави від 22 лютого 2007 року

Стягнути з Державного бюджету (р/р 31216206784002 в ГУДКС України у Чернігівській області, МФО 853592, код 38054398, отримувач платежу УК у м. Чернігові /м.Чернігів/ 22030001) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» (04054, м. Київ, вул. Артема, 60, код ЄДРПОУ 25745867) судові витрати в сумі 32,19 грн., відповідно до платіжного доручення №4258 від 07 серпня 2012 року.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя В.І. Д'яков

З оригіналом згідно.

Суддя В.І. Д'яков